Український кромлех епохи енеоліту старший за піраміди Гізи в Єгипті
Під Дніпром, у селищі Новоолександрівка на розкопках кургану вчені знайшли кромлех. Так називають споруду з вертикально вставленого у землю каміння, що утворює коло. Кажуть, що українському кромлеху – 5 тисяч років і він старший за піраміди Гізи в Єгипті.
- А до кургану я доїду? Підкажете, де мені краще виходити? – лунають у переповненій маршрутці на Новоолександрівку голоси.
Лише за одні вихідні на екскурсії на розкопках стародавнього кургану побувало понад тисячу осіб. Подивитися на знахідку археологів, що майже поряд із великим містом, – для людей це шанс доторкнутись до історії, до залишків пращурів, що жили тут тисячі років тому.
КЛАДОВИЩА У СТЕПУ
Дніпропетровщина багата на кургани. Близько 12-13 тис. їх є на обліку і ще близько 6 тис. – лише планують обліковувати. Для порівняння: в усій Україні їх, за даними археологів, десь біля 77 тисяч.
Про курган у Новоолександрівці знали: взимку дітлахи на санчатах з нього спускалися, а влітку на ньому ганяли квадроцикли. Втім, це один із найбільших курганів Надпоріжжя. Археологів же запросив керівник компанії, що поблизу будує котеджі. Хотів зробити все, як годиться: спочатку йдуть вчені, потім – будівельники. Щоб не порушити охоронну зону пам’ятки археології.
«Упродовж 4,5 тисячі років кургани були основним видом кладовища в степу. Їх будували кочівники-скотарі. Це місце дозволяє нам дослідити період енеоліту та ранньої бронзової епохи. В енеоліті сучасники трипільської культури – степове населення – вперше почали споруджувати кургани. А про те, що всередині насипу знайдемо кромлех, ми знали вже на другий день розкопок, оскільки в насипу зустрічалися камені, а в степу каміння просто нізвідки не береться», – розповідає кандидат історичних наук, доцент, керівник Дніпровської археологічної експедиції «Охоронної археологічної служби України» Інституту археології НАН Дмитро Тесленко.
Курган укріплений кам’яним кільцем. Кожен камінь – вагою з тонну. Частину з них притягли з берегів Дніпра. Вони вставлені в землю у формі кола. Такі споруди у світі поширені від британських островів аж до Алтаю, а ось в Україні такий великий і давній кромлех трапився вперше. У цьому кургані ховали людей протягом тисячоліть, а сам насип постійно добудовували.
«Це унікальна ситуація, подібних знахідок обмаль. Вони дадуть нам нові знання про життя і спосіб поховання цього населення. Ми з цього кургану візьмемо максимум, щоб реконструювати стародавню історію України», – коментує знахідку археолог Ярослав Ярошенко.
ЧИ ДОВГО БУДУВАЛИ КУРГАН?
Скільки часу пішло на будівництво всього кургану, можуть порахувати фахівці з експериментальної археології. А ось дослідники під керівництвом Дмитра Тесленка визначать обсяг ґрунту, який витратили на будівництво кожного з насипів. І вирахують, скільки приблизно часу пішло на зведення споруди. Але з цим є складнощі.
Стародавні будівельники курганів використовували ґрунт із різними характеристиками пластичності. В основі кургану – чорнозем, а схили кургану облицьовані ілистою крепідою (опорна кам'яна обкладка навколо всієї купольної поверхні насипу, – ред.). Для цього будівельники окремо замішували чорнозем із водою. «Як вирахувати ці витрати часу та праці?», – міркують археологи.
«Спочатку все каміння було привезене на місце, а потім стародавній «виконроб» добирав його так, щоби щілини між каменями були якомога менші. Ідеальну форму кола створили за допомогою кілочка з мотузкою. А ось що нас цікавить: як вирівняли «горизонт» споруди? Адже кромлех розміщений на береговому схилі, й різниця між його північною та південною сторонами – понад 20 см. А гідрорівня на той час іще не було, і не було навіть пластикової пляшки з водою, яка могла б імітувати гідрорівень. Тому з південної, а особливо південно-західної сторони каміння кромлеха є вищим, щоб таким чином вирівняти «горизонт» споруди», – розповідає Дмитро Тесленко.
