Християни східного обряду святкують Трійцю
Трійця, або як кажуть здавна в народі, - Зелені свята, після Великодня та Різдва вважається одним із найбільших свят. Святкується завжди у неділю сьомого тижня після Великодня.
У книзі Діянь апостолів ідеться, що через 50 днів після воскресіння Христа Богоматір, апостоли і учні Христа зібралися разом. Вони очікували обіцяного Вчителем хрещення Святим Духом. З шумом, схожим на вітер, Святий Дух зійшов на них у вигляді язиків полум'я (до речі, давньоєврейською «дух» і «вітер» - тотожні). Після цього апостоли заговорили різними мовами, чим дуже здивували оточуючих. Так збулася обіцянка Христа: Святий Дух став наставляти учнів, давав їм сили творити чудеса в ім'я Бога і проповідувати християнство по всьому світу.
Хрещення учнів Христа Святим Духом вважається днем народження християнської Церкви. За православним ученням, саме Святий Дух освячує Церкву і об'єднує віруючих, даючи їм можливість долучитися до Бога. Дар Святого Духа, котрий отримали апостоли в день П'ятидесятниці, всі віруючі отримують через таїнства хрещення і миропомазання.
Свято П'ятидесятниці зветься також Трійцею, бо цього дня Господь уперше проявився в усіх своїх іпостасях - як Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий. П'ятидесятницю почали широко відзначати з IV століття, після прийняття церквою догмата про Трійцю - визнання існування єдиного Бога з одночасним визнанням трьох його проявів (ликів, іпостасей).
Цього дня у православних храмах виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб у році: підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають гілками дерев. На всенощній уперше за 50 днів після Пасхи лунає дивовижна молитва, звернена до Святого Духа: "Царю Небесний, Утішителю, Душе істини...".
Напередодні П'ятидесятниці, в суботу, християни вшановують пам'ять спочилих родичів - ця субота має назву Троїцької батьківської суботи. У понеділок святкують День Святого Духа. Оскільки богослужінню Церкви притаманна своя кольорова гама, яка допомагає передати смисл церковних подій, то колір Трійці - зелений. Він символізує вічне життя і є кольором третьої іпостасі Трійці - Святого Духа, що дає життя по волі Бога Отця за участю Бога Сина. Зеленню прикрашаються храми, зеленого кольору є вбрання священиків.
Тиждень після Трійці називається седмицею першою після П'ятидесятниці і під час нього не постують. Закінчується він неділею всіх святих і заговинами на Петрів піст, який цього року буде тривати з 12 червня по 12 липня.
В Україні церковна традиція святкування цього свята доволі міцно переплелася з дохристиянськими віруваннями. Для українців Зелені свята здавна були найпоетичнішим святом, тісно пов'язаним з природою, світом живих і померлих. Трійця надзвичайно багата на всілякі обрядодії, які в кожному регіоні свої. Можна згадати і "завивання вінків", і "русалії" ("русальський тиждень"), і обряд "водіння Тополі" на Полтавщині, "водіння Верби" на Чернігівщині чи "Куста" на Поліссі, і обряд поминання покійників "діди" тощо.
Трійця - це остаточне прощання з весною і зустріч літа. "Трійця, - казали з цього приводу, - трьома святами багата: квітами, травами й рум'яним літом".
