Небесну Сотню увічнить липова алея: ось так просто і по-філософськи

Чотири роки столична влада і Міністерство культури вирішували, чи потрібен Києву меморіал Героям Небесної сотні. Адже як іще розцінити той факт, що конкурс ідей оголосили лише наприкінці жовтня минулого року. На щастя, рівень креативності архітекторів виявився вищим за рішучість владних органів. І всього за три місяці вони надіслали дев’ять варіантів проекту меморіальної композиції героям, а першість у конкурсі міжнародне журі віддало українському творчому тандему - львів'янці Ірині Волинець та Марії Процик, яка працює в Роттердамі. Що ж такого надзвичайного запропонувала молода команда, якій журі одностайно віддало свої голоси, а також як оцінюють проект-переможець молодих фахівців їхні київські колеги, дізнавався Укрінформ.

Алея українського шляху, на якій ростиме 107 лип

За словами організатора конкурсу і голови міжнародного журі Бенжаміна Хоссбаха (Німеччина), символічний підхід і основна ідея проекту-переможця є більш спокійною і врівноваженою порівняно з іншими двома проектами-лауреатами, що й сподобалося журі, а також родичам загиблих Героїв.

Проект-переможець Меморіалу Героям Небесної Сотні

За задумом, проектований простір має стати місцем, яке уособлює новий етап у формуванні громадянина – свідомого та відповідального. Авторки розповідають, що ставили за мету зорганізувати новий громадський простір в центрі Києва, де можна буде не лише вшановувати пам'ять Героїв Небесної сотні, а й відпочити.

Меморіальний комплекс на Алеї Героїв матиме у плані зигзагоподібну форму. Ця форма вибрана невипадково – вона символізує нелегкий шлях боротьби українського народу за свободу. На початку цього шляху, з боку Майдану та Хрещатика, буде меморіальна стелла незвичної форми, яка ближче всього до сегмента круга, вона ніби підпиратиме пагорб, на якому стоїть Жовтневий палац. Ця стелла утворена з вертикальних плит, які накладаються одна на одну і на яких зазначені імена кожного з Героїв Небесної Сотні. Плити утворюватимуть суцільну стіну, яка символізуватиме українську єдність.

Умовною межею початку нового простору стане міст над алеєю Героїв Небесної сотні. Обабіч алеї буде висаджено 107 лип, за кількістю загиблих. Треба сказати, що липи — довговічні дерева, які живуть 300-400 років, а деякі — навіть понад тисячоліття, і виростають до 30 метрів заввишки. Крім того, ці дерева стійкі до негативних впливі і тому використовуються для озеленення загазованого міського середовища. А уявіть, як запашний аромат квітів липи наповнюватиме влітку Майдан Незалежності і Алею Героїв. Усе це підкреслює особливу атмосферу меморіалу, який стане місцем вшанування Героїв.

У найвіддаленішій точці липова алея відгалужується праворуч та відмежовує місце тиші та мовчання, де буде збережена існуюча каплиця. Завершенням меморіального шляху має стати сад, який з весни до осені буде засаджено різними квітами білого кольору і який створює місце відпочинку між майбутнім Музеєм Революції Гідності та Міжнародним центром культури та мистецтв (Жовтневим палацом). Підсумки конкурсу щодо проекту Музею буде підбито вже влітку.

Авторки проекту-переможця, Ірина Волинець та Марія Процик, раніше вже брали участь у розробці архітектурних проектів і в Україні, і за кордоном. “Наша творча студія фокусується на проектуванні ландшафту і архітектури. Ми зацікавлені, щоб поєднувати природу, архітектуру і людей у своїх проектах”, - сказала Ірина Волинець.

Ірина має досвід навчання та проектування в різних країнах, зокрема в США, де вона навчалася за програмою студентського обміну. У Львові вона має власне архітектурне бюро, де працює з партнерами з України та Норвегії.

Марія Процик близько п'яти років мешкає в Роттердамі, куди виїхала після закінчення університету “Львівська політехніка” на стажування, а згодом залишилася працювати архітектором. Зараз вона працює у відомій голландській компанії Felix і має досвід реалізації проектів у Голландії та інших країнах.

Щоправда, до проекту Меморіалу Героям Небесної Сотні треба буде внести певні корективи, зокрема, позначити місця, де загинули євромайданівці, про це просять їхні родичі. Крім того, родичі загиблих вважають, що потрібно зберегти хоча б частину бруківки, на якій Герої покладали своє життя.

Ідея проекту – поєднання філософії, традицій та сучасності

Укрінформ вирішив поцікавитися враженнями експертів щодо конкурсу і попросив їх висловити свою думку про проект, який здобув перемогу.

Остап Ковальчук, проректор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури:

“На мою думку, перше місце виборов достойний проект, який органічно вписується в ландшафт і дійсно відповідає соціальному запиту. Думаю, що в суспільстві, а не лише в професійному середовищі, не буде якогось заперечення чи спротиву щодо цього проекту. Дуже добре, що перемогу в міжнародному конкурсі здобули українські архітектори. Бо все ж такі речі, пов'язані з пам'яттю і ментальністю, іноземцям важче зрозуміти. Хоча й трапляються випадки, коли іноземці робили проекти, які ставали візитівкою міста.

