Багаті міські бджоли

Багаті міські бджоли

Репортаж
Укрінформ
Вінниця першою з міських громад України почала вкладати кошти у розвиток бджільництва

Під час адміністративно-територіальної реформи Вінниця обросла довколишніми селами, і в економіці міста з’явився напрям, зовсім новий для «асфальтної» економіки, – агарний. Його вирішили інтегрувати в господарський комплекс громади. А щоб він працював на потреби міста, запровадили муніципальні програми підтримки. Наприклад, задля продовольчої безпеки стимулюють сільгоспвиробників переходити з вирощування зернових на овочівництво.

А ще у Вінниці першими серед міських громад країни в рік повномасштабного вторгнення запровадили компенсації для пасічників на безповоротній основі. Як це вплинуло на життя бджолярів і їхніх «підопічних», кореспонденти Укрінформу побачили на «Батьковій пасіці» у селі Малі Крушлинці.

ПРОДОВЖИЛА БАТЬКОВУ СПРАВУ

Малі Крушлинці вважають вінницьким передмістям. Сюди їздять міські маршрутки, звідси добираються до міста на роботу. Але спосіб життя у людей тут суто сільський. Вони вирощують городину, тримають худобу, а дехто займається бджільництвом. Загалом у Вінницькій громаді є 61 пасічник. Тетяна і Дмитро Дудники – одні з тих, хто скористався частковими компенсаціями, які надають бджолярам на безповоротній основі.

- Ця пасіка – спадок від мого батька. Колись він працював пасічником у колгоспі, а під час розпаювання забрав її на пай. Тут у нього було тридцять вуликів. Тепер це наша родинна справа, – розповідає власниця пасіки Тетяна Дудник.

Вона каже, що допомагала батькові за його життя, а вже десять років доглядає за бджолами сама. За цей час розширила пасіку до 42 вуликів, іще 26 тримає удома. Доглянути усе це хазяйство непросто, до того ж для жінки.

- Але нічого, вправляюся сама, чоловік і діти допомагають. Як мене батько навчив господарювати, так я вже й займаюся, – ділиться Тетяна.

Вона вправно орудує димарем, щоби бджілки не кусались. А якщо з якоюсь не порозуміються, не переймається – каже, звикла до укусів.

Тетяна розповідає, що нині пасічникам непросто. Бджолам важко адаптуватися до кліматичних змін: цвіте усе й одразу, а треба дбати, щоби у них постійно була кормова база. А донедавна щовесни повторювалась історія із отруєннями бджіл. Вилетить уранці комаха з вулика, а ввечері, повернувшись із поля, нещадно злитого пестицидами, падає мертвою…

А ще бджоли хворіють, шкідники і миші до них у вулик намагаються прокрастися... Словом, господарство велике, непросте, потребує багато праці і клопоту.

Дудники на кочівлю з пасікою не виїжджають, то взяток мають на рівні пів тонни меду. Реалізують його місцевим жителям, а що залишається, то йде на корм бджолам узимку. Частину меду здають на приймальні пункти.

Рентабельність бджільництва на невеликій пасіці невисока, бо дуже низькі заготівельні ціни на мед. Та й уроздріб невисокі – близько 75 грн за пів літра. Тетяна каже, що впевненіше почувалися б, якби можна було продавати мед із пасіки хоча б по 100 грн за пів літра. Але ціну формують попит і платоспроможність населення. Тому доводиться віддавати за що беруть.

Щоби бджільництво у громаді збереглося, воно потребує підтримки.

ГРОШІ НА БДЖІЛ

Наразі пасіка Дудників функціонує як особисте господарство. Цьогоріч вони отримають часткову компенсацію із міського бюджету: по 200 грн на кожну з 50 бджолосімей.

- Торік на меншу суму подавалися. Тоді ми і фарбу купили на вулики, і щіточку, і димаря. Те, що потрібно для роботи і догляду за вуликами. Цього року 10 тис. грн отримаємо. А це вже гарна сума. Хочемо придбати нову медогонку, бо наша вже старенька. З нею і працювати легше буде, і меду більше зі щільників дістанемо, – сподівається Тетяна.

