Вища освіта за контрактом: ще від 20, але уже до 70 тисяч гривень за рік

Ось і завершився прийом е-документів на вступ у вищі навчальні заклади, і вже зовсім скоро, 26 липня, абітурієнти дізнаються, хто вступив бюджет, а хто далі очікуватиме свого місця на контракті. Цей етап розпочнеться 1 серпня, коли вступники, які пройшли на бюджет, подадуть у виші оригінали документів для зарахування. Укрінформ тим часом вирішив дізнатися, як змінилася вартість навчання за контрактом у цьому році, до чого готуватися далі, а також задля цікавості, поглянув на вартість навчання у європейських вишах. Що й казати, вчитися на контракті стає все дорожчим задоволенням, яке вже зараз подекуди обходитися… 50 тисяч гривень на рік.

Чому в МОН кажуть, що вартість навчання на контракті низька

Варто почати з того, що вартість навчання за певною спеціальністю визначається саме закладом освіти, а не державою чи міністерством. Вона зростає щороку, а в деяких вишах не лише для абітурієнтів, а і для студентів, які вже уклали контракти (у КНЕУ, приміром, у квітні було видано наказ про підвищення вартості навчання на 8% для студентів 2-4 курсів та 2 курсу магістратури). Але при цьому у Міністерстві освіти і науки наголошують: подекуди цього недостатньо і вже підготували постанову “Про деякі питання запровадження індикативної собівартості”, згідно з якою університетам встановлять межу, нижче якої вони не зможуть опустити ціну на контрактне навчання. Навіщо? У відповіді на запит УНН у міністерстві пояснюють, що навчання одного студента на денній формі обходиться державі дорожче ціни, яку платять студенти на контракті.

“… у 2018 році з державного бюджету було профінансовано підготовку одного студента у розмірі 39 тис. грн, а у 2019 році прогнозний показник становить 44,4 тис. грн. У той же час середній показник вартості підготовки студентів за кошти фізичних/юридичних осіб в закладах вищої освіти у 2018 році складав 28 тис. грн. Це близько 70% собівартості навчання. Тому занижена вартість навчання на контракті впливає на формування фонду заробітної плати для викладачів, оновлення матеріально-технічної бази і, як наслідок, — якість надання освітніх послуг”, – йдеться у відповіді. Там також зазначається, що документ наразі проходить стадію погодження після громадського обговорення, а остаточне рішення має прийняти Кабмін.

Згідно з проектом постанови, визначається, що мінімальна вартість за рік навчання у 2020 році має становити 60%, у 2021 році – 70%, у 2022 році – 80% від середньої вартості підготовки одного студента за кошти державного бюджету. Встановити мінімальну ціну пропонується для 31 з-понад 120 спеціальностей, які не є дефіцитними на ринку праці: зокрема “Філологія”; “Економіка”; “Політологія”; “Психологія”; “Соціологія”; “Журналістика”; “Менеджмент”; “Маркетинг”; “Облік та оподаткування”; “Право”; “Міжнародні відносини”; “Медицина”; “Ветеринарія” тощо.

А що ж закладається у вартість навчання? Генеральний директор директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН Олег Шаров пояснює, що виші послуговуються наказом №736/902/758 від 23.07.2010. Але цей наказ може інтерпретуватися по-різному.

Вчитуємося у документ. Відповідно до нього, складовими вартості витрат на навчання є:

• зарплати працівників вишу;

• безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій;

• капітальні витрати;

• індексація заробітної плати, інші витрати.

І схоже, що за кожною із цих складових якраз і починається поле для «інтерпретації». Наприклад, у наказі йдеться, що у зарплату можуть враховуватися премії, а не лише посадові оклади. Також може враховуватися зарплата працівників, що не перебувають у штаті, а ще зарплата залучених іноземних фахівців.

Якщо ж поглянути на пункт про безпосередні витрати, то там - і витрати на придбання інструментів, медикаментів, матеріалів до комп'ютерної та оргтехніки, канцелярських товарів, паливно-мастильних матеріалів, спецодягу, харчування у випадках, передбачених статутами навчальних закладів або законодавством… А ще – службові відрядження та стажування, пов'язані з наданням платних освітніх послуг, оплата послуг зв'язку, засобів сигналізації, ліцензій для надання платних освітніх послуг тощо. Що кожен виш врахує, за яку ціну – питання.

Тож згадану постанову було підготовлено, аби врегулювати і цю проблему також. За словами Олега Шарова, очікувати її прийняття можна не раніше кінця осені. Якщо це станеться, вартість навчання має підвищитися не більш ніж на 10-25% від поточної вартості, зазначають у МОН.

50 тисяч грн за рік навчання юристів, 30 тисяч грн — для економістів

Цього року у ВНЗ України вступають понад 166 тисяч абітурієнтів, які подали понад 900 тисяч електронних заяв. Найпопулярнішими вишами за кількістю поданих заяв стали:

• Київський національний університет ім. Шевченка;

• Львівський національний університет ім. Франка;

• Київський національний торговельно-економічний університет;

• НТУУ "Київський політехнічний інститут ім. Сікорського ".

