Незалежність: 25 років за 25 днів. Панамський паспорт Лазаренка, таємниця загибелі Чорновіла і ліквідація витверезників

Із смертю провідника Народного руху в Україні практично завершилася епоха державотворчого романтизму

07.08.2016 09:00

Із смертю провідника Народного руху в Україні практично завершилася епоха державотворчого романтизму

07.08.2016 09:00

( Продовження )

У восьмий рік Незалежності Україна гучно заявила про себе як космічна держава, великою мірою, через президентство Кучми, людини, тісно пов`язаної з ракетно-космічною галуззю. На жаль, спроба кінця 90-х перетворити Україну в батьківщину високих технологій зазнала краху. Наступних очільників держави ця тема мало цікавила.

Про все це – в спеціальному проекті Укрінформу, присвяченому річниці Незалежності України: «Незалежність: 25 років за 25 днів».

24 серпня 1998 року

Під час військового параду, Хрещатиком, вперше за роки Незалежності, проїхала військова техніка.

14 вересня

Генеральна прокуратура України порушила кримінальні справи проти Павла Лазаренка. Екс-прем`єр-міністру інкримінувалося розкрадання державного майна в особливо великих розмірах.

Конфлікт Кучми і Лазаренка досяг апогею. Всім було ясно, що імідж самого Лазаренка не дасть йому бути гідним супротивником Кучмі на президентських виборах. Проте, фінансову і організаційну підтримку Павло Іванович міг надати кому завгодно, і в першу чергу - Морозу.

Після відкриття кримінальних справ, парламент чекав подання ГПУ про зняття з екс-прем'єра депутатської недоторканності. Проте, неочікувано в ЗМІ з'явилася інформація, що Лазаренко затриманий швейцарською поліцією при спробі в'їхати в країну по панамському паспорту. До речі, там уже розслідувалася кримінальна справа про відмивання коштів на території Швейцарії, порушена ще 6 березня 1998 року. 18 грудня 1998 року Лазаренко був відпущений під заставу в розмірі 4 мільйони франків та зобов'язання з'явитися до Женеви на слухання по його справі, які призначили на 1-2 березня 1999 року.

Але цього не сталося - в лютому 1999 року Верховна Рада зняла з Лазаренка депутатський імунітет, тож Швейцарія в разі повторного арешту могла видати його в руки української Генпрокуратури.

Рятуючись від такої «перспективи», Лазаренко у лютому 1999 року вилетів до США, де його затримали за порушення візового режиму. Він попросив у американців політичного притулку. Однак, замість того, отримав звинувачення у відмиванні грошей на суму 280 млн. дол. США та фінансових зловживаннях на суму близько 5 млн. дол. США. 25 серпня 2006 Лазаренко був засуджений до дев'яти років тюремного ув'язнення і штрафу в 10 млн доларів. В 2012 році він вийшов на волю. Наразі мешкає в США, за його словами, в Україну повертатись не збирається.

Та йому й не дозволять – в Україні чимало політиків, бізнесменів і високопосадовців свого часу заборгували Павлу Івановичу мільйони і не мають жодного наміру ці борги повертати.

6-7 листопада

На Закарпатті сталася найбільша повінь кінця минулого століття. Напередодні лиха 5 діб лив дощ, після чого сильний селевий потік води з брудом, камінням та деревами хлинув на села, які знаходилися на берегах Тиси, Боржави і Латориці.

Під час повені загинуло 17 людей, було затоплено 200 сіл і містечок з трьома тисячами будинків (100 будинків було взагалі знесено), а також 12 мостів. 12 тис будинків потрібно було ремонтувати. За підрахунками, стихія завдала шкоди на 800 млн. гривень. Загалом постраждала третина населення Закарпаття - 350 тис. людей. Вперше екологи забили на сполох, побачивши причину повеней у бездумному знищенні карпатських лісів.

22 січня 1999 року

В Україні вперше відзначили День соборності.