Її чоловік Дмитро Дудник теж розповідає, що їхня родина претендує на міські гроші на розвиток бджільництва вже вдруге.

- Ми ж приєднані до Вінниці, і до нас торік у старостинський округ приїхали працівники міськради. Вони розповіли, як це працює, і запропонували подаватися на дотацію, – каже чоловік.

Запитую: оці 10 тисяч із міського бюджету для пасіки, – це мало чи багато?

- Це добре! І користь навіть не так у грошах, як у тому, що звернули увагу на бджіл і на бджолярів, що є якась співпраця з аграріями. Бо ми дуже потерпали від потрав бджіл через неправильне використання пестицидів. Тепер усе це налагоджується і стосунки з аграріями стають більш цивілізованими, – розповідає Дудник.

Він сподівається, що такі виплати з міського бюджету бджолярі отримуватимуть і надалі, адже вони з дружиною мають плани на подальший розвиток пасіки. Скажімо, є на ній великий будинок, який був «бджільницьким» завжди. Нещодавно його розмалював в етностилі один із найвідоміших вінницьких художників, – перед тим, як тут провели перший у країні Міжнародний день бджоли.

- Ми цього року провели світло і починаємо розбудовувати наш пасіку. Хочемо, крім власне бджільництва, розвивати ще й апітерапію – «сон на бджолах». Дуже хотілося б збудувати кілька спеціальних будиночків, де можна було б цю ідею реалізувати. Люди могли б тут оздоровлюватися і просто відпочивати, послухати тишу, спів птахів. Бізнес-плану ми ще не складали, але за підтримки міськради сподіваємося цю ідею втілити у життя, адже позитивний досвід участі у програмі ми вже отримали, – ділиться планами Дмитро.

ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ – ШЕСТИКРАТНИЙ

Заступник вінницького міського голови Андрій Очеретний каже, що вже за перший рік  виплата компенсацій на бджолосім’ї позитивно вплинула на пасічництво.

- Якщо говорити про пасічників, то раніше ми про них узагалі не чули, тому що в нас не було такого виду діяльності у місті. Муніципальну підтримку бджільництва ми започаткували у Вінниці 2022 року, а в 2023 бджолярі отримали перші виплати на бджолосім’ї. Подалися на програму й отримали відповідні виплати 40 учасників. Тоді міськрада профінансувала бджолярів на 204 тис. грн, а цьогоріч виділили вже майже пів мільйона. Люди вкладали кошти у виробництво, зокрема, у нові вулики. Загалом це дало можливість збільшити кількість бджолосімей у громаді з менш ніж півтори тисячі до понад 2,1 тис. Тобто приріст становив майже 40%! Якщо врахувати, що одна бджолосім’я – це близько 50 тис. комах у середній і до 100 тис. у міцній, порахуйте, скільки нових запилювачів рослин з’явилося на нашій території, – каже заступник міського голови.

Що ж стосується вимірюваного економічного ефекту від надання компенсацій на бджолосім’ї, то він безсумнівний.

- Ми порахували, що за мед від нових 600 бджолосімей пасічники виручили 1,2 млн грн. Тобто на одну гривню, яку їм надала міська рада, люди отримали 6 грн! Тому якщо цього року пасічники використають усю суму, виділену на компенсації, ми будемо просити депутатський корпус закласти у бюджет стільки ж і на наступний рік, – зазначив посадовець.

НЕ МЕДОМ ЄДИНИМ

Чому ж саме у бджільництво вінницькі владці вирішили вкладати міські кошти? Адже мед не є продуктом першої необхідності й без нього можна прожити.

