Експерти Ради Європи назвали найбільші позитиви законопроекту про адвокатуру
Як йдеться в експертному висновку щодо законопроекту, підготовленому в рамках проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні», згаданий законопроект «є кроком уперед» порівняно з чинним законом, що діє з 2012 року.
Європейські експерти також зазначають, що новий законопроект вдосконалює визначення конфлікту інтересів, розширює форми здійснення адвокатської діяльності та збільшує кількість дисциплінарних стягнень. На думку експертів, завдяки цим змінам можна досягти більш збалансованого підходу до дисциплінарної відповідальності та зменшити ризики будь-якого зловживання з боку дисциплінарних органів.
Також експерти Ради Європи позитивно оцінили новації законопроекту, які стосуються допуску до професії, зокрема, запровадження кваліфікаційного іспиту у формі письмового анонімного тестування, що дасть можливість перевірити теоретичні знання кандидата у сфері права, визначити рівень його практичних навичок і досвіду, потрібних для здійснення адвокатської діяльності. «Такі мета та форма іспиту відповідають практиці інших європейських країн та європейським стандартам», - йдеться у висновку.
«Незалежне та автоматизоване тестування професійних знань і навичок спроможне привести до зменшення корупційних ризиків. Крім того, скасування вимоги про те, що стажери мають оплачувати своє стажування, може забезпечити більш справедливий доступ до адвокатської професії» , - додали експерти.
Ініціатором проекту закону про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є Президент України Петро Порошенко. Законопроект № 9055 зареєстровано у Верховній Раді 6 вересня 2018 року.
Реформа адвокатури, разом зі змінами до Конституції України, процесуального законодавства, судоустрою та судочинства, є важливою частиною судової реформи.
Згідно з опитуваннями, проведеними у вересні 2018 року Програмою реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» USAID, 70% правників позитивно оцінюють результати судової реформи в Україні. Згідно з цим дослідженням, правники значно більше довіряють судовій владі (41%), ніж багатьом іншим органам влади, зокрема, прокуратурі (30%), НАЗК, НАБУ, СБУ (28%), поліції (25%), парламенту (13%).