Саме курган, а не знайдені останки пращурів цікавлять зараз археологів найбільше. «Те, що ми бачимо, буде певним кроком уперед у дослідженні курганного будівництва. Ми зараз більше працюємо над курганом, а не над самими небіжчиками», – коментує археолог Андрій Андросов.
ВСЯ ІНФОРМАЦІЯ – З ПОХОВАЛЬНИХ ОБРЯДІВ
У кургані №6048/1 (така назва Дніпровського Стоунхенджу в офіційних документах) виявили близько 20 поховань епохи бронзового віку. Вважають, що небіжчики мали високий статус у суспільстві: це могли бути старійшини або інші поважні люди. В разі небезпеки вони могли згуртувати навколо себе своїх співплемінників, щоб дати відсіч іншим племенам.
Для стародавніх людей курган був і поховальним комплексом, і місцем культу водночас. Своє ставлення до померлого, всю шану йому люди виказували через будівництво кургану, через власне церемонію поховання. Умовно ступінь важливості людини в суспільстві можна виміряти у працезатратах на його погребіння, у часі, який витратили на маніпуляції з його тілом. Якщо поховання не супроводжувалось якимось добудовами та конструктивними змінами, то вчені вважають, що так поховали «простолюдина». Кургани над такими небіжчиками не добудували…
Поховальний обряд – то єдине на сьогодні для археологів джерело інформації про давніх людей. Бо писемності в них не було, і про їхні побут і вірування вченим історичні джерела нічого повідомити не можуть.
Зараз тривають розкопки простору всередині кромлеха. Тобто всі найдавніші поховання – ще внизу. Щонайменше вчені очікують знайти ще кілька поховань.
ЯК ВІДБУВАЛОСЯ ПОХОВАННЯ?
Археологи вважають, що скотарі – будівничі кургану – мешкали великими родинами. Коли помирала поважна людина, або, наприклад, кремезний чоловік, що міг очолити оборону пасовиська від сусідів, як у цьому похованні, або людина дуже похилого віку, то приходили найближчі родичі – 2-3 родини – загалом близько 100 осіб.
Міцні чоловіки з тих, що прийшли, а їх могло бути близько 20, виконували земляні роботи з улаштування поховання та насипу. А жінки та люди похилого віку, скоріш за все, певний час проводили необхідні ритуальні маніпуляції з тілом небіжчика.
В одного з померлих у цьому кургані виявили сліди муміфікації: тіло майже висохло, головний та спинний мозок цієї людини збереглися у сухому стані. Лоб пофарбовано червоною вохрою, під очі нанесли смужки з вохри. Потім на обличчя наклали якусь органічну тканину, приблизно так, як обертали в Єгипті мумію.
«Виготовлення посмертних масок у народів бронзового віку було в цілому поширене, – розповідає археолог Андрій Андросов. – А ось саме таку штуку (показує на залишки тканини) я бачу вперше».
Тож чоловіки готували місце поховання. Вони викопали ескарп (стінка на краю кургану) та готувалися копати, власне, могилу. Але побачили плити кромлеха, одну з них витягнули, зробили могилу, його ложе устелили різними підстилками, в тому числі шкіряними та трав’яними. Поклавши тіло, перекрили яму деревом і зверху обмастили це шаром крейди або вапна завтовшки 1,5 см.
У той же час чоловіча частина населення в інших секторах кургану вже починала невеличкими сегментами добудовувати попередній насип. Коли всі роботи було завершено і могила була закрита землею, то укріплювали схили тієї частини, що досипали. Центральну частину кургану утворювали з дерну та чорнозему. І поки завершували поховання та облаштування насипу, хтось підготовлював мулову суміш для обмазування каміння кромлеха, щоби скріпити його між собою. Укріплювати курган починали знизу – там зберігся більш жорсткий та широкий шар бруду. Так обмазували доверху. Потім камінь, що його витягли з кромлеха, вони встановили на вершину споруди. Він і досі там, зверху, але, щоправда, впав.
