Зимовий чи літній? Який час залишити, скасувавши переведення стрілок

У ніч із суботи на неділю ми знову перейдемо на зимовий час. Для багатьох такий перехід є не дуже приємним, а економічну доцільність його ніхто так і не довів. Тож у Європі вирішили відмовитися від постійного, двічі на рік переведення стрілок годинників. Із цим згодні майже всі. Дискусії тривають з іншого приводу: в якому часі залишитися жити при цьому – у «літньому» чи «зимовому». У кожного є свої переваги, а тому думки розділилися. Зарубіжні кореспонденти Укрінформу спробували заглибитися в проблему.

ЄВРООПИТУВАННЯ: ПЕРЕВЕДЕННЯ СТРІЛОК УСІМ НАБРИДЛО

Схоже, Європейський Союз є близьким до відповіді на запитання, наскільки зручним та популярним серед європейців є переведення стрілок годинника двічі на рік, відповідно – на «літній» та «зимовий» час, і чи зберігатиметься така практика у майбутньому.

Оскільки громадська дискусія щодо цього була доволі інтенсивною практично у всіх країнах Євросоюзу, Європейська Комісія провела публічні онлайн консультації щодо цього питання в період з 4 липня по 16 серпня 2018 року. В опитуванні взяли участь понад 4,6 мільйона людей, що є одним із найбільш високих показників за весь час проведення подібних публічних досліджень. 

99 відсотків відповідей Єврокомісія отримала саме від громадян країн ЄС. Результати опитування виявилися доволі переконливими. 76 відсотків опитаних засвідчили негативне ставлення до переходу на літній/зимовий час, і лише 19 відсотків – позитивне. 84 відсотки висловилися за скасування щорічного подвійного переведення стрілок годинника.

Головною причиною для відмови від переведення годинників більшість респондентів – 43 відсотки – назвали шкідливий вплив на здоров'я людини, ще 20 відсотків вважають, що воно не призводить до заощадження енергії. В той же час, 42 відсотки тих, хто виступає за збереження існуючої практики переведення часу, пояснюють це додатковою зручністю для розваг і відпочинку ввечері за рахунок «відтермінування» сутінок.

За станом на сьогодні в країнах ЄС переведення годинників здійснюється двічі на рік, відповідно до сезонних коливань тривалості світлового дня. Це означає, що європейські годинники переводяться на годину вперед в останню неділю березня, і, відповідно, на одну годину назад в останню неділю жовтня, що повертає годинники до «стандартного часу».

Таке явище має історичні причини. Вперше подібні часові коливання були запроваджені в часи Першої та Другої світових воєн з метою заощадження енергії. Пізніше багато європейських країн відмовилися від такої практики. Порядок, що існує до сьогодні, був знову запроваджений у 70-ті роки ХХ століття, коли європейські країни започаткували «літній час» знову, за необхідності заощаджувати електроенергію, що було викликано нафтовою кризою.

Відповідна директива ЄС, яка мала на меті впорядкувати дії країн-членів у питаннях регулювання часу, була вперше введена в дію у 1980 році. Це мало серйозне значення для гармонізації дій громадян та суб'єктів господарювання в умовах єдиного європейському ринку. Варто зауважити, що остаточно ЄС зміг гармонізувати свою часову систему лише у 1996 році.

56% ЄВРОПЕЙЦІВ ЗА «ЛІТНІЙ» ЧАС, 36% – ЗА «ЗИМОВИЙ»

Втім, навіть за умови того, що більшість учасників опитування висловилися за скасування переведення стрілок двічі на рік, вони не змогли дати однозначної відповіді на те, яким саме має залишатися час, якщо він залишатиметься незмінним – має він бути «літнім» чи «зимовим»?

56 відсотків опитаних (більше 2,5 мільйона європейців), висловилися за збереження постійним «літнього» часу, і лише 36 відсотків (1,6 мільйона) надали перевагу постійному збереженню «зимового» часу. Ще 8 відсотків взагалі не мають певної позиції з цього питання.

Цікаво, що «стандартним» для країн Європи є саме «зимовий» час.

І ще одне: дослідження, проведене Єврокомісією, не претендує на репрезентативність і не може вважатися таким, що відображає домінуючі переконання європейців.

