Тема Голодомору має ще багато "білих плям" - історик
Про це у Чернігові журналістам сказав відомий український науковець, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Абсолютно недослідженою залишається проблема механізму: як діяли оті так звані буксирні бригади, групи активістів, які вилучали зерно та інші харчі, як працювало все це. Ми маємо, переважно, мемуарні джерела, кілька книжок, але це - спогади. А на науковому рівні нічого немає", - зазначив учений.
Також, продовжив він, далеко не все відомо про те, як тодішній режим відшкодовував знищений людський потенціал, як заселяв вимерлі українські села переселенцями з інших регіонів Радянського Союзу і, зокрема, з Росії.
"Про це пишуть, про це говорять, але фундаментальних досліджень немає", - констатував Шаповал.
Не володіє вітчизняна наука й надзвичайно важливими документами, які б дозволили побачити "генеральну лінію" тодішньої влади, зрозуміти, як і за яким принципом вона регулювала потоки продовольчої допомоги, як, власне, керувала голодом. Всі ці документи зберігаються в Москві і доступ до них, зрозуміло, обмежений.
Названі теми, зазначив Шаповал, - лише окремі з тих, які треба досліджувати. Отож, роботи для істориків тут вистачає.
Як повідомляв Укрінформ, у Чернігові Юрій Шаповал перебував у зв'язку з першою презентацією нової книги американського та українського історика, дослідника Голодомору 1932-1933 років в Україні Джеймса Мейса, упорядкованою його вдовою Наталією Дзюбенко-Мейс.