АРХЕОЛОГИ: ПЛАН ЗІ ЗНАХІДОК ЦЕЙ КУРГАН УЖЕ ВИКОНАВ
Будівничі кургану – скотарі – в житті користувались обмеженою кількістю речей. Тому й у могилу небіжчикам клали дуже мало предметів ужитку.
Лише у кожну п’яту могилу співплемінники клали щось із предметів. Ці артефакти можуть бути найпростіші: трохи кераміки, намисто з просвердлених зубів вовка, глиняний горщик, копитце вівці або фаланга собаки. Й очікувану кількість артефактів із цього кургану дослідники вже знайшли.
Поки що знахідки обробляють і вивчають, фотографують та замальовують для звіту. Потім же планують передати знайдені артефакти до Історичного музею ім. Д.Яворницького.
А ось знайдені людські останки відправлять на аналізи до Інституту археології України. Їх вивчатимуть антропологи. Втім, частину з них вишлють на аналіз ДНК до Німеччини. Це дозволить визначити стать, вік і родинні зв’язки похованих у кургані.
А ЩО ВСЕРЕДИНІ?
Все залежить від кількості поховань усередині кромлеха. Саме зараз археологи починають досліджувати енеолітичний комплекс кам’яного кола.
«Ми переходимо до найбільшої таємниці цього кургану – що всередині кромлеха? Починаємо досліджувати епоху мідно-кам’яного віку, подивимось, що тут створили сучасники трипільської культури. Для цього нам не потрібно розбирати весь кромлех, це вже зробили за нас: у ранньому бронзовому віці частину плит кромлеха виламали. Тому нам вдалося зробити стратиграфічний розріз до середини. Ми дізналися, що усередині кромлеха є ще один, більш стародавній курган. Тому ми відповідально заявляємо: кромлех як стояв, так і стоятиме, нам не потрібно переміщувати каміння», – кажуть археологи.
ЯКА ДОЛЯ КРОМЛЕХА?
За словами Дмитра Тесленка, замовник дослідження планує сприяти музеєфікації кромлеха, після юридичного оформлення, а до того зробити дизайн туристичного об’єкта і вирішити, як укріпити кам’яне коло. Без технічної допомоги Дніпровський кромлех не можна залишати, бо з часом ці плити можуть просто почати падати, як це відбувається в інших подібних комплексах. На цьому місці, на думку замовника робіт, доцільно відкрити новий туристичний маршрут на мапі області та облаштувати рекреаційну зону з кромлехом у центрі та пішохідними доріжками навкруги, щоб можна було роздивитись усе.
ПОБОЮВАННЯ МІСЦЕВОЇ ГРОМАДИ
Утім, місцеві мешканці не мають довіри до компанії-забудовника. А до того ж переймаються, що вчені руйнують курган, а все знайдене в ньому вивезуть звідси. Адже виданий археологам дозвіл на проведення досліджень передбачає, що «всі предмети і колекції, здобуті під час проведення робіт, повинні бути передані на постійне зберігання до Археологічного музею Інституту археології НАН України».
Тому наприкінці травня депутати Новоолександрівської сільської ради звернулися до Міністерства культури та інформаційної політики України, вимагаючи залишити всі артефакти на місці. А сам курган місцева влада хоче використовувати як історико-культурний об’єкт.
ДОВІДКА. Кромлех – кільце каміння. Його завдання – утримувати земляну конструкцію, що всередині. Окрім історичної та культурної цінності, кромлех має також велике естетичне значення: на фоні зеленого степу сірі вертикальні плити, над якими здіймається виразний чорний усічений конус, виглядають дуже красиво.
Марина Лисицька, Дніпро
Перше фото: Дніпровська археологічна експедиція