З усіх відповідей, які були отримані в результаті онлайн-опитування, більшість надійшла з Німеччини – 3,1 мільйона, або 70 відсотків. Високу активність проявили також громадяни Франції, які надіслали 393 тисячі відповідей (8,6 відсотка) та Австрії – 259 тисяч відповідей (6 відсотків). Разом з цим, із зазначеного питання висловилися менше 1 відсотка громадян таких країн як Польща, Іспанія, Чеська Республіка, Бельгія, Фінляндія та Швеція.

Якщо брати абсолютну кількість учасників у порівнянні з загальною кількістю населення, навіть країни-лідери опитування не демонструють домінуючої думки громадян. Наприклад, у Німеччині з приводу переведення стрілок годинників висловилися менше 4 відсотків населення, в Австрії – близько 3 відсотків, у Люксембурзі – менше 2 відсотків.

Що далі? Як це часто буває у Євросоюзі, своє вирішальне та остаточне слово щодо збереження або припинення переведення стрілок годинників мають сказати самі країни-члени.

Єврокомісія, враховуючи результати опитування, підтримує ідею прийняття єдиного часу, без сезонних коливань.

Під час доповіді щодо стану Європейського Союзу в Європарламенті вже у поточному році президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер однозначно зазначив: «Зміни годинників мають бути припинені».

Для того, щоб ухвалити рішення, урядам європейських країн запропоновано провести додаткові консультації з власними громадянами і представниками ділових кіл, як і з науковцями та фахівцями у сфері охорони здоров'я. Таким чином, вже до квітня 2019 року європейські країни мають визначитися: хочуть вони безперервно жити у «літньому» або ж у «зимовому» часі. Пропозиції до реформи часу мають бути розглянуті на рівні керівників держав ЄС та пройти обов'язкові слухання в Європарламенті.

Таким чином, якщо європейці оберуть «літній» час, вони зроблять останню корекцію годинників 31 березня 2019 року. Якщо переважатиме думка щодо збереження «зимового» часу, остаточні зміни будуть зроблені 27 жовтня 2019 року.

НІМЕЧЧИНІ БІЛЬШЕ ДО ВПОДОБИ «ЗИМОВИЙ» ЧАС

У ФРН почали переводити стрілки годинника в 1980 році, пізніше, аніж в ряді інших європейських країн. Тепер, коли в ЄС розгорнулася дискусія з приводу того, чи не повернутися до системи цілорічного єдиного часу, німці проявили найбільшу активність. У ході того самого літнього опитування Єврокомісії з 4,6 мільйона учасників громадян ФРН було 3 млн або 2/3 всіх, хто проявив інтерес.

Примітно, що в дослідженні журналу Fokus 51% респондентів заявили, що хотіли б постійно жити в літньому часі. При цьому 42% громадян виступають за те, щоб у майбутньому панував зимовий час. Серед останнiх – в основному, люди похилого вiку.

Фахівці ж звертають увагу на те, що стандартним часом є якраз зимовий. І не випадково: часові пояси спроектовані таким чином, що сонце знаходиться в їх зеніті між 11:30 ранку на східному кордоні й 12:30 на західному. На такий порядок орієнтований, власне, біологічний годинник середньостатистичної людини.

Мюнхенський хронобіолог Тілл Роеннеберг, наприклад, переконаний, що постійне перебування в літньому часі буде набагато гірше для здоров'я і продуктивності значної більшості німців, аніж навіть нинішня ситуація, коли годинники переводять. З іншого боку, зазначає він, повернення на постійній основі до звичайного протягом року, «нормального» або зимового часу матиме переваги і пройде для людей без будь-яких негативних наслідків. Експерт у статті у виданні Koelnische Rundschau навіть порівнює ситуацію з нещодавнім референдумом з питання Brexit: спочатку проголосували за недостатньою поінформованістю, а потім жалкують.

Якщо регулювати годинник людина може, то біологічний час – ні. Людський внутрішній годинник «синхронізований» з часом, коли сонце знаходиться в його зеніті. Бажання, залишившись у літньому часі, посунути суспільне життя на годину вперед, не призведе до біологічної адаптації до зміненого часу, вважає експерт. Він указує на ефект «соціального джетлега» (Jetlag – розлад добового біоритму в зв'язку з далеким перельотом), коли 85% людей будуть відчувати постійне недосипання. Більш ранній відхід до сну не допоможе: рівень мелатоніну в ці години ще недостатній. Особливо негативно хронічне недосипання позначається на підлітках.

