Порошенко вшанував пам'ять українців, що загинули у концтаборі Заксенгаузен

Як повідомляє прес-служба Президента, глава держави встановив вінок біля меморіальної дошки, на якій міститься напис: «Тисячам українських в’язнів, які в період 1941-1945 років перебували в полоні у Концентраційному таборі Заксенгаузен. Багато з них не пережили нелюдські умови концентраційного табору чи померли після тортур та акцій по знищенню полонених. Ми зберігаємо світлу пам'ять про вас у наших серцях».

Нацистський концтабір Заксенгаузен діяв між 1936 та 1950 роками. З 1936 по 1945 діяв як табір, переважно для політв'язнів Німеччини, а з 1945 до весни 1950 року цю справу продовжив вже сталінський радянський режим як «Спецтабір № 7», головно для політв'язнів.

Близько 200 тис. осіб пройшли через концтабір упродовж 1936-1945 років, багато з них були українцями. Більше 100 тис. в'язнів померли від знесилення, хвороб, недоїдання.

Тут утримували найважливіших в'язнів, серед них - провідник ОУН Степан Бандера, який з початку 1942 року по серпень 1944 року перебував у концтаборі Заксенгаузен у бункері «Целленбау» - найбільш «режимній» території табору. У вересні 1944 року його звільнили і запропонували участь у керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії. Однак Бандера відхилив пропозицію і на співпрацю не погодився.

У концтаборі загинув заступник голови ОУН поет Олег Ольжич. Тут утримувалися українські націоналісти Тарас Бульба-Боровець, Андрій Мельник, Олег Штуль (Жданович), колишній секретар Української Центральної Ради Євген Онацький, Ярослав Стецько.

Степан Бандера і Ярослав Стецько були авторами Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 року. 5 липня 1941 року Бандеру помістили під домашній арешт, а з 15 вересня 1941 року - в центральну Берлінську тюрму, а пізніше перевели до концтабору Заксенгаузен.