Із Грушовичами треба розібратися на найвищому політичному рівні - експерт
На цьому в коментарі власному кореспондентові Укрінформу наголосив польський експерт, колишній депутат Європарламенту Павел Коваль.
“З того, що знайдено людські останки, і те, що обидві сторони із значним поспіхом опублікували свої заяви, нічого не виникає, окрім того, що потрібно домовитися на найвищому політичному рівні, а не змагатися у здійсненні розкопок. Це загрожує тим, що взаємна співпраця у дуже вразливій сфері вшанування місць пам’яті серйозно не сприйматиметься обома сторонами”,- заявив експерт.
На його переконання, рішення має бути прийнято на найвищому політичному рівні, включаючи і МЗС обох країн, а не бути предметом дій окремих інституцій.
За його словами, завжди треба дивитися на далекосяжні наслідки, коли з'ясовуватиметься, що якісь місця пам'яті не пов'язані з похованнями.
“Адже так само хтось може висунути претензії щодо багатьох польських місць пам'яті в Україні. Якщо ми йтимемо цим шляхом то це нас заведе на манівці”,- підкреслив Коваль.
Після проведення триденних археологічних розкопок у Грушовичах думки українських та польських експертів, які брали участь у розкопках, розділилися.
Зокрема, секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета, який був на місці розкопок, написав у Фейсбуці, що за попередніми висновками групи українських експертів серед 18-ти поховань є щонайменше три поховання воїнів УПА.
Натомість, польські експерти з Інституту національної пам’яті наполягають, що проведені археологічні й судово-медичні дослідження не дають підстав стверджувати, що на місці демонтованого пам'ятника виявлено могили членів УПА. Заступник голови ІНП Польщі Кшиштоф Швагжик висловив думку, що виявлено звичайне місце поховання людей, оскільки це кладовище діє ще з XIX століття. Він підкреслив, що польська сторона вважає: немає наукових аргументів, аби стверджувати, що йдеться про масові чи поодинокі поховання членів УПА.
До цього заступник голови ІНП Польщі заявляв: якщо в цьому місці польські спеціалісти нічого не знайдуть, то пам'ятник не встановлюватиметься. Швагжик зазначив, що у первинному вигляді пам'ятник воякам УПА, який існував до квітня 2017 року, не відновлюватиметься.
Як повідомляв Укрінформ, українсько-польські історичні відносини загострилися у квітні 2017 року, коли польські націоналісти за підтримки місцевої влади знищили на кладовищі в селі Грушовичі поблизу Перемишля пам'ятник воякам УПА. Відразу після цього Київ заблокував проведення поляками ексгумацій в Україні, наполягаючи на відбудові знищених вандалами за останні роки на півдні Польщі українських місць пам'яті. Проблему не вирішено й досі. Польська сторона наполягає на розблокуванні можливості ведення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні, а українська — на необхідності відбудови зруйнованих місць пам'яті.
