Приміські маршрутки: люди не платитимуть зайвого

Від 6 лютого проїзд у приміських маршрутках Києва мав знизитися до рівня, який передував різкому січневому здорожчанню. До цього перевізників закликав голова Київської облдержадміністрації Олександр Горган. Станом на ранок понеділка лише частина перевізників дослухалася КОДА, повернувши ціни до попереднього рівня. Проте й вони зазначають, що це рішення тимчасове – старі тарифи діятимуть лише до 13 лютого. На фоні вранішнього транспортного колапсу через заметіль це стало приємною несподіванкою для пасажирів, але короткотермінова перспектива, звісно, їх не дуже надихає.

Тим часом активісти прослідкували, на яких маршрутах знизилися ціни на проїзд. Як виявилося, із 29-ти проаналізованих маршрутів Києво-Святошинського району (але це не всі маршрути) перевізники знизили тарифи лише на третині з них – на 9-ти. За інформацією самих пасажирів, які ділилися своїми враженнями у Фейсбук, ціна на окремих маршрутах зменшилася в середньому на 3 гривні.

Укрінформ спробував вийти на зв'язок із перевізниками, які обслуговують маршрути, наведені в таблиці, аби дізнатися, чому не всі з них дослухалися до заклику обласної адміністрації знизити ціни принаймні на тиждень. Проте наші кількагодинні спроби поспілкуватися з перевізниками виявилися практично марними – або ми довго слухали телефонні гудки, або нам відповідали, що начальство зараз не може дати коментар через термінові справи, обід тощо.

З усіх перевізників нам вдалося поспілкуватися лише з колишнім директором «КІО Транс» (його фірма працювала на ринку приміських перевізників близько 15-ти років, обслуговуючи маршрути 301 «станція Новобiличi – Вишневе» та 306 «Крюківщина - центральний РАЦС»), який «чомусь» не захотів представитися, хоча ми й знаємо його ім’я. Він розповів, що вже півтора року не займається перевезенням пасажирів, оскільки має судову тяганину: його маршрути, мовляв, «по-рейдерськи» захопили інші два перевізники – «А.Т.Н.» та «Клайт» і тепер вони встановлюють ціни на проїзд. Екс-директор КІО Трансу додає, що ці перевізники впевнені у своїй безкарності, оскільки мають свого покровителя. На його думку, собівартість таких приміських перевезень від 8-ми - до 10-ти гривень: «Дійсно, зараз дуже подорожчали запчастини, та й сама машина дорога. Але 10 гривень для таких перевезень – це максимум».

Отже, більшість перевізників не бажають іти на контакт із пресою і пояснити публічно, за що саме люди повинні щодня платити більше. Тоді просто незрозуміло, на що може сподіватися Київська облдержадміністрація, закликаючи перевізників до зниження цін?

А чого це обласний «кілометр» втричі дорожчий від київського?

Водночас, щоб вивчити, наскільки обґрунтовано автоперевізники Київської області збільшили тарифи на проїзд, 25 січня 2017 року була створена спеціальна робоча група. Людмила Мартиненко, громадська активістка з міста Вишневе, розповіла Укрінформу, що засідання робочої групи, до висновків якої все ж мають прислухатися перевізники, відбудеться 9 лютого. Але активісти не розраховують на легку перемогу над завищеними цінами на проїзд: «Ми готуємося до тиску з боку Асоціації перевізників та зацікавлених осіб, які входять до громадських рад при КОДА», - сказала Мартиненко. Також вона додала, що створеної робочої групи увійшли асоціація перевізників та члени громадських рад при КОДА, а самих перевізників там немає. За її словами, зараз тривають кулуарні переговори між КОДА і перевізниками. «Основні перешкоди в тому, що в тарифах закладена корупційна складова – наголошує Людмила Мартиненко. – Немає прозорості і відкритості на тендерах, які проводить КОДА».

