Чому волонтери, насправді, виявилися людьми майбутнього

Волонтер – хто він? Громадянин? Учасник? Турист? Ні, він – електорат, причому такий, що має великий вплив на інший електорат - масовий! Так, глибоко помиляючись, вважають народні депутати, що й досі живуть в минулому. Інакше Комітет Верховної Ради з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму тричі б подумав, перш ніж рекомендувати ВР прийняти за основу у першому ж читанні законопроект №4192, який передбачає отримання волонтерами статусу учасників бойових дій.

Тому що цільова аудиторія, яку вивів на історичну сцену другий Майдан, і яка насправді живе майбутнім України, - депутатську задумку з подачками не схвалила. Більш того, глибоко образилась, бо побачила в ній лише корупційні схеми та банальне намагання заангажувати за собою патріотичний електорат для майбутніх виборів. Тому, відкидаючи пропозицію «руки і серця», волонтери чітко дали зрозуміти законодавцям, що потурати їх електоральним заграванням не збираються.

Ідея ощасливити усіх «бойовим» статусом, а, відповідно, й усіма його «плюшками» (їх більше 20), з тріском валиться. І це той випадок, коли прості люди більш відповідально оцінюють наслідки законодавчих рішень і більше дбають про національні інтереси, аніж ті, хто покликаний це робити. Волонтерам пропонують гроші та пільги, а вони пручаються. Дивні люди, скажете? Навпаки! Саме такі, якими мають бути відповідальні громадяни нової України…

Не відчиняйте скриню Пандори!

Автор законопроекту Андрій Денисенко (один із засновників партії УКРОП), дуже радів тому, що Комітет, одноголосно підтримавши його ініціативу (цитуємо допис в ФБ), «прийняв передусім моральне рішення, зважаючи на величезний внесок волонтерського руху в захист незалежності і територіальної цілісності України в ході відбиття російської агресії та особистий героїзм волонтерів, десятки з яких були вбиті, сотні поранені, десятки пройшли пекло рашистського полону».

Депутат гадає, що прийняття закону, який «надасть волонтерам (цим найбільш свідомим, активним і безстрашним громадянам, котрі добиралися в найбільш небезпечні гарячі точки фронту і заступали собою державу в постачанні армії), статусу УБД - це повернення боргу держави перед ними і моральний обов'язок влади в особі парламенту».

Цікаво, але найбільш свідомі, активні та безстрашні, виступили категорично проти ідеї пана Денисенка. Причому, шпетили його, не добираючи виразів. Мовляв, а ви нас взагалі питали, чи нам це потрібно? Атракціон небаченої щедрості волонтерів дуже занепокоїв. Люди обґрунтовано хвилюються, що новою нормою скористається чимало «паразитів», і бюджет просто не витримає таке навантаження пільгами. І вже поширюють мережею флешмоб #волонтерНЕубд.

Вибране:

Волонтерка Тамара Дуда (більш відома у фейсбук-спільноті як Тамара Горіха Зерня) попереджає:

«Категорично проти надання УБД волонтерам. Цим відкриємо ящик Пандори для величезної хвилі зловживань - практично неможливо відстежити, хто і куди їздив, не говорячи про "реальні ситуації небезпеки" і проявлений героїзм. Будуть десятки тисяч мертвих душ. Ми долучаємо до списку військових пільговиків людей, які не воювали, а просто перебували у зоні конфлікту. Зауважте, це був їхній добровільний вибір. Тоді давайте додамо і мирних жителів, які там живуть. У моїх очах все просто. Хочеш воювати - іди у військомат. Учасник бойових дій - це людина зі зброєю»...

Роман Сініцин, один з організаторів волонтерської групи "Народний тил" не стримує емоцій:

«Мені не потрібне УБД і ініціатива така не потрібна. А причин декілька.

1. Моральна. Ми приїхали і поїхали. І ніхто нас там не тримав і силою не тягнув. Ми їздили і іноді продовжуємо їздити туди добровільно. А хлопці залишались і залишаються. У тому числі ті, у яких до сих пір немає і не буде УБД.