Того дня в усіх церквах відправляли богослужіння. Головні урочистості з нагоди річниці проголошення Злуки проходили на Софійській площі. При вході з вулиці Володимирської на Софійську площу було зведено тріумфальну арку, прикрашену старовинними гербами. Однак «живого ланцюга» того року не було.

25 березня

В автокатастрофі загинув відомий український політик, лідер Народного Руху та один з головних претендентів на посаду президента В'ячеслав Чорновіл.

Трагедія сталася на 5-му кілометрі автотраси Бориспіль-Золотоноша, коли Toyota Чорновіла врізалася в КамАЗ із причепом, що розвертався посеред шосе. В'ячеслав Чорновіл і його водій Євген Павлов загинули на місці, а прес-секретаря лідера НРУ Дмитра Понамарчука госпіталізували з важкими травмами до лікарні.

Наступного дня після аварії, тодішній очільник МЗС Юрій Кравченко заявив, що аварія на бориспільському шосе - нещасний випадок і що жодної іншої версії слідство не розглядатиме. Невдовзі від серцевого нападу несподівано помер головний свідок - один із трьох пасажирів «КамАЗу», Іван Шолом. Водія КамАЗу Володимира Куделю спочатку засудили - слідство встановило, що він скоїв злочин - ДТП з тяжкими наслідками, але незабаром відпустили за амністією.

Вже у червні 1999 року справа про загибель В'ячеслава Чорновола була закрита, але це не означало, що у ній поставлено крапку. Слідчі дії розпочиналися й припинялися декілька разів: у 2001 році, у 2005, в серпні 2006 року. У червні 2011 року з дозволу Тараса Чорновіла відбулась навіть ексгумація тіла його батька, але світло на загадкову смерть політика так і не пролилось. І, зрештою, в березні 2012 року Бориспільський суд Київської області розпочав судове слухання у справі загибелі В'ячеслава Чорновола, а 21 січня 2014 закрив справу, визнавши аварію нещасним випадком.

Поховали В'ячеслава Чорновіла 29 березня. Провести в останню путь відомого політика, громадського діяча з усіх куточків України з'їхалося понад 200 тисяч людей. Ці проводи стали однією з наймасовіших акцій від початку Незалежності.

Прихильники Чорновіла та його син Тарас і досі схиляються до версії, що загибель лідера НРУ - політичне вбивство напередодні майбутніх президентських виборів. І вона не позбавлена сенсу.

Влада, яка на той час представляла «червоних директорів» і новонароджений великий приватний капітал, багато разів намагалася взяти під контроль патріотичні сили, аби залучити їх до боротьби з лівою парламентською більшістю. За роки незалежності було кілька спроб розвалити Рух, виникали дублікати, фейкові «рухи», які розпорошували електорат. Група заколотників з центрального проводу, до якої тоді входили Бродський, Зварич, Червоній та ін. намагалися змістити Чорновіла з посади очільника партії і поставити на його місце Лавриновича. Після загибелі В`ячеслава Максимовича «бізнесмени-державники» висунули в лідери націонал-патріотів спочатку Марчука, а потім Ющенка.

28 березня

Вперше у світовій практиці українська ракета-носій «Зеніт-3SL», в рамках програми «Морський старт», стартувала з плавучої платформи в районі екватора і вивела на орбіту макет супутника. У жовтні ракета «Зеніт-3SL» здійснила перший комерційний запуск з плавучого космодрому та вивела на геостаціонарну орбіту американський супутник зв'язку Direc TV-1R.

15 травня

Україну охопила бензинова криза. Вона була спричинена частково через проблеми з постачанням палива на нафтопереробні заводи, частково через проблеми з імпортом. Втім головним чинником була змова трейдерів. Бензин спочатку зник з заправок, а потім подорожчав утричі - в деяких регіонах його ціна досягала 5 грн. за літр. Щоправда, незабаром ціни знову впали.

