У Вінниці розпочали узаконення столітнього некрополю вояків Української Галицької Армії

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила авторка звернення – голова ГО «Автомайдан Вінниччини» Таїса Гайда.

«Фахівці Центру історії Вінниці досліджували цю трагедію і навіть склали карту ймовірних поховань вояків УГА. Вони розташовані на земельній ділянці, яка належить Міністерству оборони. Там планувалося збудувати комерційний житловий будинок, з якого 10% помешкань мали дати військовим. Під час зустрічі із журналістами, істориками та активістами, організованої штабом Повітряних сил України, представник Подільського управління капітального будівництва відмовлявся визнавати наявність там поховань і вірити історикам. Тому ми були змушені звернутися до міської ради. Через розголос міська рада змусила забудовника оплатити археологічні розкопки на місці поховань», - сказала Гайда.

За її словами, міськрада надіслала офіційну відповідь, у якій йдеться, що у результаті пошукових робіт для встановлення меж військового кладовища вояків ГА та ДА УНР у Вінниці по вул. Стрілецькій, 23, на земельній ділянці площею 1 га було виявлено «сімнадцять одиночних поховань вояків і одну групову могилу загальною кількістю не менше 6 осіб». А характер цих поховань свідчить, що всі вони належать до згадуваного в архівних документах військового некрополю, на якому у період 1919-1920 років ховали померлих від ран і хвороб вояків Української Галицької Армії та Дієвої Армії УНР.

«Ми побачили, що забудовник оголошує третю чергу будівництва, - він почав збирати кошти на третій будинок. Тому ми звернулися до міськради стосовно врегулювання питання з нововиявленим похованням вояків ГА та ДА УНР у Вінниці. Згідно із законом про похоронну справу, міська влада, як орган місцевого самоврядування, зобов’язана забезпечити охорону цього місця і оформити його. Пройшов місяць і нам дали відповідь, що міськрада звернулася до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, як до уповноваженого органу, щоб отримати рекомендації, які санітарні, протиепідемічні та профілактичні заходи мають бути виконані для вирішення цього питання. Насамперед, щоб встановити розмір необхідної санітарної зони навколо поховань вояків ГА та ДА УНР у Вінниці», - сказала голова ГО «Автомайдан Вінниччини».

За словами активістки, це можна вважати початком узаконення цього об’єкту, - міськрада повинна оформити некрополь як окрему земельну ділянку зі статусом земель культурної спадщини, а також забезпечити його охорону і благоустрій.

Згідно з даними КП «Центр історії Вінниці», у фондах Державного архіву Вінницької області є справа за січень 1919 р., в якій командувач Подільського корпусу Дієвої Арміі УНР Федір Колодій звертається до міської управи Вінниці з проханням виділити земельну ділянку під військовий цвинтар. У справі доволі чітко окреслені його межі.

У розпал епідемії плямистого тифу на Поділлі станом на січень 1920 р. у шпиталях Вінниці та міських околицях перебувало 8 743 вояки, з яких близько 90% померли. Скільки з них поховано на даній ділянці – невідомо, адже існували інші місця поховань. Зі спогадів вояків можна зробити висновок, що могили були як індивідуальними, так і масовими.

Поховання почали занепадати ще з перших десятиліть радянської влади. У 1970-х робітники 45-го заводу під час земляних робіт неодноразово натрапляли на кістки, пов'язуючи їх з Другою світовою війною.

Серед загиблих воїнів УГА, які поховані на військовому цвинтарі на Стрілецькій, був і Микола Євшан (справжнє прізвище Федюшка) – літературний критик, перекладач, есеїст, учасник національно-визвольних змагань, бойовий офіцер Української Галицької Армії. Він був знаковою постаттю для своєї епохи, став предтечею «вісниківського» націоналізму, ідеї якого розвинув Дмитро Донцов.