Закон про освіту: у МОН розказали, які рекомендації "венеціанки" вже врахували
На цьому наголосив заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей під час першої очної консультації з представниками нацменшин щодо мови освіти в школах у межах проекту закону «Про загальну середню освіту», повідомляє прес-служба Міністерства освіти та науки.
«Хочу нагадати, що в одній з рекомендацій Венеціанської комісії йдеться про звільнення приватних шкіл від нових мовних вимог. Ми виконуємо рекомендації комісії, тому в одному з пунктів мовної статті проекту закону «Про загальну середню освіту» передбачили, що приватні школи мають право вільного вибору мови освітнього процесу. Але водночас вони повинні забезпечити оволодіння учнями державною мовою відповідно до вимог державних стандартів загальної середньої освіти. Тобто якщо національна громада має можливість, вона може відкривати приватні школи і там грати за своїми правилами, однак виконувати стандарт щодо вивчення української мови», – зазначив Хобзей.
Він уточнив, що у новому державному стандарті для початкової освіти, який має затвердити Кабмін, передбачено на вивчення у 1-4 класах української мови 5 годин на тиждень. Яким буде цей відсоток у базовій та профільній школах, пропишуть у нових державних стандартах, що наразі розробляються.
У зустрічі брали участь представники молдовської, німецької, грецької, болгарської, гагаузької та єврейської громад. Це була перша очна консультація МОН з національними меншинами щодо мовної статті проекту закону «Про загальну середню освіту» з низки зустрічей, що заплановані на лютий-березень 2018 року.
Під час обговорення представники національних меншин висловили свої зауваження та пропозиції до проекту статті, які враховуватимуться під час її остаточного формулювання. Крім того, учасники зможуть надіслати свої пропозиції ще протягом тижня у письмовій формі.
Як повідомляв Укрінформ, 14 лютого уряд схвалив розроблений МОН проект закону, який передбачає внесення змін до перехідних положень закону «Про освіту» та продовження перехідного періоду для імплементації мовної статті на 3 роки – до 2023-го.