1 липня

В ЗМІ з'явилась інформація, що італійський «Мілан» придбав Андрія Шевченка за 25 млн доларів.

Подейкували, що «Мілан» хотів придбати його ще у 97-му, але «Динамо» не влаштувала пропозиція у 18 млн.

Український форвард зумів стати справжньою зіркою італійської команди. У 2003 році разом з міланцями він виграв Лігу чемпіонів, а наступного року став володарем найпрестижнішого особистого трофею світового футболу - «Золотого м'яча». Загалом за сім років виступів за «Мілан», у 208 іграх нападник забив 127 голів.

24 травня

На «Шахті ім. Засядька» на глибині 1050 метрів, де перебувало майже 550 робітників, стався вибух метану й вугільного пилу.

Внаслідок аварії загинуло 50 гірників, 49 були травмовані. Загалом за роки Незалежності на шахті, яку відносять до сфери впливу її колишнього директора і екс-очільника українського уряду Юхима Зв`ягільского, сталося чимало аварій з численними людськими жертвами: у травні 1999 р., серпні 2001 р., червні 2002 р., вересні 2006 р., грудні 2007 р., січні 2015 р. Тим не менш, 20 лютого 2003року Звягільскому було присвоєно звання Героя України.

30 травня

Голова КМДА Олександр Омельченко стає мером Києва. На виборах він з легкістю, ще в першому турі з 76% голосів, випередив свого опонента -Григорія Суркіса.

Ще у квітні 1998 року на засіданні Київради Омельченко був обраний міським головою. Проте, це рішення було з точки зору закону нелегітимним, оскільки міського голову повинні обирати кияни. Для того, щоб вибори в столиці відбулися, парламент повинен був ухвалити закон про столицю.

Однак президент Леонід Кучма всіляко цьому опирався, щоб не проводити вибори в столиці. Завдяки тодішньому спікеру Олександрові Ткаченку закон «Про місто-герой Київ», де було передбачено проведення прямих виборів, все-таки провели через парламент, і Кучмі довелося його підписати.

12 червня

На міжнародному авіасалоні «Ле Бурже» (Франція) відбулася презентація українського військово-транспортного літака Ан-70. Літак зробив 4 демонстраційних польоти і отримав вищу оцінку не тільки фахівців і журналістів, а й технічного комітету НАТО. Крім, Ан-70, Україна представила також Ан-124 (Руслан) та АН-74.

26 червня

Віталій Кличко став першим слов'янином, що виграв титул чемпіона світу з боксу в суперважкій ваговій категорії.

Того дня він зустрічався в рингу з британцем нігерійського походження Хербі Хайдом, якого переміг нокаутом у другому раунді.

9 серпня

Кінець «ери» витверезників. Цього дня, прийнявши пропозицію МВС щодо звільнення міліції «від виконання не властивих їй функцій медичного витвережування громадян», Уряд прийняв постанову, яка припиняла функціонування витверезників з 1 січня 2000 року.

Нинішньому поколінню слово «витверезник» нічого не говорить, але за радянських часів це був досить прибутковий вид міліцейського бізнесу. Ці медичні заклади були розташовані в кожному районі міста, і в них відправляли громадян, яких міліцейські патрулі підібрали на вулицях у нетверезому стані. Причому перехожий міг поводитися досить пристойно, хіба що хитався з боку в бік. Послуги витверезників – ліжко на ніч і примусовий холодний душ - були платними, гроші вираховувалися із зарплати за місцем роботи. З найбільшим задоволення міліція полювала на партійних і державних апаратників, які дозволяли собі хильнути зайвого після роботи, таких патрулі відвозили додому і не відправляли повідомлення на службу – звісно, за великий хабар.

Ліквідація витверезників була сприйнята в українському суспільстві, як перемога в боротьбі за права людини.

Далі буде... (Про сьомий рік Незалежності читайте тут)

Світлана Карабань, Євген Якунов. Київ

Фото: Укрінформ.