- Але не можна прожити без бджоли. Тому ця програма не так про виробництво меду, як про підтримку бджільництва. А мед – це вже похідна. Бджола виконує дуже велику функцію: це запилення рослин, це врожай. І ми дуже вдячні нашим аграріям, які наразі вже враховують потреби бджоли і пестицидами користуються на полях громади менше. Ми з ними у цьому напрямі попрацювали, тому що виступаємо за органічне вирощування низки культур, хоча це й дорожче. Словом, це така комплексна історія з розвитку аграрного напряму у Вінницькій громаді, – каже Очеретний.

Як розповів радник вінницького міського голови Олександр Закорчевний, у міськраді створили карту посівів на території громади. На ній бджолярі можуть побачити, де ростуть медоносні культури: соняшник, ріпак чи гречка, – і вивозити свої пасіки на ці поля.

- Ці питання за модерування міськради між собою узгодили міська Асоціація сільсгоспвиробників та Асоціація пасічників. Серед іншого вони вирішили людські городи, які не використовуються, засівати медоносами, що цвістимуть у різні строки. Бо нині липа та акація майже одночасно цвітуть, хоча між ними мав би бути місяць розриву. І цей інтервал до початку цвітіння різнотрав’я треба чимось заповнити, – зазначає він.

ЕКОЛОГІЯ І СТАЛЕ БДЖІЛЬНИЦТВО

Як у Вінниці розвиток бджільництва планують підтримувати надалі? Заступник міського голови Очеретний каже, що насамперед спиратимуться на принципи екологічності і сталості.

- Основна мета цієї програми – щоб бджола краще почувалася на нашій території, а забезпечити це може пасічник. Коли ми збільшимо кількість бджіл, це добре вплине на екосистему громади. А в перспективі йдеться про підтримку не тільки аграрного напряму, а й промислового. У нас у місті є підприємство «Мед Поділля», яке за рік експортує приблизно 7 тис. тонн меду, зібраного по всій країні. За умови розширення власних і місцевих виробничих потужностей вони мають намір збільшити експорт до 10 тис. тонн на рік. Ми вважаємо, що це може позитивно вплинути на зростання закупівельних цін на мед у регіоні. Бо нині заготівельники приймають його в середньому по 50 грн за кілограм, – зазначає він.

Також він каже, що пасічників орієнтуватимуть на розширення видів діяльності, щоби ризиковане бджільництво перетворилося на сталий бізнес.

- Європейський зелений курс, який ми прийняли у січні 2022 року, передбачає, що будь-яке виробництво має бути сталим, щоб воно мало продовження. От уже сьогодні господар пасіки мріє про те, щоб розвивати апітерапію, хоче будувати спеціальні будиночки. Це загалом нехарактерна для Вінницької громади тема, але вона має право на існування. Думаю, що й інші бджолярі можуть перетворювати свої пасіки на екосадиби і розвивати екотуризм. До того ж у нас багато територій, де можна було б розвивати такі проєкти, є цікаві ландшафти, водойми, тваринний світ. Це той релакс, за яким непотрібно їхати, умовно, в Карпати чи за кордон. І в умовах війни дуже актуально, щоб людина мала можливість відновитися, – каже Андрій Михайлович.

Задля цього пасічників, які у бджільництві послуговуються здебільшого тільки практичним досвідом, навчатимуть теорії.

- У нас меморандум із Вороновицьким ПТУ №14, де є спеціальність «бджоляр-пасічник». Дмитро з Тетяною там тепер вже навчаються, щоб отримати сертифікати про відповідну освіту, доповнити свої знання, дізнатися про нові технології. Проводимо для пасічників заходи з дорадництва, з початку року вже два провели. Крім того, тепер плануємо подавати проєкт для участі у грантовому фінансуванні на розвиток громадської організації із бджільництва. Тобто місто підходить до підтримки дуже комплексно, – запевняє радник міського голови Олександр Закорчевний.

Також у міськраді хочуть, щоб пасічники легалізували свою діяльність, позаяк жоден із тих, хто мешкає у громаді, не має статусу підприємця. Тетяна і Дмитро Дудники першими з понад 60 бджолярів планують зареєструватися як ФОП.

Антоніна Мніх, Вінниця
Фото Олександра Лапіна

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-