Тіло режисера Кантера кремували, прах розвіють родичі - джерело
Про це Укрінформу повідомили у Держкіно з посиланням на джерело з творчої команди, що знімала разом з Кантером його останній фільм "Міф" про Василя Сліпака.
"Нам повідомили, що тіло Леоніда Кантера сьогодні вже кремували. Його прах розвіють родичі. Прощання друзів відбудеться на фестивалі в Обирку, на прохання самого Леоніда у його передсмертній записці", - зазначили в Держкіно.
Водночас там додали: де і коли розвіють прах - невідомо. Відомо тільки, що, за рішенням родичів, це відбудеться без участі преси. А символічне прощання, як він написав у своїй записці, відбудеться під час кінофестивалю на хуторі Обирок, що проходитиме з 29 червня по 1 липня.
Тим часом у ЗМІ з'явилися суперечливі повідомлення. Одні з них пишуть, що Леоніда Кантера поховають на хуторі Обирок, що на Чернігівщині. Інші інформують, що 6 червня у Києві відбулося прощання з режисером, провести його в останню путь прийшли десятки друзів, рідня та близькі люди, і поховають Кантера на Байковому кладовищі.
Повідомляється також, що 7 червня в Парижі відбудеться прем'єра фільму "Міф" про оперного співака Василя Сліпака, який загинув в АТО, захищаючи Україну.
Як повідомляв Укрінформ, 4 червня увечері знайшли застреленим 36-річного українського режисера та співзасновника мистецького хутора "Обирок" Леоніда Кантера з наскрізним вогнепальним пораненням. Поліція Чернігівщини відкрила кримінальне провадження за фактом самогубства. Кантер залишив передсмертну записку.
Леонід Кантер - відомий український продюсер, режисер, мандрівник та письменник - народився в Києві 27 липня 1981 року. На першому курсі університету (1998 рік) працював журналістом та ведучим у Національній телекомпанії України. У 2003 році заснував кіностудію "Лізард філмс", яка зняла близько 50 короткометражних, кілька повнометражних та документальних стрічок. Серед найвідоміших кіноробіт режисера - фільм про кіборгів Донецького аеропорту "Добровольці Божої чоти", а також "Міф".
У 2007 році Кантер оселився на хуторі Обирок у Чернігівській області та перетворив його на мистецький центр - творче поселення, де збирав друзів з усього світу, організовував фестивалі, мистецькі заходи, творчі школи та народні свята. Серед найвідоміших - фестиваль "Хліб своїми руками" та перший афроетнічний фестиваль "Мама Африка".
У режисера залишилося троє маленьких дітей.