В Укрінформі відкрили проект про боротьбу УПА "Проти Голіафа"

Як зазначила керівник програм Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич, проект присвячений Дню захисників України і Дню створення УПА, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Матеріали проекту "Проти Голіафа" — про жінок і чоловіків з УПА, які кинули виклик двом тоталітарним режимам — розміщено у вікнах Націоналнього інформаційного агентства "Укрінфром".

Відкриття проекту "Проти Голіафа" в Укрінформі / Фото: Тарасов Володимир, Укрінформ

"Символічний день створення УПА — це 14 жовтня. Цього дня українці відзначають і свято Покрови, тож ми дозволили собі так само вжити певних біблійних аналогій, готуючи цей проект, і назвали його «Проти Голіафа». Ця ідея нас відсилає до біблійного сюжету про, здавалося б, безнадійну боротьбу і неочевидний, безглуздий вибір людини у відстоюванні своїх цінностей. І цю ідею ми постаралися вкласти в цю багатозначну відповідь на запитання, за що боролася УПА", — розповіла Ясиневич.

Водночас історик, голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович на відкритті проекту зазначив, що створення УПА починалося з повстання на персональному рівні, "з повстання на рівні конкретної людини, котра знаходила в собі сили сказати «досить» тоталітарним режимам, які ставили собі за мету знищити українців".

Він зауважив, що завдання Українського інституту національної пам'яті — показувати складну історію України ХХ століття таким чином, щоб вона була зрозумілою для загалу, і найкращий спосіб для цього, на думку В'ятровича, — персональні історії та біографії людей.

"Проект називається «Проти Голіафа». Він надзвичайно важливий зараз, адже нагадує: навіть у здавалося б безнадійних ситуаціях боротьба проти Голіафа не тільки є можливою, вона потрібна. І вона обов'язково закінчиться перемогою", — наголосив В'ятрович.

Генеральний директор Укрінформу Олександр Харченко зауважив, що про кожну представлену проектом людину можна зняти фільм чи написати книгу, відкривши кожному патріотів, сильних духом, котрі продовжували боротьбу за незалежну Україну.

"Кожне із цих імен — це особлива історія для нас як для журналістів. Скажімо, відкриття такого імені, як Василь Галаса. Ми говоримо про інформаційну війну, те, як важко нам її вести проти Росії, котра кидає на це колосальні засоби та можливості, а в 1947 році сотня людей змогла прорвати інформаційну блокаду і всьому світу розповісти про злочини Радянського Союзу. Це приклад того, як багато може одна людина, коли вона має мужність і честь", — наголосив Харченко.

Історик, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак розповів, що представлені проектом особи боролися проти Голіафа під час визвольних змагань, не зламалися, не програли, бо виграли в перспективі, так само не зламалися і в таборах.

Ясиневич додала, що вісім осіб для представлення у проекті вибирали досить довго.

"Ми довго сперечалися про те, яке їхнє рішення і який один випадок із їхнього життя, їхній один вибір насправді мав визначальне значення. Це думка наших істориків. Нам шкода, що ми не маємо змоги спитати їх, що вони самі думають про своє життя", - зауважила Ясиневич.

За її словами, цю інформацію було б складно дістати без десятилітньої роботи науковців, які встановлювали біографії членів УПА, без відкриття архівів та доступу до них, без процесів декомунізації та без закону про борців за незалежність України, який назвав їх такими і визнав УПА.

"Мені приємно, що є результат такої багаторічної роботи Центру досліджень визвольного руху, який уже працює 16 років, і нарешті ми могли собі дозволити написати два речення про кожну людину і в них вкласти зміст і пробувати відповісти водночас на контраверсійні закиди, які досі працюють і досі вкидаються в наше поле незнання про історію визвольного руху", - наголосила Ясиневич.

Так, серед представлених постатей УПА Степан Бандера, який не зламався в нацистському концтаборі і не відкликав Акт відновлення Української Держави; Роман Шухевич, який 7 років очолював УПА в найбільших її зіткненнях з радянським режимом; Василь Галаса - автор ідеї "Великого рейду" в Західну Європу, щоб пробити залізну інформаційну завісу; Василь Кук, який розбудовував ОУН у Східній Україні та зберіг кадри підпілля після загибелі Шухевича, а вже в полоні залишив на допитах цілу історію УПА, не зрадивши при тім нікого; Євген Грицяк - один із лідерів Норильського повстання, яке пришвидшило кінець ГУЛАГу; Катерина Зарицька, організаторка Українського Червоного Хреста; Ірина Тимочко-Камінська - надрайонна провідниця, бойовий командир, котра ще зі шкільної лави пішла в армію і особисто брала участь у боях, та Ілля Оберишин, який 40 років провів у підпіллі, вийшовши тільки після Референдуму за незалежність 3 грудня 1991 року.

Як зазначили організатори, фотографії для виставки надані архівом Центру досліджень визвольного руху, Галузевим державним архівом Служби безпеки України, архівом Польського інституту національної пам'яті, архівом Організації українських націоналістів (Лондон).