Лише 3% українських інтернів здали «американський» тест, або Рана, яку відкрив скандал «у Богомольця»

Національний медуніверситет ім. О.Богомольця оголосив про відновлення занять - страйк офіційно завершився. Цілий тиждень країна спостерігала за безпрецедентною ситуацією — конфліктом між Міністерством охорони здоров'я та керівництвом НМУ через зрив ліцензованого іспиту для стоматологів і небажання вишу звітувати за це перед міністерством. Страйк, який влаштували в університеті, «поставив на вуха» ледве не всю медичну і немедичну публіку, оскільки зачепив дуже болюче питання: якість нашої медичної освіти, тобто лікарів, яким українці довіряють життя й здоров’я: своє та близьких.

З чого все почалося?

Конфлікт розпочався зі зриву іспиту КРОК для студентів-стоматологів НМУ, які проводить Центр тестування при МОЗ. Річ у тім, що це єдиний в Україні орган, який незалежно оцінює, чи достатнім є рівень знань майбутніх лікарів і рекомендує відсів тих, хто регулярно не справляється. Тестування КРОК чимось нагадує ЗНО. Його студенти-медики проходять тричі: на третьому і шостому курсах та в інтернатурі.

Усі медвиші країни за проведення одного такого тестування КРОК для своїх студентів сплачують однаково – близько 100 тисяч гривень. Раніше, до літа 2017 року НМУ не сплачував за тестування на основі договору: Центр тестування займав приміщення у НМУ, а університет за це отримував безоплатні послуги з тестування. І от коли попередню угоду було розірвано і Центр виселився з приміщення, то відповідно мала бути підписана нова – з тестуванням уже на платній основі.

За словами ректора університету Катерини Амосової, університет оголосив тендер на послугу з проведення тестування через систему ProZorro. Але у Центрі тестування та МОЗ наголошують, що такі дії були неправомірними. Адже відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», мала бути проведена переговорна процедура, яка застосовується, коли у тендері лише один учасник. «Центр тестування свідомо не пішов на ці пропозиції та не взяв участь у відкритих торгах, які вимагають кількох учасників, яких не існує», - йдеться у повідомленні Центру від 14 лютого. Крім того, Євген Гончар, секретар Громадської ради при МОЗ, в ефірі Громадського радіо розповів, що якби Центр взяв участь у такому тендері (за його словами, проректор університету пропонував провести тендер з підставним учасником, відеозапис опублікувано), то Центр тестування було б відсторонено на три роки від проведення публічних закупівель, через що було б паралізоване і проведення КРОКу.

У Міністерстві наполягають, що не один раз попереджали керівництво університету про необхідність переговорів і підписання нового договору, але в університеті ці попередження чомусь розцінювали як тиск.

І лише в останній день перед призначеною датою тестування, ректор НМУ Катерина Амосова разом з трьома проректорами перевели 100 тисяч гривень як цільовий благодійний внесок для проведення тестування студентів-стоматологів на рахунок Центру. Утім тестування не відбулося. Як пояснив на брифінгу заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський, «між університетом і Центром тестування не було укладено ніяких договорів, тобто не існувало правової підстави для переведення грошей».

Що було далі?

У Міністерстві охорони здоров'я створили комісію для розслідування цього інциденту та тимчасово (на два тижні) відсторонили від виконання обов’язків і ректора медуніверситету Катерину Амосову, і керівника Центру тестування при МОЗ Ірину Булах.

Замість Амосової тимчасовим виконувачем обов’язків був призначений завідувач кафедри хірургії №1 Михайло Захараш. З цього в університеті і «почалось». 20 лютого близько 30 студентів не пустили в.о. ректора на його робоче місце, не погоджуючись із його призначенням.

Тоді ж в університет не пустили й комісію МОЗ, яку очолює заступник міністра Олександр Лінчевський, для перевірки обставин справи про зрив тестування. А ще через п’ять днів університет оголосив про страйк. Страйкарі вимагали повернути Амосову, апелюючи до того, що її відсторонили незаконно. Але згодом серед закликів з’явилися і інші, зокрема звільнення в.о. міністра Уляни Супрун.

Хто організував страйк?

Як повідомлялося на сайті університету, страйк організували студенти та трудовий колектив. Чи так це насправді? Напередодні, 25 лютого, старости груп отримали від декана медичного факультету №3 Оксани Виговської повідомлення: “з 26 лютого оголошений Всеуніверситетський страйк викладачів, студентів, лікарів-інтернів, всіх структурних підрозділів та всіх співробітників університету” (див. нижче). Тобто виходить, що адміністрація просто поставила студентів перед фактом.

