Сторічний знак «Хортицького товариства охоронців природи» презентували у Запоріжжі
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
"В 1910 році вчителем Петром Бузуком було створено "Хортицкое общество охранителей природы". Це було перше в Російській імперії Хортицьке товариство охоронців природи. Члени товариства охороняли, зберігали Хортицю як цілісний об'єкт. Це товариство - прообраз нашого сучасного заповідника", - розповів завідувач інформаційно-видавничим відділом Національного заповідника "Хортиця" В'ячеслав Зайцев.
Товариство проіснувало лише 4 роки. Відомо, що до вересня 1911 року в ньому налічувалось близько 200 членів з річним внеском – 2 карбованці.
"Товариство охорони природи мало власну печатку і нагрудний значок із зображенням птаха, що годує своє потомство. Знак був з мідного сплаву. За нашими даними, таких знаків було 250, але нам відомо тільки про 2 таких знака. Один в дуже поганому стані, другий - тепер є у наших фондах. Для нас це як клейнод", - зазначив Зайцев.
У колекціонера знак придбали ТОВ "Домкомфорт" та ГО "Збереження архітектури Запоріжжя". Співробітник заповідника Валерій Нефьодов понад місяць працював над реставрацією знака.
Впродовж року керівництво "Хортиці" планує зробити копії знака і буде дарувати їх меценатам, які допомагають розбудовувати заповідник. Презентувати пробну партію хочуть у жовтні, на Покрову Пресвятої Богородиці.
"Це буде фірмовий знак, який можна носити на лацкані піджака", - додав Зайцев.
Поки ведуться роботи з реекспозиції Музею історії запорізького козацтва, цей рідкісний предмет можна буде побачити в експозиції Запорізького обласного краєзнавчого музею.
Щодо діяльності "Хортицького товариства охоронців природи", то за інформацією співробітників Національного заповідника, протягом чотирьох років діяльності природоохоронна організація заснувала розплідник, насаджувала ліси, створювала штучне гніздування для птахів.
У розпліднику до кінця 1914 року росло близько 17 тисяч дерев, окрім того, 2000 штук клену ясенелистого, 175 ялин, 930 жимолості, 7300 бирючини, 811 кущів троянди і декоративних чагарників. Також члени організації суворо слідкували за правильним веденням полювання на території навколишніх сіл та створили заповідні ділянки, де полювання взагалі було заборонено.
