Тенденції інформаційного простору України: основні виклики та загрози

Тенденції інформаційного простору України: основні виклики та загрози

Укрінформ
9 жовтня, 09:45 - брифінг на тему: "Тенденції інформаційного простору України: основні виклики та загрози".

Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Учасники: Артем Біденко – виконавчий директор Інституту інформаційної безпеки; Тарас Жовтенко – в.о. виконавчого директора, безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Питання до обговорення:

  • Динаміка та тенденції інформаційного простору України.
  • Реальні та потенційні загрози інформаційній безпеці України.

Довідково. Брифінг «Тенденції інформаційного простору України: основні виклики та загрози» проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів брифінгу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників медіа, реєстрація учасників та запитання спікерам - за посиланням. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Російська пропаганда переключилася на світову аудиторію - експерти

Російська пропаганда переключилася на світову аудиторію, майже втративши вплив на Україну через вдалу протидію.

Про це розповіли експерти з інформаційної безпеки Артем Біденко та Тарас Жовтенко на брифінгу в Укрінформі на тему: "Тенденції інформаційного простору України: основні виклики та загрози".

За словами виконавчого директора Інституту інформаційної безпеки Артема Біденка, зараз Росія вкладає дуже багато коштів у пропагандистську роботу за кордоном, втративши можливості впливу на Україну через вдалу протидію їй тут.

«В Україні ми цього не помічаємо, бо вже є певна протидія і прорватися крізь наші бар’єри складно. У світі все не так. Ми бачимо сплеск ультраправих рухів у Європі як одного з носіїв пропагандистської думки Росії і які дуже активно діють проти України. Також активно використовуються псевдомедіа з сотнями тисяч фейкових статей на фейкових сайтах, які лише нагадують відомі видання. Міняється лише одна літера в домені, і люди потрапляють не на справжнє видання, а на псевдостаттю, в якій викладаються всі ці наративи про корупцію, порушення прав людини в Україні, а «свята» Росія намагається всіх врятувати», - розповів Біденко.

Він наголосив, що при цьому Росія дуже активно використовує штучний інтелект з його великими можливостями.

«Росія сьогодні максимально і фактично безконтрольно використовує цифрову пропаганду зі штучним інтелектом та його великими можливостями для різноманітних картинок, мемів, відео та новин. Йдеться про сотні тисяч псевдоновин чи мемів. І жодна мережа не здатна долати це. Росія з допомогою таких примітивних інструментів не комунікує з аудиторією раціонально, а просто завалює її величезною кількістю брехливої інформації. У людей, які легко піддаються пропаганді, вона відкладається і формує викривлене ставлення до того, що відбувається в Україні», - пояснив експерт.

Безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко вважає, що важко оцінити ефективність впливу російської пропаганди на західну аудиторію через певні особливості цієї пропаганди.

«Російська пропаганда працює не так, щоб когось у чомусь переконати, а щоб зруйнувати довіру когось до чогось. І насправді наративи поширюються не для того, щоб повірили в якусь конкретну фейкову новину, а щоб у свідомості цільової аудиторії зібрати певну критичну масу фактажу, який гратиме на стратегічну мету росіян. Щоб в якийсь момент згадували ці фейкові новини і формували для себе певну аргументацію. Ефективність російської пропаганди не завжди вимірюється довірою до конкретних фейкових новин, вона насамперед обернена на те, щоб аудиторія в західних країнах переставала довіряти своїм демократичним системам і політикам. При цьому дуже багато паралельних наративів переплітаються між собою, і це системна робота російської пропаганди», - зазначив Жовтенко.

На думку експертів, світ наразі не запропонував технологічних рішень у протидії російській пропаганді, і єдиним способом у боротьбі з нею є побудова великими інтернет-платформами відповідних механізмів протидії.

Водночас Україна досить ефективно протидіє російській пропаганди завдяки роботі центрів стратегічних комунікацій, вважає Біденко.

«Українці досягли певного рівня, коли можемо сказати, що ми захищені від тупої, примітивної, брехливої пропаганди. Вона майже не доходить до нас, її майже немає в наших медіа і соцмережах. Однозначно, це є результат роботи тієї мережі центрів стратегічних комунікацій, які створено в Україні. Це страткоми Мінікультури, Генштабу, Міноборони, ЦПД тощо. На сьогодні є мережа, яка досить багато й активно працює з інформаційними потоками», - наголосив Біденко.

Як повідомляв Укрінформ, росіяни активізували фейк-кампанію про «концтабори» в Україні.

 Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-