«Цілуємо ваші руки», або Як у Франківському виші готують ліки для військових
В Івано-Франківському національному медичному університеті від початку війни готують ліки для військових. Для цього науковці використовують медичні прописи, за якими понад 20 років навчали студентів.
МИ ОСВОЇЛИ ШІСТЬ ПРОПИСІВ, НА ЯКІ МАЄМО ДОБРІ ВІДГУКИ
У перші дні війни, коли український волонтерський рух укотре показав свою силу та піднесення, студенти та викладачі Івано-Франківського національного медичного університету (ІФНМУ) теж взялися за допомогу армії. Кажуть, до цього їх спонукала велика вдячність українським воїнам і страх за свою країну.
«Наші студенти почали збирати ліки для військових. Тоді оголосили, що наш центральний корпус медуніверситету стане пунктом збору. І люди почали нести усілякі ліки, які були у них вдома. Студенти їх сортували і відправляли через волонтерів на передову. Саме тоді до нас почали надходити перші запити на ліки від військових», – пригадує кандидатка фармацевтичних наук, доцентка, деканка фармацевтичного факультету ІФНМУ Ірина Федяк.
За її словами, у списку ліків, які просили військові, опинились і ті, які використовують для лікування грибкових захворювань. Знайти їх на ринку ставало дедалі важче, а зі списку потреб фронту вони не зникали. Тоді на фармацевтичному факультеті вирішили застосувати екстемпоральне виготовлення ліків. Тобто, приготування ліків вручну в аптечних умовах на вимогу для конкретного пацієнта. Ця фармацевтична ніша на ринку ще до війни була несправедливо забута. Але в університеті усі технологічні прописи не лише зберігали, а й застосовували для навчання студентів.
«Ми не перекривали забезпечення готовими ліками, бо ми не конкуренти. Ми допомагали в час, коли була нестача цих препаратів, а оскільки в нас є цілий блок технологічних дисциплін, які вивчають фармацевти з першого курсу та практики, то зрозуміло, що ми можемо і вміємо це робити фахово», – розповідає Ірина Федяк.
Свого часу, зауважила кандидатка фармацевтичних наук, університет мав ліцензію на виготовлення лікарських препаратів. Пізніше її призупинили, але умови для приготування ліків залишились. На базі університетської аптеки науковці організували навчально-практичний центр (НПП) «Фармація» для здобувачів освіти. Саме ці передумови стали вирішальними для ідеї налагодити виробництво ліків для військових. Втім, найперше науковцям фармацевтичного факультету ІФНМУ довелося коригувати медичні прописи ліків на кафедрі дерматології та венерології.
«Ця корекція була необхідною. Адже нам потрібно було виготовляти ліки не для конкретного пацієнта, а для багатьох військових. Керівництво нашого університету в особі ректора Миколи Рожка цю ідею підтримало, і ми отримали від університету перші 11 тис. грн на закупівлю інгредієнтів. Перша партія ліків у нас вийшла до 100 упаковок. Коли ми передали її на передову через волонтерів і отримали позитивні відгуки, це нас просто окрилило», – пригадує Ірина Федяк.
За її словами, першими ліками, які виготовили у стінах медуніверситету для військових, стала паста Теймурова. Це засіб проти пітливості ніг з протигрибковою та підсушувальною дією. Цю лікарську форму в університеті готували одразу в тих кількостях, які запросили військові. Інші ліки відправляли меншими партіями і просили бійців якнайшвидше дати про них відгук і сформувати потреби.
«Зараз ми освоїли шість прописів, які перевірили і маємо на них добрі відгуки з фронту», – зазначає ініціаторка проєкту Ірина Федяк.
МИ ПРИСЛУХОВУЄМОСЬ ДО ПОБАЖАНЬ ВІЙСЬКОВИХ І КОРИГУЄМО СВОЄ ВИРОБНИЦТВО
«Перші партії ліків поїхали на фронт торік у травні. Коли почалась зима, хлопці нас дуже просили зігріваючу мазь, тож Любов Миколаївна знову опрацювала новий пропис – і ми взялися до роботи», – говорить Ірина Федяк.
Насправді кандидатка фармацевтичних наук та технологиня ІФНМУ, доцентка Любов Грицик однією з перших підтримала ідею Ірини Федяк щодо виробництва ліків у стінах університету. Свого часу за цими прописами вона виготовляла ліки в одній зі львівських аптек. Пізніше перевезла їх до Івано-Франківська і понад 20 років використовувала для навчання студентів фармацевтичного факультету.