З 26 лютого, коли страйкарі показово повісили ланцюг на двері навчальних корпусів, заняття в університеті не проводились. Втім, не всі студенти підтримали страйк. «Ведення пацієнтів з нефротичним синдромом - done. 15 група, 6 курс, медичний факультет #1 в повному складі була на парах!» - написала у вівторок, 27 лютого, студентка 6 курсу Ксенія Михайлюк. А ще студенти передали колективну заяву до комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я з проханням відновити навчальний процес. «Ми вважаємо, що стали заручниками ситуації, що склалася і змушені брати участь у даному страйку», - зазначено в заяві.

Що відомо на сьогодні про ситуацію в НМУ?

З 1 березня навчання в університеті відновилося. “Пари почалися, за розкладом понеділка - тобто ми проходимо ті ж теми, які уже пройдено під час страйку. Молодші курси навчаються у центральних, тобто зачинених під час страйку корпусах, у них вибору не було. Старші ж - у різних лікарнях, тут уже кому як пощастило з викладачем”, - відповіла на запитання Укрінформу Ксенія Михайлюк. Вона також додала, що після завершення страйку ректор перед студентами ще не виступила, щоб роз'яснити ситуацію. 

Нагадаємо, учора Катерина Амосова опублікувала відеозвернення, де повідомила, що комітет ВР підтримав вимоги страйкарів. Депутати виступили за відсторонення заступника міністра охорони здоров'я Олександра Лінчевського від керівництва комісією, яка перевіряє виш, та скасування наказу МОЗу про перевірку вишу та відсторонення Катерини Амосової. Крім того, депутати проситимуть Володимира Гройсмана перевірити законність існування Центру тестування при МОЗі та фінансування його діяльності за рахунок оплати вишами послуг. Ректор звернулася із закликом припинити страйк і відновити навчальний процес.

Але що цікаво, журналісти сайту “Наші Гроші” дізналися, що НМУ готує інформаційну кампанію, оскільки на тендерному сайті РroZorro 6 лютого від імені вишу з’явилась пропозиція на 3 мільйони гривень про “Висвітлення діяльності університету в засобах масової інформації”.

Комісія, що розслідує зрив іспиту, досі не отримала від університету всіх документів, що стосуються оголошення тендеру та його проведення. “Документи власне самої закупівлі чи укладання договору з центром тестування у нас відсутні. Ми досі не маємо офіційних пояснень від ректора Амосової, як так сталося, тому ми чекаємо. Наше завдання — безвідносно до особи ректора і прихованих чи не прихованих корупційних інтересів, забезпечити якість освіти. Для нас принципово розібратися, чому так сталося і не допустити зриву державної атестації в майбутньому”, - говорить Олександр Лінчевський.

Водночас Укрінформ дізнався, що Центр тестування уже погодив дату проведення тестування, яке студенти-стоматологи НМУ мали пройти 20 лютого. “Якщо зараз відсторонений ректор сприятиме виконуючому обов'язки підписати договір і провести оплату, то в квітні цей тест може бути здійснений”, - сказав нам пан Лінчевський 28 лютого. Він додав, що найближча можлива дата, за умови вчасного укладення такого договору - 11 квітня.

Що думають сторони про звинувачення в корупції

Нема де правди діти: без таких «взаємонаїздів» у нас не обходиться практично жоден публічний скандал.

Катерина Амосова звинуватила Міністерство у лобіюванні діяльності Центру, а також у тому, що працівники МОЗу отримували дохід від діяльності Центру тестування, про що зазначили у своїх деклараціях: “Із вишівських грошових внесків директорка годує не тільки свого чоловіка, а ще й працівників департаменту науки і освіти МОЗу, принаймні п. П’ятницького і п. Волосовця. Останнього – через оплату праці в Центрі його дружини, викладача медвишу післядипломної освіти. Мабуть, всі вони сканували форми студентських відповідей... Цікаво, кого ще в МОЗ і за його межами годував і годує Центр тестування?” - написала пані Амосова 24 лютого на власній фейсбук-сторінці.

Укрінформ попросив прокоментувати це заступника міністра охорони здоров'я. «Ми маємо співробітника міністерства, який колись долучався до роботи центру в якості експерта, і йому платили офіційну зарплату, з якої було сплачено податки. Який зв’язок у цьому зі мною чи з пані Уляною (Супрун. - Авт.) – невідомо. Чи може співробітник міністерства заробляти в Центрі тестування – комісія буде дивитися й на це в межах перевірки. Але це не має жодного відношення до складання іспитів чи роботи комісії», - сказав Олександр Лінчевський у відповідь на ці звинувачення.

