Наше завдання - щоб президент і міністр закордонних справ Франції безпосередньо звернулися до Кремля з вимогою звільнити незаконно затриманого журналіста

- Які цілі ви ставите перед собою під час запланованої поїздки?

- Ми повинні залучити до цього процесу французьке керівництво. Адже воно зовсім не стороннє у ситуації, яка має місце. Якщо журналіст-міжнародник шість років перебував у Парижі і на момент арешту мав французьку акредитацію, то Франція втягнена до цієї справи. Наше завдання - вивести цю справу на вищий рівень, щоб президент і міністр закордонних справ Франції безпосередньо звернулися до Кремля, до своїх конфидентів, Путіна та Лаврова, з вимогою звільнити незаконно затриманого журналіста. Обмін можливий. Моя поїздка до Києва показує, що всі умови для цього є. Як я розумію, потрібні особи для обміну, є. Я не можу назвати їхніх прізвищ, не маю точної інформації, якою мірою зацікавлена в їхньому обміні Москва. Але з усіх бесід, спілкувань у Києві я виніс тверде переконання, що обмін можливий.

Російське керівництво вийшло з усіх переговорних майданчиків. Зайняло зовсім глуху, замкнену позицію...

- На жаль. Причини цього були різні. Але зараз, останнім часом, причина проста й очевидна - відсутність двосторонніх контактів. Путін ігнорує можливість спілкування з Порошенком. Таке враження, що у Кремлі дуже окрилені перемогою Трампа, а також іншими своїми політичними маневрами, у тому числі електорального плану. І вони просто ніяк не можуть вийти з цього ейфорійного стану.

Ці люди, російське керівництво, на даний момент вийшли з усіх переговорних майданчиків. Зайняли зовсім глуху, замкнену позицію...

У цій ситуації ми сподіваємося, що французька сторона скористається своєю можливістю прямих розмов і переговорів з Кремлем. Якщо вони проявлять наполегливість у спілкуванні з Володимиром Путіним, якщо зуміють домогтися від нього розуміння ситуації та якоїсь виразної обіцянки, домовленості щодо подальшої долі затриманого журналіста, то шанси на звільнення Сущенка зростуть у багато разів. До речі, нещодавнє затримання в Туреччині французького журналіста має зробити ситуацію більш зрозумілою для Франції (Олів'є Бертрана затримали 11 листопада у турецькому місті Айнтап через те, що він взяв інтерв'ю у сирійських біженців без дозволу влади; 14 листопада було прийнято рішення депортувати його з Туреччини, - ред.).

- Ви говорили, що очікуєте на ще якісь поїздки?

- До Парижу я планую виїжджати з Києва, де буду 27-28 листопада, разом з моїм колегою Миколою Полозовим. Плануємо дати там прес-конференцію. Головною її темою має стати майбутнє звільнення Хайсера Джемілєва. Як ви знаєте, Микола є його захисником. Сподіваюся, що тепер вже нічого не завадить звільненню. Також будемо обговорювати на прес-конференції інші питання, пов'язані з кримськими справами.

Крім того, можу вам сказати, що Роман Сущенко написав лист до Петра Олексійовича Порошенка. Сподіваюся, я зможу передати його за призначенням...

А після Парижу можу точно сказати, що поїду до Брюсселя. Там очікуються зустрічі в Європарламенті. Вже точно знаю, що буду розмовляти по «справі Сущенка» з депутатом Європарламенту Пятрасом Ауштрявічюсом, одним з ініціаторів листа від групи депутатів ЄП до президента Путіна з вимогою негайно звільнити кореспондента Укрінформу (копії були направлені президенту Єврокомісії Жан-Клоду Юнкеру та Європейської Ради Дональду Туску, а також високому представнику ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Федеріці Могеріні). Ауштрявічюс обіцяв допомогти з низки питань. Дуже бажано залучити до нашого процесу європейські структури. І взагалі нам треба поспішати.

- Зараз поясню. Тут небезпечною є наявність тенденції, вектора змін. Раніше було невизнання Росією рішення третейського суду в Гаазі щодо ЮКОСу, потім закон про те, що Конституційний суд РФ може оскаржувати міжнародні рішення, що стосуються Росії. Тепер ще це. Можна також прогнозувати якісь подальші кроки. Наприклад, скасування мораторію на смертну кару.

Триває поступовий, але неухильний вихід Російської Федерації з контуру міжнародного правового поля, відмова від універсальної юстиції, фактичне ігнорування статті 15 Конституції про верховенство міжнародного законодавства. Це призведе до того, що система судочинства в Росії стане ще більш неконтрольованою - нема ради. На будь-яке рішення європейських судових структур можна буде відповісти: «А ми цього не визнаємо». Будуть негативні наслідки і у міждержавних відносинах. На європейському континенті неможливо буде засудити жодну агресію.

- Раніше з вашої інтонації відчувалося, що ви дещо іронічно ставитеся до тривалого відзначення в Росії перемоги Трампа.

- Таке враження, що у Кремлі не цілком адекватно оцінюють події. Подивіться на основних кандидатів на пост держсекратаря США - Рудольфа Джуліані, Джона Болтона, недавнього фаворита цієї «гонки» Ньюта Гінгріча. Це ж всі представники консервативного республіканського істеблішменту, що виступає категорично проти російської агресії в Україні. Кажуть, при Клінтоні найвірогіднішим кандидатом на пост держсекретаря був Майкл Макфол. Кремль його постать демонізував. Насправді ж, Макфол досить позитивно ставиться до Росії. І мені здається, що, скажімо, з Джуліані Кремлю працювати буде складніше, ніж з Макфолом.