«Оце зараз ми теж виготовляємо зігріваючу мазь для розтирання і знеболювання. Її добре застосовувати при простудних захворюваннях і невралгії. Виробництво цієї мазі досить складне та проводиться у два етапи. Спочатку готується її основа (показує, – авт.), а потім додають активні речовини. Вони всі є леткими та пахучими. Усе перемішуємо поступово, до загустіння. Після розфасовки мазь застигне остаточно. Вона легко наноситься та шкіру та добре всмоктується, не забруднюючи одяг», – розповідає Любов Грицик, ретельно перемішуючи необхідні речовини для приготування лікувальної мазі.
Поряд із нею працюють студенти та інтерни, які від перших днів допомагають науковцям у навчально-практичному центрі.
«Ми обрали лише ті прописи, які точно можна використовувати бійцям у польових умовах, вони не завдадуть шкоди при їх використанні без нагляду лікаря», – запевняє Любов Миколаївна.
«200 упаковок цієї мазі ми робимо близько п’яти годин поспіль. У технології виготовлення найшвидше у нас виходить присипка для ніг. На цей засіб теж маємо великі запити від наших бійців», – уточнює фармацевтка.
Спочатку присипку запропонували як лікувальну для тіла та ніг від попрілостей, за складом вона нагадувала класичну дитячу. Але військові знайшли для себе ще один спосіб її застосування.
«Хлопці трохи поекспериментували і сказали нам, що її краще сипати не на ноги, а в берці. Частково, присипка потрапляє на шкіру ніг. Тому ми трішки модифікували цей пропис – додали більше речовин з вологовбиральною дією і фасуємо присипку в більшу упаковку вже як профілактичний засіб. Тобто ми прислуховуємось до побажання військових і коригуємо своє виробництво», – говорить Любов Грицик.
У зимовий період із фронту до науковців прийшло ще одне побажання – надіслати більше протизастудних препаратів, для цього у Франківському медуніверситеті теж знайшли відповідну рецептуру. Запевняють, ці ліки жодним чином не конкуруватимуть із виготовленими у заводських умовах, але вони теж дієві й випробувані часом.
«Пам’ятаєте, колись аптеки у сезон грипу та застуди тисячами крутили «антигрипін»? От ми забрали з цього пропису антигістамінні речовини, а залишили пів грама парацетамолу, аскорбінову кислоту і рутин. І на цей протизастудний препарат маємо нині дуже добрі відгуки», – запевняє Ірина Федяк.
Також у навчально-практичному центрі університету виготовляють протигрибкову мазь і живильний крем для рук. Його створюють з додаванням обліпихової олії й кажуть, що у холодну погоду на фронті результат дії цього крему перевищив усі сподівання.
«ЦІЛУЄМО ВАШІ РУКИ»
«В основному наші ліки ми передаємо на Харківщину, Дніпропетровщину й Запоріжжя. Для цього працюємо з волонтерами та громадськими організаціями, а вони вже передають ліки військовим», – розповідає кандидатка фармацевтичних наук ІФНМУ Наталія Гузьо.
Вона теж підтримала ідею Ірини Федяк щодо виготовлення ліків в університеті. Для цього приходить волонтерити під час декретної відпустки. Каже, таким є внесок в українську перемогу від її родини, де виховують п’ятьох дітей.
«Скільки часу я проводжу в НПЦ? По-різному. Як була велика потреба, то могла влітку тут працювати і чотири дні поспіль. Тоді всі обов’язки з догляду за дітьми брав на себе чоловік», – посміхається Наталія Гузьо.
Сьогодні робота в університетській аптеці, попри освітній процес, кипить щодня. Кажуть, зупиняються на час повітряних тривог, а восени і взимку паузи в роботі були лише через знеструмлення. Зізнаються, особливого натхнення додають теплі слова від військових. Адже зв’язок науковців із фронтом не обривається.
«Нам дуже приємно, коли хлопці кажуть: «Цілуємо ваші руки», «Обіймаємо тих дівчат, які це готують». Це додає нам сили рухатись далі попри всі виклики, які стоять нині перед кожним із нас», – запевняє Наталія Гузьо.
Науковці медуніверситету теж підтримують військових не лише ліками. На кожній баночці лікарських засобів вони надсилають слова подяки і уривок Псалма про Божий захист : «Хто живе в помочі Всевишнього, під крівлею Бога Небесного поселяться. Впаде побіч тебе тисяча, і десять тисяч – праворуч тебе; до тебе ж не приблизиться».
