З архіву: життя в хрущівках з поглядом у космос (1957)

З житлом у повоєнній Україні було важко, як, втім, і в усій радянській імперії. В чергах на отримання державних квартир сім`ї стояли десятиріччями, а коли в`їжджали в них, житло виявлялося тісним для родини з уже дорослими дітьми. Але з Москви наказували терпіти й пишатися перемогою у війні, а потім ще й тим, що «догнали й перегнали Америку» в освоєнні космосу. І всі «пишалися», скреготали зубами, але пишалися. У двох замітках РАТАУ, вміщених нижче – вся суть радянського прогресу.

«ХРУЩІВКИ»

5 вересня 1957 року. Київ. РАТАУ. «В Києві відбувся пленум міського комітету партії, що обговорив питання про заходи по виконанню постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про розвиток житлового будівництва в СРСР»... В обговорюваному питанні пленум прийняв розгорнуту постанову. Ставить завдання – в найближчі 8-9 років ліквідувати в столиці України нестачу житла для трудящих».

Довідково: саме з постанови «Про розвиток житлового будівництва в СРСР» від 31 липня 1957 року і почалась забудова українських міст панельними п'ятиповерховими будинками, які згодом назвали іменем тодішнього керівника СРСР Микити Хрущова.

На той час не тільки Київ, а й вся Україна потерпали від повоєнної розрухи. Тому постало нагальне питання про будівництво великої кількості житла і, разом з тим, якомога дешевого.

Саме внаслідок жорсткої економії будинки стали зводити в 5 поверхів, ліфти в проекті не були передбачені, адже це додавало 8% вартості. Норми житлової площі теж були вивірені - 9 квадратних метрів на людину. Спочатку п'ятиповерхівки зводили з цегли, а згодом перейшли на панельне будівництво, що неабияк прискорювало процес.

Починаючи з 1959 року, запрацювали заводи залізобетонних виробів, які виготовляли панелі для зовнішніх стін і гіпсобетонні перегородки – для міжкімнатних. На домобудівних комбінатах займалися монтажем окремих секцій і складанням будинків в цілому. Будівництво йшло небувало швидкими темпами - п'ятиповерховий будинок «збирали» за 12-14 днів, всі технологічні операції були вирахувані до хвилини, внутрішнє оздоблення приміщень займало ще близько місяця.

На той час будівництво нових панельних будинків вважалося проривом, оскільки змогло забезпечити житлом багато людей, розселити комунальні квартири і бараки. І, дійсно, люди були раді своїй власній, хоч і маленькій квартирі – з маленькими і часом прохідними кімнатами, з власною ванною і туалетом, з балконом в три ну дуже корисних квадратних метра. І не важливо, що в квартирі не було жодної рівної стіни або прямого кута, адже обіцяли будувати швидко, а от якості ніхто не обіцяв.

Спочатку «хрущівки» будувалися із розрахунком терміну експлуатації для найпростіших – 25 років, іншим – 50 років. Передбачалося, що згодом таке незручне і малогабаритне житло будуть заміняти більш комфортабельним. Але, як то кажуть, немає нічого більш постійного ніж тимчасове. Й нині хрущівки є невід'ємним елементом краєвиду будь-якого міста.

ПЕРШИЙ ШТУЧНИЙ СУПУТНИК ЗЕМЛІ

6 жовтня. Київ. РАТАУ. «Українські астрономи і сотні радіолюбителів з величезним інтересом стежать за рухом штучного супутника Землі. Перші позивні з космосу в Києві були прийняті 5 жовтня о 4 годині дня короткохвильовиками та ультракороткохвильовиками радіолюбительської станції політехнічного зв'язку... Цілу добу працює спеціальний спостережний пункт обсерваторії Київського держуніверситету».

Довідково: 4 жовтня 1957 року о 10-29 за київським часом в Радянському Союзі був здійснений запуск першого у світі штучного супутника Землі. Супутник отримав назву ПС-1, а на орбіту його виводила ракета Р-7 з науково-дослідного полігону «Тюра-Там», що згодом отримав назву космодром Байконур. Нині саме ця дата вважається початком космічної ери людства

Ще у 1946 році постановою уряду СРСР був   створений Науково-дослідний інститут, а головним конструктором балістичних ракет далекої дії призначили Сергія Корольова.  

Це нині Сергій Корольов всесвітньо відомий конструктор в галузі ракетобудування і космонавтики, а на той час ім'я українського вченого було засекречено. Саме з Корольовим пов'язані епохальні події людської цивілізації: запуск першого штучного супутника Землі, досягнення космічними кораблями поверхні Місяця й Венери, перший політ людини у космос. Він народився у Житомирі, з дитинства захоплювався авіацією. Першою вищою школою для майбутнього вченого став Київський політехнічний інститут.

У 1938 році, як і багатьох інших, Корольова заарештували і засудили за безглуздим звинуваченням  «за вредительство в области новой техники» на 10 років ув'язнення. Однак, після перегляду справи, вирок було замінено на 8 років у таборах. Спочатку Корольову довелося сидіти в одиночній камері, потім він потрапив на Колиму, де працював землекопом. З початком Другої світової війни його, як спеціаліста високого класу, перевели до Казані - в закрите авіаційне КБ, на чолі з Туполєвим, котрий, як і Корольов, працював під арештом. Пізніше направили до Дослідного конструкторського бюро під керівництвом Валентина Глушка. Лише у 1944 році вченого було звільнено, але реабілітовано - аж у 1957. 

Перший старт балістичної ракети Р-1 розробки Корольова відбувся у 1948 році. У 1954 році почалась розробка ракети Р-7 – першої в світі міжконтинентальної балістичної ракети. Її успішне випробування було проведене 26 серпня 1957 року. А через шість тижнів за допомогою цієї ракети був виведений на орбіту перший у світі штучний супутник Землі.

Радянське керівництво не дуже переймалося освоєнням космосу – цей і наступні космічні апарати були лише побічним продуктом гонки озброєнь. Однак Королев переконав Хрущова у тому, що випередити США у цій царині значить – змусити весь світ себе поважати.

Перший радянський супутник був невеликим – 58 сантиметрів діаметром і вагою – 83,6 кг. Всередині розміщувався блок живлення, а також передавач, вентилятор, система терморегулювання та різні датчики.

Практично відразу ж після відділення супутника від другого ступеня ракети-носія він почав передавати сигнал, який чули не тільки фахівці, але і радіолюбителі всього світу.

Навколо Землі ПС-1 рухався, роблячи один оберт за 96 хвилин. Він літав 92 дні, здійснивши 1440 обертів (близько 60 млн км).

(далі буде)

Фото вгорі: Проспект у Житомирі, кінець 1960-х. Фото: Укрінформ

Хроніка попередніх років: 1918,  1919,  1920-1921,  1922-1923,  1924-1925,  1926-1927,  1928-1929,  1930-1932,  1933-1934,  1936-1937,  1937-1938,  1939,  1940,  1941-1943,  1944,  1945,  1946-1947,  1948,  1949,  1950,  1951,  1953,  1954,  1955-1956