Хронобіологи вважають, що виходом із ситуації був би перехід на гнучкий робочий час. «Витрати, пов'язані з життям проти внутрішнього годинника і проблем зі сном, оцінюються в Німеччині майже у 60 мільярдів євро на рік», – говорить Реннеберг.

Дискусія – це завжди спроба знайти краще рішення. Втім, враховуючи загальну неповороткість євроструктур, навряд чи варто очікувати скасування переведення стрілок годинника занадто швидко, незважаючи на заяву Юнкера про те, що рішення може бути ухвалене вже наступного року. Щонайменше 16 із 28 держав-членів, які представляють не менше 65% населення ЄС, повинні виступити з єдиною позицією. Потім, як правило, потрібно кілька років для того, щоб законодавча пропозиція, представлена Єврокомісією, після консультацій з усіма зацікавленими сторонами втілилася в життя. Тому спостерігачі, принаймні, в Німеччині, вважають малоймовірним, що країни-члени ЄС у кінці березня дійдуть консенсусу.

Проте, в ФРН вже найближчим часом налаштовані на те, щоби заслухати думки різних міністерств і відомств з даного питання. Координує цю роботу Міністерство економіки. Голова цього відомства Петер Альтмайєр, власне, є прихильником лiтнього часу. Так само, як і федеральний міністр охорони здоров'я Йенс Шпан. "У Європі велика більшість людей хочуть жити без змін у часі, що повинно рухати нас уперед, і я легко можу собі уявити дванадцять місяців літнього часу", – сказав полiтик нещодавно.

АВСТРІЯ ХОЧЕ ЖИТИ «ПО-ЛІТНЬОМУ»

Австрійська Республіка – одна з небагатьох держав-членів Євросоюзу, де на офіційному рівні вже висловили свою позицію щодо переведення стрілок. Позиція представників коаліційного уряду така: "літній час" в Австрії має бути стандартним та постійним. Це буде на користь біоритмам людей і не завдасть шкоди економіці країни, оскільки переведення стрілок вже все одно "не призводить до економії енергії".

Таким чином, 31 березня 2019 року австрійці, скоріш за все, востаннє переведуть стрілки своїх годинників на годину вперед та залишаться жити в "постійному літі".

Тим не менше, офіційний Відень намагається узгодити свою позицію з країнами-сусідами, передусім – з Німеччиною. Для економіки країни важливо, щоб існувала єдина часова зона, щонайменше в Центральній Європі. Наявність міждержавної різниці в часі серед країн у єдиному часовому поясі може негативно позначитися, зокрема, на торговельних зв'язках. 

Як відомо, територією ЄС проходять три часові пояси. Австрія, як і 16 інших країн-членів ЄС, знаходяться в середньоєвропейському поясі (CET).

Між тим, у сусідній Словаччині, яка також знаходиться в CET, вже заявили, що надають перевагу життю за постійним "зимовим" часом. Відповідно до позиції тамтешнього міністерства праці, "зимовий" час є більш звичним та зручним для населення країни. Таким чином, після переведення стрілок на одну годину назад 28 жовтня 2019 року країна може залишитися жити в цьому "нормальному" часі й наприкінці березня 2020 року вже не рухати стрілки вперед. 

В іншій країні-сусідці Австрії, на західних кордонах – Швейцарії (не є країною-членом ЄС) – заявили, що ретельно відслідковуватимуть розвиток ситуації щодо нового часового врегулювання в сусідніх країнах Євросоюзу і вже потім підлаштуються до них, враховуючи інтереси країни.

Узгодження позицій країн-членів ЄС щодо "часового" питання , зокрема, планується під час засідання Ради ЄС на рівні міністрів транспорту 29-30 жовтня 2018 року в австрійському Граці.

ФРАНЦУЗИ НЕГАТИВНОЇ ДУМКИ ПРО «ЛІТНІЙ» ЧАС

Франція, як один із політичних та економічних лідерів Євросоюзу, підтримувала поступову координацію поміж країнами-членами відносно єдиної позиції в питанні сезонного переходу на зимовий та літній час. Це й сталося у 1996 році на рівні загальноєвропейського законодавства. Сама республіка має давню історію так званого «l'heure d'ete», тобто літнього часу.

Йдеться про початок цієї практики ще за часів Першої світової війни, потім перерву в ній та повернення у середині 70-х років минулого століття, що було спричинено нафтовою кризою.