ЦЕ ІСТОРІЯ, КОЛИ КОПІЙКА ГРИВНЮ БЕРЕЖЕ
Скільки ліків для фронту виготовляють сьогодні в українських аптеках, науковці рахувати не беруться. Кажуть лише, що ця справа не рентабельна і змінити ситуацію на ринку може виключно уряд. Науковці вважають, що консолідувати аптеки у час війни було б доцільно. Адже й фахівців, які вміють робити ліки, там залишилось не так уже й багато.
«Ми надіємось, що уряд і МОЗ після того, як впровадять електронні рецепти на рецептурні ліки, порушать питання щодо відновлення екстемпорального виготовлення ліків. Бо тут втратився зв’язок між лікарем і фармацевтом. Лікарі не вбачають доцільності виписувати індивідуальні прописи для пацієнта, а в аптеках, відповідно, немає запитів на виготовлення ліків. Плюс, це – дотаційне виробництво, бо потрібно багато коштів укласти, аби виконати всі умови аптечного виробництва ліків», – пояснює Ірина Федяк.
Серед труднощів виготовлення ліків на фармацевтичному факультеті ІФНМУ вона називає лише постійну потребу в коштах. І їх шукають усі гуртом.
«Це та історія, коли копійка гривню береже. Ми збираємо по 10, 20, 50, 100, 200 гривень. Але за цей час були й великі надходження. Нам із Британії прислали 43 тисячі гривень, а ще українка зі США прислала 1 тисячу доларів, і ми були за ці вливання дуже вдячні. А ось студенти наші пекли солодощі й продавали їх на ярмарку, аби зібрати 13 тисяч гривень. Студенти заочного навчання відмовились від урочистого випускного з пишними букетами і 16 тисяч гривень віддали нам на ліки. Це волонтерство і поклик душі. І ми безмежно вдячні за кожну копійку», – зізнається Ірина Федяк.
Вона запевняє, усі інгредієнти для ліків науковці купують лише у легальних постачальників. Тобто у тих, які мають відповідні ліцензії. На всі речовини є сертифікати якості.
На благодійні кошти закуповують ще й пакування для ліків. Етикетки виготовляють і клеять самотужки, відповідно до усіх норм та правил. У цьому залюбки допомагають студенти молодших курсів. Старшокурсники, зазвичай, працюють з викладачами в аптечній асистентській.
«У нашому проєкті найперше – це волонтерство і допомога, але є й інший аспект – відпрацювання практичних навичок для студентів та інтернів. Я б закликала своїх колег-науковців теж робити такі проєкти у стінах вишів, якщо є така можливість, бо користь для навчання тут очевидна», – запевняє деканка фармацевтичного факультету ІФНМУ.
Організувати виготовлення ліків у навчально-практичному центрі «Фармація» медичного університету від самого початку допомагали його штатні працівники: Наталія Палюджишин, Дарина Духович, Людмила Стецько, Марія Кловак, Володимир Печенюк. Усі запевняють, виробництво ліків, їх фасування та упаковка вимагають умінь і терпіння. Нині, кажуть, процес налагоджений. Про втому тут ніхто не думає, а лише про військових, яким допомагають.
«Розуміємо, наші хлопці й чоловіки – на фронті, а ми можемо їм допомогти лікарськими засобами першої необхідності. Думаємо лише про те, щоб наші воїни повернулись додому живими і здоровими», – наголошує працівниця НПЦ Дарина Духович.
За 11 місяців роботи науковцям та студентам ІФНМУ вдалося залучити на виробництво ліків майже 350 тисяч гривень. Відтак, на фронт з університету відправили близько 30 тисяч упаковок. Нині чергова партія ліків уже готова до відправки, але благодійні скриньки знову потребують наповнення.
«Спочатку дуже активно відкликались містяни на збір коштів. Місцеві храми оголошували про потреби на речовини для лікарських засобів. Просимо про кошти й у волонтерів. Ми не називаємо це купівлею, а пожертвою. Ось за пасту Теймурова, якої в упаковці 50 грамів, просимо пожертву в 15 грн. Якщо волонтери можуть нам так допомогти, ми дуже вдячні. Якщо ж ні, все одно віддаємо на фронт ліки, бо ж потреби не зникають», – додає Ірина Федяк і просить усіх небайдужих за можливості переказати кошти на благодійний рахунок медуніверситету. Запевняють, кошти скерують на виготовлення тих лікарських засобів, які вже чекають на фронті.
Тож усіх охочих допомогти Івано-Франківському національному медичному університету в цій благородній справі, запрошують контактувати з вишем.
Ірина Дружук, Івано-Франківськ
Фото автора та з архівів медуніверситету
