Загрози нацбезпеці й оборонні тренди в Україні

За останні 2 місяці російськими окупаційними військами було захоплено більше територій України, ніж за попередні 10. Станом на кінець вересня чітких ознак критичного виснаження російського бойового потенціалу не спостерігалося.

Про це на брифінгу в Укрінформі на тему "Загрози нацбезпеці й оборонні тренди в Україні: аналітичний огляд тенденцій 3-го кварталу 2024 року" повідомив співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

«Я хотів би звернути увагу на те, що цей період - з липня по серпень - спостерігався чи не найвищий рівень ескалації не лише з початку активної фази російського наступу в жовтні, (сьогодні рівно рік, як Росія розпочала свою наступальну кампанію), але й з моменту повномасштабного вторгнення. За останні кілька місяців, як ви знаєте, темпи просування Росії збільшилися вагомо, тобто за останні два місяці було захоплено більше територій, ніж за попередніх 10. Інтенсивність російських атак, очевидно, наближається до апогею, але станом на кінець вересня таких чітких ознак критичного виснаження російського бойового потенціалу не спостерігалося», - зазначив Мельник. Водночас він зауважив, що незабаром 12-місячний період атакуючих дій ворога досягне певної критичної точки.

Експерт відзначив, що протягом останніх трьох місяців відбулися помітні зміни лінії бойового зіткнення не лише на території України, але також театр бойових дій поширився і на територією РФ.

«Курська операція на сьогоднішній день, яка також триває більше двох місяців, не принесла значних територіальних здобутків і очевидно, що це й не було головною метою здійснення цієї операції, чи також значної передислокації військ, як це очікувалось з інших напрямків. Але ті два обміни полонених, які відбулися, можна вважати як результат саме проведення Курської операції», - вважає Мельник.

Експерт наголосив, що щоденні повідомлення про переможний поступ російських військ, відсутність чіткої узгодженої позиції України з міжнародними партнерами стосовного формату завершення війни і відповідної стратегії досягнення поставлених цілей призводить до постійного «проштовхування» мирних ініціатив різними політичними гравцями.

«Більшість з цих ініціатив не враховують ті потенційні ризики, які можуть створити здавалося б добрі наміри до припинення вогню, початку мирних переговорів, ті потенційні ризики, які в майбутньому можуть обернутися ще більшим конфліктом, в який буде втягнута не лише Україна. Тобто компроміси, які пропонуються, це переважно компроміси за рахунок України», - вважає експерт.

Він також зауважив, що позиція російського диктатора Володимира Путіна залишається ультимативною, незмінною і несумісною ні з мирним планом України, ні з пропозиціями потенційних посередників в переговорах.

Станом на кінець 2024 року можна констатувати, зазначив експерт, залишилися незмінними як характер триваючої війни – тобто війни на виснаження, - так і позиції сторін стосовно можливості припинення вогню та умов дипломатичного врегулювання конфлікту.

«На шляху реалізації українських та міжнародних ініціатив, як і раніше, стоїть несумісність позицій ворогуючих сторін і недієздатність міжнародних інструментів та інституцій вплинути на агресора», - підсумував експерт.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні Президент Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді, презентуючи План перемоги, заявив, що Україна пропонує розмістити на своїй території комплексний неядерний стратегічний пакет стримування, який буде достатнім для захисту від будь-якої військової загрози з боку Росії.