Нині позиція французів чітко відображає результати дослідження Єврокомісії з цієї проблеми, представленого влітку.

А саме – 84% опитаних французьких громадян (0,59% від загальної кількості населення) виступили проти сезонного переведення стрілок, що чітко збіглося з представленими висновками Єврокомісії відносно усіх країн-членів ЄС.

При цьому, 35% серед опитаних мають «дуже негативну» думку про практику літнього часу, і лише близько 5% – «дуже позитивну» щодо підтримки залишення переведення стрілок.

Слід також взяти до уваги, що у питанні літнього часу Франція чітко координуватиме свою позицію з найбільшими партнерами по ЄС, зокрема Німеччиною, країнами Бенілюксу, іншими країнами Західної Європи. Адже спільність рішень у цьому питанні, або відмінність позицій напередодні останньої неділі березня 2019 року (коли в ЄС запланований перехід на літній час) матиме значний вплив на економічну співпрацю у регіоні. Особливо йдеться про галузі транспорту, банківсько-фінансову сферу та багато інших, включно з повсякденним життям пересічних громадян.

КРАЇНИ БАЛТІЇ: ТРИ ПРОТИ ОДНОЇ

При виборі того, в якому часі – зимовому чи літньому – жити, всі чотири балтійські країни говорять про те, як важливо прийняти спільно узгоджене рішення. Але тут є проблема...

У новітній історії цих країн, розташованих на одному меридіані, вже бувало, що вони жили в різному часі. Так, на початку 2000 року Литва, Латвія та Естонія не переходили на літній час. Однак це не було синхронізовано з Фінляндією, яка «пішла» на годину вперед. Але вже рік по тому Латвія змінила своє рішення і знову почала переводити стрілки. А ось Литва й Естонія – ні.

Та тут настав час вступати до Євросоюзу, що тимчасово поклало край суперечкам – усі почали жити синхронно (з 2002 року на всій території ЄС переведення годинників двічі на рік ставало обов'язковим).

І ось тепер відповідна пропозиція Єврокомісії призвела до нового кола обговорень. Що явило деякі спільні закономірності: жителі сільських регіонів і сімейні лікарі – за зимовий час, як більш відповідний природним циклам. Економістам же оптимальнішим видається літній час. Тоді пізніше темніє ввечері, що зручніше для туристів і при веденні різних робіт – ремонтних, будівельних, просто неба.

Головне, однак, – результати опитувань по країнах. Естонія, Латвія і Литва схиляються до літнього часу. А Фінляндія – до зимового. Чому?

ЗА ПОЛЯРНИМ КОЛОМ ВСЕ ЦЕ НЕ МАЄ ЗНАЧЕННЯ

У північній країні сильна економіка поєднується з пропагандою здорового способу життя. Крім того, Полярне коло проходить по досить великому фінському місту Рованіємі. І це значить, що тут, в умовах полярного дня і полярної ночі (або близьких до них), подібні ігри в «годину туди – годину сюди» взагалі не мають особливого сенсу. Значить, знову ж таки, краще залишатися в природних циклах – зимовому часі.

Отже, опитування проведене, фіни свою думку висловили – і тепер у влади Фінляндії непростий вибір. Чи то переконувати своїх співгромадян долучитися до вибору трьох південних сусідів, чи переконувати всіх цих сусідів змінити своє рішення (що навряд чи), чи то жити з ними вроздріб на годину. А це незручно, враховуючи інтенсивність сполучення (перш за все з найближчою сусідкою – Естонією). Так що тут залишається гостра інтрига – приблизно, як у спортивному турнірі.

ПОЛЬЩА ПОКИ ЩО ЦИМ НЕ ПЕРЕЙМАЄТЬСЯ

У Польщі стрілки годинника на зимовий час буде переведено з третьої на другу ночі 28 жовтня. Водночас, переведення годинників на літній час у Польщі – можливо, востаннє – відбудеться 31 березня 2019 року.

Польська селянська партія ще восени 2017 року підготувала в Сеймі проект закону, в якому ініціювала після переходу на літній час залишити його назавжди. Однак, проект цього закону застряг у парламенті.

Як заявив нещодавно лідер цієї партії Владислав Косіняк-Камиш, є значні шанси на прийняття цього закону до кінця нинішнього року.