Активісти з Вишневого вже проаналізували, що перевізники підняли  ціни необґрунтовано, встановивши абсолютно різні тарифи на одному маршруті – тариф, на проїзд за межами Києва і тариф на проїзд по Києву. Приміром, довжина маршруту на маршруті №301 «Вишневе, вул. Зелена – станція Новобіличі» складає 11,5 км. Від Вишневого до Києва – 5 км, а отже по Києву – 6,5 км. Ціна проїзду по Києву – 5 гривень, а значить 0,77 грн за кілометр. Водночас ціна проїзду з Вишневого до першої зупинки в Києві – 10 грн, тобто 2 грн за кілометр. Отже, по Києву тариф нижчий майже утричі, ніж поза Києвом. Це, звісно, не новина, що тарифи за межами міста різняться, але через відсутність альтернативи на приміських напрямках перевізники з легкістю дозволяють собі таке необґрунтоване нахабство.

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко також назвав різке здорожчання тарифів на проїзд безпідставним: «В усіх подальших перемовинах з перевізниками аргумент один - підстав для підвищення цін на проїзд немає. Не надприбутки перевізників, а інтереси наших співгромадян повинні бути позицією місцевої влади».

Керівник громадської організації «Розвиток інфраструктури» Станіслав Гвоздиков у інтерв’ю інтернет-виданню «Форум» розповів, що враховуючи підвищення мінімалки і ціни на дизельне паливо, максимально допустиме збільшення вартості проїзду може скласти 10%, але ж не на 30-50%. «Це в тому випадку, якщо у перевізника всі водії офіційно оформлені, він платить всі податки і видає квитки кожному пасажиру. Втім – це добре відомо – в приміських автобусах квитки ніхто не вимагає і не видає. У декого з перевізників офіційно оформлено… 0,3 водія на один автобус, замість належних за законом двох. І після цього вони підвищують тарифи, мотивуючи це тим, що виросла «мінімалка»! – висловлює обурення Станіслав Гвоздиков.

АМКУ: обласна влада все може. А закон на чиєму боці?

Антимонопольний комітет України ще 19 січня пояснив, що контроль за ціноутворенням на послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом, що виконують рейси на територіях відповідних областей, все ж таки мають здійснювати відповідні державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Але наше законодавство настільки заплутане, що завжди знайдуться лазівки, щоб обґрунтувати цінове свавілля і корупцію, як от «вилучення з додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548  пункту щодо встановлення обласними державними адміністраціями тарифів на перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, в приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні».

Єдине запитання: якщо те, що каже АМКУ чиста правда, то чому б антимонопольному відомству хоча б не пригрозити перевізникам штрафом?

Буде спротив перевізників – горітимуть шини у Києві

Отже, не лише активісти містечок і сіл навколо Києва не знайшли вагомих аргументів різкого здорожчання проїзду у приміських маршрутних таксі. Та чи зможе влада вплинути на перевізників не тимчасово, а кардинально – побачимо скоро, але здається, що навряд чи. З одного боку перевізники згідно із законом опинилися у дуже вигідному положенні - органи державної влади позбавлені повноважень впливати на ціноутворення тарифів на перевезення пасажирів. Але з іншого – невдоволення пасажирів  все наростає, активісти всерйоз взялися відстоювати свої права на зниження цін до прийнятного рівня, і їх навряд чи щось зупинить. Швидше за все тарифна війна – тільки початок, а далі за нею почнеться боротьба за кращі умови перевезення.

Про це свідчать звернення від мешканців прилеглих до Києва містечок до громадських активістів, як приміром, нещодавнє від Артема Соколюка: «Взагалі, вважаю, що проблема вартості проїзду в маршрутках - це лише початок. Непридатні для перевезення «газельки» максимум на 25 людей і «Богдани» на 35 мають бути взагалі заборонені для міст (для далеких селищ можливо), нехай приватні перевізники акумулюють і купують нормальні МАЗи із загальною пасажиромісткістю більше 80 людей... І нехай створюють гідні умови перевезення, талончики, електронні квитки... зарплату офіційну водіям і офіційний прибуток який буде оподатковуватися. Тільки в такому випадку виросте сервіс і надходження до бюджету».

Активісти розуміють, що перевізники теж готові стояти до кінця, і тому якщо не буде компромісу щодо тарифів на проїзд, 14 громад населених пунктів обіцяють іти до Києва із шинами... Про це розповіла Укрінформу та ж  активістка з міста Вишневе Людмила Мартиненко. Залишається лише побажати їм успіху.

Юлія Горбань, Київ.