Філарет розповів про свій шлях від безбожника у священики
“Я народився хоч у сім’ї віруючій, але був безбожником. Бо навчила мене школа, що ніякого Бога не існує. І так я і думав, що Бога нема. А потім, коли почалася війна і загинув мій батько на фронті під Запоріжжям, тоді переді мною стало питання: існує він чи не існує? Якщо він не існує, як мене навчила школа, то кого я люблю, пусте місце? Пусте місце любити не можна. І тоді я прийшов до висновку, що раз я люблю - значить батько повинен існувати. А раз він існує - значить є вічне життя. А якщо є вічне життя - то є Бог. Якщо є Бог, кому я повинен служити: Богові чи земній владі? І розум мій підказував: треба служити Богові. І це було моє рішення. Рішення прийняв я, а силу, благодать після цього дав Бог. І ця божественна благодать переродила мене, зробила зовсім іншою людиною”, - розповів Патріарх Філарет.
Він також пригадав, як колись молився на Савур-могилі, де відбувалися жорстокі бої у 1943 році. Тоді він вирішив остаточно стати священиком і вступив відразу в третій клас духовної семінарії, яку закінчив на “відмінно”.
Патріарх Філарет розповів про своє служіння за радянських часів. За його словами, радянська влада перешкоджала наданню йому звання єпископа.
“Мене в єпископи влада не пропускала. Тому що коли я став ієромонахом, мене викликали в військкомат. Офіцери МДБ кажуть мені: ви повинні відкривати нам те, що нам говорять на сповіді. Я сказав, не можу цього робити і не буду, тому що заборонено священику відкривати таємницю сповіді. Тоді він виймає пістолет, кладе на стіл і каже: можемо розстріляти. Я йому відповідаю: можете розстріляти, але я не боюся смерті, для мене немає значення, помру я зараз чи в глибокій старості. І тому мою відмову не давати їм інформації, якої вони хотіли, стало на перешкоді мого архієрейства”, - розповів Філарет.
Як повідомлялося, патріарх Філарет (Михайло Денисенко) народився на Донеччині в селі Благодатне у шахтарській родині. Прийнявши чернечий постриг у 21 рік, він все своє життя присвятив служінню церкві.