Голова постійного комітету Ради міністрів Польщі Яцек Сасін нещодавно визнав, що уряд предметно ще не розглядав це питання і зараз цим поки ще не займається.

Польська Республіканська фундація разом з товариством KoLiber підготували свій рапорт, в якому аргументували, що серед негативних наслідків переходу на літній чи зимовий час є, зокрема, зміна розкладу роботи транспортних компаній, а також інші часові рамки роботи інтернет-банкінгу вночі.

БОЛГАРИ І МОЛДОВАНИ МРІЮТЬ ПРО «ВІЧНЕ ЛІТО»

Результати останнього соціологічного опитування, проведеного в Болгарії, свідчать про те, що значна більшість громадян цієї європейської держави (близько 96%) підтримують ініціативу про скасування сезонного штучного переведення стрілок годинника вперед-назад при переході на так званий літній і зимовий час.

При цьому, трохи більше половини болгар (51%) наполягають на тому, щоб жити і працювати постійно за «літнім» часом, а 38% – за «зимовим». Для цього є певна аргументація.

Представники бізнес-спільноти Болгарії категоричні в думці, що штучне переведення стрілок годинника приносить більше збитків, аніж прибутку. Суми збитків обчислюються мільйонами євро. У свою чергу працівники будівельної галузі вважають, що взимку роботи виконуються на третину повільніше, тому й наполягають залишити на постійно «літній» час. За попередніми підрахунками, збитки в будівництві щорічно перевищують показники в 100 мільйонів левів (близько 50 мільйонів євро).

Аналогічної думки дотримуються і представники болгарської туристичної індустрії – однієї з бюджетно-утворюючих галузей болгарської економіки. На їхню думку, будь-яка штучна зміна часу (переведення стрілок) може привести до хаосу в організації подорожей та при транспортних перевезеннях.

Болгарські фермери також скаржаться на збитки, оскільки зміна часу істотно відбивається на продуктивності праці в цьому секторі.

Не меншу стурбованість висловлюють і болгарські медики – в основному, кардіологи. За їхніми даними, в перші два дні після переходу на літній і зимовий час (понеділок і вівторок) ризик серцевих нападів у громадян збільшується на 10%, інсультів – на 8%, а інфарктів – на 75%. Адаптація організму, на думку лікарів, відбувається протягом двох-трьох тижнів.

Слід зазначити, що в той час, як у Болгарії питання переведення стрілок годинника обговорюється досить жваво, в Молдові й Румунії особливого ажіотажу довкола цієї проблеми не спостерігається.

У Румунії, зокрема, ще навесні нинішнього року було підготовлено законопроект про відмову від переходу на літній і зимовий час. У пояснювальній записці до законопроекту його автори підкреслюють, що «зміна часу не тільки не сприяє економії енергії, але й створює чималий дискомфорт для значної більшості населення, а також призводить до певних збоїв у роботі залізничного та повітряного транспорту».

До речі, у Молдові більшість громадян також вважають, що переведення стрілок здійснюється з метою економії електроенергії, хоча представники головного постачальника електроенергії – компанії Gas Natural Fenosa – ще навесні заявили, що в компанії не проводилися спеціальні дослідження, які дозволяли б стверджувати про економію електроенергії.

Молдавські ж лікарі стурбовано готуються до кожного переведення стрілок, вважаючи, що це явище негативно позначається на людях, які страждають серцево-судинними захворюваннями. Тому вони й радять заздалегідь (за один-два тижні) адаптувати організм до зміни літнього і зимового часу.

Не приховують свого невдоволення і представники фермерських господарств Молдови. В основному, мова йде про тих, хто займається тваринництвом. На їхню думку, люди вже звикли до різних змін, але тваринам набагато складніше адаптуватися до переходу на літній і зимовий час.

Поки не відомо, яке остаточне рішення буде прийняте в перспективі, проте в квітні 2018 року представники уряду Молдови заявили, що відмова від переведення стрілок годинника буде залежати від остаточного рішення Євросоюзу.

При цьому, більшість молдован, як і болгар, хотіли б жити за літнім часом, називаючи це рішення, якщо воно буде прийняте, – «вічним літом».

Ольга Танасійчук, Василь Короткий, Андрій Лавренюк, Дмитро Шкурко, Олег Кудрін, Юрій Банахевич, Зінаїда Гурська. Берлін-Відень-Страсбург-Брюссель-Рига-Варшава-Молдова