Демографи розповіли, чому Київщину і Харківщину в 1932-33 залишили без харчів
Таке переконання висловила, спираючись на нові демографічні дослідження, Наталія Левчук - головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Михайла Птухи НАНУ - під час прес-конференції в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.
"В Україні смуга найвищих втрат пролягає через центральні лісостепові райони, які не відігравали ключової ролі у хлібозаготівлях, - саме у тогочасних Київській і Харківській областях. В кожній з цих областей втрати становили понад 1 млн осіб. Це області, які разом з Вінницькою станом на початок 1933 року на 100% виконали план хлібозаготівель. Хоча ці області мали найнижчі показники колективізації і найвищу кількість одноосібників, за нашим припущенням, їм вдалося виконати план саме за рахунок жорстких, репресивних заходів порівняно з іншими щодо конфіскації зерна. В результаті чого на початок 1933-го там не залишилося жодних запасів зернових", - сказала Левчук.
Вона додала: після того, як почали конфісковувати з початку 1932-го і на початку 33-го усі харчові і незернові запаси, ці області отримали порівняно з іншими також значно менші і значно пізніше обсяги так званої продовольчої допомоги, яка насправді була позикою. І це якраз і призвело до найбільших обсягів втрат.
"На нашу думку, такі репресивні заходи у цих областях були пов'язані з тим, що саме у цих областях на початку 1930-их років зафіксовані найвищі рівні і показники антирадянських і антиколгоспних виступів та найбільша кількість заяв про вихід з колгоспів", - зазначила науковець.
Левчук наголосила: серед 3,9 млн втрат в Україні під час 1932-33 років через надсмертність 3,6 млн припадає на селян.
"Втрати селян становили 16% від їх чисельності. Втрати міських жителів - близько 4%. Отже, однозначно найбільш постраждали селяни, але і втрати в містах також були досить суттєвими", - сказала вона.
За попередніми оцінками втрат внаслідок Голодомору, серед 5-ти основних етносів України - українці, росіяни, поляки, німці, євреї - найбільше постраждали українці.
"Розрахунки показали, що найвищі втрати - серед українців, які ідуть з найбільшим відривом від усіх інших етнічних груп. Далі йдуть поляки, потім німці, потім росіяни і євреї. Отже, найбільше постраждали українці, а серед них - селяни, які були основними провідниками української національно-визвольної ідеї на той час. Українці постраждали не лише в чисто етнічному, а швидше в етнічно-політичному вимірі", - резюмувала Левчук.