Тож переглядаючи ціни на навчання, ми орієнтувалися саме на ці виші, а також не оминули увагою і “Києво-Могилянську академію”, випускники якої цінуються серед роботодавців. А ще поцікавилися вартістю навчання у тих вишах, де конкурс не надто високий, а мотивацією для більшості абітурієнтів стає просте бажання «поставити галочку» в резюме про наявність вищої освіти.

Традиційно найпопулярнішими спеціальностями серед вступників залишаються економіка, право, менеджмент, іноземні мови. Відповідно до цього попиту орієнтуються і виші у визначенні ціни — вона найбільше зростає саме за цими напрямами.

Наприклад, вчитися на спеціальності “Економіка” в “КНУ ім. Шевченка” цього року коштує 33 900 гривень (економіка підприємства), що, як не дивно, більше усього на 470 гривень, порівняно з 2018-м, у “Могилянці” – 30 000 гривень на рік, що більше на 2 тисячі гривень, у КПІ — 30 600 гривень, що дорожче на 2700 гривень, у “ЛНУ ім. Франка” (фінанси, банківська справа та страхування) — 17 027 гривень, що більше на 2912 гривень, а у КНЕУ – 27 200 гривень, що більше на 2700 гривень.

За спеціальністю “Право” ціни зараз іще вищі. У “Могилянській академії” – 50 000 грн (+4 000 грн), в КНУ Шевченка — 53 300 грн (+770 грн), в КПІ — 32 000 грн, в ЛНУ – 29 878 грн (+4307грн), у КНЕУ – 28 600 грн (+4 600 грн).

Задля цікавості заглядаємо на ціни в університетах з, м’яко кажучи, меншим конкурсом. У «Європейському університеті» вартість навчання на факультеті економіки та менеджменту складає 13 000 -17 000 гривень, а на юридичному факультеті – 21 000 гривень. У Київському університеті туризму, економіки і права вартість навчання за напрямом «міжнародні економічні відносини» складає 23 100 гривень, а за спеціальністю право – 20 000 гривень. Що ж, ціни в рази нижчі, тож на освітньому ринку працює той самий закон, як і на будь-якому іншому: хочете вищий ранг диплому – платіть більше, і навпаки.

Але згадані спеціальності хоч і залишаються найпопулярнішими серед абітурієнтів, проте вже кілька останніх років йдеться про те, що ринок праці вже перенасичений такими фахівцями. А країні стануть знову потрібні сильні інженери-механіки, хіміки, біологи, математики, нарешті. Ми поцікавилися ще й цими напрямами.

Приміром, вчитися за програмою «Математика» в «КНУ ім. Шевченка» коштує 33 900 гривень за рік, у КПІ – 15 000 гривень. За програмою «Хімія» у «Могилянці» - 20 000 гривень, у КНУ – 33 900 гривень. За програмою «Біологія» у «Могилянці» - 23 500 гривень, у КНУ – 23 900 гривень. Що ж, це наразі таки «найдешевші» освітні напрями. Чому студенти на них не поспішають — питання риторичне, проблеми недофінансування науки десятками років відомі. Але що цікаво – престижне зараз стало навчання на вузьких біологічних спеціальностях — за програмами «Біохімія» та «Мікробіологія» з англійською мовою викладання у КНУ коштує рекордні 71 500 гривень за рік! А це так само, як і найпрестижніша програма «Міжнародне право» з англійською мовою викладання.

Що ж, в разі прийняття вищезгаданої постанови, піднімати ціну столичним вишам доведеться далеко не завжди, адже за деякими програмами вона більш ніж достатньо відповідає тій розрахованій вартості навчання для одного студента у 44 тисячі гривень. Але у регіональних вишів стосовно набору на контракт за такими цінами можуть виникнути проблеми, адже рівень доходів населення ще не такий високий для таких цін.

Скільки коштує навчання за кордоном?

Пригадується, що якийсь час у нас панував міф, ніби вчитися за кордоном дешевше. Та переглядаючи ціни на навчання в вишах європейських столиць, все ж доводиться ще раз переконатися в протилежному. У «Варшавському університеті», наприклад, один рік навчання за програмою «Політичні науки» коштує 3000 євро. Це близько 90 000 гривень за нинішнім курсом. У «Амстердамському університеті» за навчання по програмі «Економіка та економіка бізнесу» студентам з ЄС рік за треба платити 2038 євро – 60 000 грн. А в одному з найсильніших університетів Лондона, London Global University, вартість навчання за програмою “Право” і взагалі 9250 фунтів стерлінгів (10 297 євро – а це понад 300 000 грн).

Звісно, це лише побіжний огляд цін на навчання за кордоном, який не претендує на вичерпність, але навіть він показує, що якісна освіта має відповідну ціну. Можливо, саме це і впливає на більш відповідальний та усвідомлений вибір спеціальності. Адже погодьтеся, витрата таких коштів на навчання, аби згодом не працювати за спеціальністю, є поганою інвестицією.

Юлія Горбань, Київ