Тим часом, до університету наразі теж висуваються «корупційні» претензії. Катерина Амосова опублікувала журналістський запит від “Дзеркала тижня”. За даними журналістів, студенти і викладачі анонімно повідомляють про ціни на “послуги” в університеті. Приміром, складання того ж КРОКу — 1-4 тисячі доларів, екзамену — 300-400 доларів, а професорська посада — 50 тисяч доларів. Пані Амосова відповіла, що питання про ціну за іспит КРОКу варто переадресувати Центру тестування, а звинувачення на адресу НМУ – відкинула. Зокрема про те, що у виші можна “купити” професорську посаду. Але. Про іспити вона написала так: “Стосовно 300-400 доларів за екзамен НМУ — хіба що в ексклюзивних випадках останнього перескладання”. Чим, по суті, визнала наявність корупції? Тут варто зазначити, що в НМУ навчаються багато іноземних студентів, які дуже часто і є тими ексклюзивними випадками. 

Переписка К. Амосової та журналістки "Дзеркало тижня"

Якість українських лікарів, як і за кордоном, гарантуватиме ліцензія

Страйк в НМУ ім. О.Богомольця, який добряче сколихнув медичний істеблішмент, ще раз засвідчив, що медична освіта в Україні перебуває на критично низькому рівні.

Відтак Укрінформ поспілкувався з Олександром Лінчевським про нинішній рівень українських лікарів. Особливо молодих, щойно з вишу.

На думку Олександра Лінчевського, зараз у суспільстві, у ЗМІ, бракує адекватного інтересу до того, як взагалі побудована освітня система, зокрема в навчанні майбутніх лікарів, і які наслідки від роботи цієї системи суспільство отримає з часом. І ситуація навколо тестування КРОК і подальший конфлікт між керівництвом вишу та МОЗ - яскравий приклад того, як усталена система не може ужитися з викликами часу.

«Це конфлікт старої освітньої систем з новими принципами, організацією нової системи медичної освіти. На жаль, це не цікаво медіа. Те, що студент не прочитав якусь книжку, ніколи не викликало інтересу, і непрочитана книжка ніколи не асоціюється у журналіста чи громадянина з чиєюсь смертю. А саме так воно і є», - переконаний Олександр Лінчевський.

Заступник глави МОЗ також наголошує, що існують три фундаментальні механізми контролю якості, без яких побудова нової системи медичної освіти неможлива. “Це мінімальний бал ЗНО на вступ до медичного вишу – не нижче 150, реально широкий конкурс та ліцензований іспит. Це три речі, якими держава не може поступитися. Ми даємо автономію університету, але кажемо, що є такі стандарти. Наша мета – забезпечити державні механізми контролю якості медичної освіти і вдосконалити їх, щоб у підсумку ми отримали конкурентоздатного фахівця».

Укрінформ також поцікавився у заступника міністра, як конкретно оцінюється в Україні рівень медичної освіти. "Якість навчання, - каже пан Лінчевський, - складається з чотирьох чинників – здібностей та бажання студента, сили викладача, матеріальної бази та організації навчального процесу. Тому важко порівнювати виші - у кожного є сильні і слабкі сторони". Але пан Лінчевський підкреслює, що існує незалежний інструмент оцінки якості вищої медичної освіти — це екзамен з міжнародних основ медицини, так званий «американський» тест. “Один з варіантів цього тестування ми провели серед інтернів минулого року. Він показав однаково поганий рівень підготовки всіх університетів. Лише 3% інтернів досягли критерію «складено». Середня кількість правильних відповідей, здається, була 37%. Тобто третину пацієнтів наші інтерни врятували. Ми були здивовані, але різниці у рівні складання цього тесту серед українських вишів не було”.

Насамкінець Укрінформ запитав Олександра Лінчевського про те, які на його думки основні причини спротиву державному контролю якості. “Ми підготували постанову про новий КРОК, який міститиме додатковий міжнародний тест і який стане в майбутньому складовою ліцензування лікарів. Ця ініціатива вже була на громадському обговоренні. Зараз тривають погодження з іншими міністерствами — Міносвіти та Міністерством фінансів, і про ті кроки, які готує міністерство, університети вже поінформовані. Тепер таки доведеться вчити - без знань жоден студент диплому не отримає, звідси й спротив. Тепер буде складно продати чи купити диплом. Наше освітнє прокляття полягає в тому, що суспільство вимагає хорошого лікаря, але не вимагає хорошої освіти”, - підсумував Олександр Лінчевський.

Не варто й нагадувати про те, наскільки болючою і відповідальною для України є ця тема. Тому Укрінформ наголошує: ми не припиняємо уважно відстежувати розвиток конфлікту навколо системи незалежного тестування та якості медичної освіти. Готові вислухати всі сторони конфлікту та оприлюднити їхню позицію.

Юлія Горбань, Київ

Перше фото: Радіо Свобода