Щодо проекту-переможця — це гарно, концептуально, сучасно. Особливо сподобалася ідея посадити липи, оскільки це відносить нас до давньої язичницької традиції. Також липа — дерево, яке пізніше садили біля церков, і думаю, воно дуже вдало підходить для цієї ідеї. Давні липові гаї, які в нас, на жаль, не збереглися, в балтійських країнах, наприклад, охороняються законом. Крім того, липа найкраще стоїть у загазованому просторі міста.

Будь-які інші варіанти, більш помпезні, вони не знайшли б відгуку у суспільстві, а цей проект камерний, органічний, спирається на українські традиції, і при цьому дуже європейський як у формальному плані, так і у плані турботи про екологію та комфортність міського простору”.

Володимир Шевченко, член журі конкурсу, заслужений архітектор України:

“Це один з небагатьох архітектурних конкурсів, який проведений у нас згідно з міжнародними правилами і при цьому спирається на українське законодавство. Це і є гарантією того, що проект-переможець буде реалізовано в повному об'ємі відповідно до авторського задуму. Принципова відмінність європейських конкурсів від конкурсів, які проводилися раніше в Україні в радянський і пострадянський час, у тому, що європейський конкурс не обирає хороших чи “своїх” архітекторів, а обирає найкращу ідею. Це дає професійний поштовх для талановитої молоді, щоб стати відомими і реалізувати свою ідею в повному обсязі.

Головне з чого ми виходили при виборі переможця — розуміння того, що ми робимо не щось тимчасове, а Меморіал, який буде жити в часі і буде цікавим наступним поколінням. Цей проект якраз і вирізнявся цим: в ньому є і зона для громадських акцій, покладання квітів, і водночас зона, яка дозволяє відійти від больового шоку, подумати про майбутнє. Причому дерева, які символізують душі загиблих, будуть постійно оновлюватися, адже жива природа проходить життєвий цикл, як і людина, і це хороша філософська метафора, яка має об'єднати людей”.

Замість висновку

Конкурс на проект Меморіалу Героїв Небесної сотні тривав чотири місяці, що вважається досить швидким темпом для заходу такого масштабу. Переможців визначало міжнародне журі, до складу якого увійшли архітектори та митці з України, Швейцарії, Фінляндії, Польщі, Німеччини і навіть США. Потрібно віддати належне організаторам відбору, які за такий короткий термін провели конкурс міжнародного рівня, який можна вважати об’єктивним, адже проекти подавалися анонімно, а відтак журі не знало, чиї саме проекти оцінює.

“Ми не знали імен авторів або ж з якої країни представлений цей проект. Коли ми визначили переможців, аж тоді відкрили перших три конверти... На наш великий подив, переможцями цього конкурсу стали дві українські авторки... Цей проект має європейське, масштабне мислення. Момент сакралізації цього місця, осмислення масштабу тієї трагедії відіграв рішучу роль у тому, що цьому проекту віддали перевагу практично одностайно всі члени журі", - сказав міністр культури Євген Нищук.

Треба також визнати, що була забезпечена і публічна складова конкурсу, оскільки 15 лютого проекти учасників виставили на Майдані Незалежності, запустивши водночас громадське обговорення. Але при цьому у Facebook ця подія пройшла непоміченою. Можливо, це пов’язано з тим, що все ж таки найкращим пам’ятником загиблим євромайданівцям стали б нарешті названі імена тих, хто їх розстрілював.

Юлія Горбань, Київ

Довідково: Усього на конкурс надійшло понад 60 заявок, і журі, переглянувши творчі портфоліо претендентів, допустило до проектного завдання близько 20 учасників. З них дев'ятеро впоралися із завданням до визначеного часу, надіславши свої роботи, які й розглядало журі. 15 лютого відбулася публічна презентація конкурсних проектів в центрі Києва на Майдані Незалежності. Цього ж дня розпочалося і громадське обговорення проектів, яке було анонсоване Міністерством культури, яке тривало до оголошення переможця. Після підбиття підсумків конкурсу до 25 лютого Міністерство пропонує надсилати пропозиції щодо удосконалення проекту-переможця. З 22 лютого по 22 березня буде відкрито виставку оригіналів конкурсних проектів у Будинку архітектора. Міністр культури Євген Нищук на брифінгу сказав, що реалізувати проект планується до наступної річниці пам'яті Героїв Небесної сотні.

Переможці конкурсу отримали грошову винагороду у 21 тисячу євро, друга премія становила 13 тисяч євро, а третя — 8,5 тисяч євро.

Варто додати, що 23 листопада також стартував конкурс проектів щодо Музею Революції Гідності. Конкурс у номінації «Музей Революції Гідності» є двостадійним, переможці його стануть відомі в липні 2018 року. На цей конкурс було подано 12 проектів.