3. Українсько-корупційна. Знаєте, скільки коштує отримати УБД за якийсь "Словянський чи Северодонецький котел"? $2-3 тисячі. І відразу реалізовуєш право на безкоштовну земельну ділянку, наприклад. Ціла індустрія "туризму" убедешного є. Подейкують, що можна навіть не їхати, але це трохи дорожче. І в СБУ є ці туристи, і в ЗСУ. Ти, Денисенко, хочеш відкрити ще одну корупційну тєму? УБД цивільним? І навісити на і без того соціально-пенсійно перенавантажений бюджет ще пару десятків мільйонів гривень?»...

Роман Кулик, офіцер ЗСУ, співзасновник освітнього проекту "Експертний корпус" заявляє:

«Законопроект про статус УБД волонтерам - лютий популістський мрак. Не можемо розібратись із наявною базою власників посвідчень, тисячі отримали статус за кілька днів перебування в зоні АТО і користуються пільгами на рівні з пораненими ветеранами. Хоча стоп, якими пільгами? Уряд і органи місцевого самоврядування не може профінансувати і забезпечити повноцінне забезпечення уже прописаних. Власне на цьому і слід зосередити зусилля Ради»…

Журналіст і волонтер Ольга Решетилова підказує, що "повернення боргу держави" перед волонтерами і "моральний обов'язок нашої влади в особі парламенту" лежить зовсім в іншій площині. І при цьому не обов’язково розкидатися грошима платників податків.

За її словами, зокрема:

• парламент може припинити відкладати усілякі "військові закони" і почати їх нарешті обговорювати та голосувати;

• парламент може перекласифікувати АТО на міжнародний збройний конфлікт – задля узгодження хоча б дипломатичних позицій та для проведення Міжнародного кримінального суду;

• парламент може ратифікувати Римський статут (згідно якого діє Міжнародний суд);

• парламент може ратифікувати Стамбульську конвенцію (Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами);

• парламент може поцікавитися, що робить тимчасова слідча комісія по розслідуванню Іловайської трагедії.

І таке інше.

Мовляв, парламент може і повинен робити значно більше, ніж робить зараз. «Це моральний і професійний обов'язок депутатів - писати і приймати якісні закони, які розвиватимуть країну, а не займатися тупим популізмом», - зазначає на своїй сторінці в ФБ Ольга Решетилова. З колегою складно не погодитися…

Як і складно зрозуміти мотиви депутата, якого навіть організований опір волонтерів не зупиняє. Він будь-що готовий «вчиняти добро».

Учасників бойових дій уже чверть мільйона. Не забагато?

За даними Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО, станом на серпень 2016 року в Україні налічувалось 248 415 осіб, які брали участь в антитерористичній операції на Донбасі. З них тільки 166 тисяч осіб – це військовослужбовці ЗСУ. Усі решта – співробітники МВС, СБУ, Держприкордонслужби, та інш. Відомо, що нині статус УБД мають 1 тис. 234 службовців Державної спеціальної служби транспорту, 561 - Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, 432 - Національної поліції, 422 - Управління державної охорони, 79 - Генеральної прокуратури і 36 - Служби зовнішньої розвідки.

Дивлячись на ці цифри, знову задаємося питанням про справедливість надання статусу УБД.

На наше глибоке переконання, відповідь очевидна. Учасниками бойових дій може вважатися лише людина зі зброєю в руках, яка входить до складу ЗСУ і виконує бойові завдання. Не дай Боже, загинув – виплати, пільги, компенсації сім’ї та дітям. Втратив здоров’я – знову ж таки виплати і пільги. Залишився живий – ось тобі велика зарплатня, яка дозволяє накопичити капітал і забезпечити на все життя. Усі б питання про статуси раз і назавжди відпали б самі собою. Все інше - аморально і корупційно.

Досить нам історій з «липовими» чорнобильцями. Яких і досі щоразу при перевірці Пенсійного Фонду вираховуть по 1-1,5 тисячі. Україна вже й так перетворилася на країну пільговиків. За підрахунками Маріанни Онуфрик, експерта з питань соціальної політики Інституту суспільно-економічних досліджень із приблизно 40 млн населення у нас 19 мільйонів 168 тисяч різноманітних пільговиків. Не забагато?

Оксана Поліщук, Київ

Перше фото: Телеграф