В'ятровича звільнили з посади голови Українського інституту національної пам’яті
Про це йдеться у повідомленні на сайті УІНП.
"Сьогодні 18 вересня, Кабінет міністрів України звільнив голову Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, який обійняв цю посаду у березні 2014 року", - йдеться у повідомленні.
Зазначається також, що В’ятрович провів інституційну реформу Інституту, що став - за європейською практикою - органом влади.
Водночас сам В'ятрович написав у Facebook, що завершив каденцію на посаді голови Українського інституту національної пам’яті.
"Я завершив каденцію на посаді голови Українського інституту національної пам’яті. Це були наповнені п’ять з половиною років... Робота стала щоденним продовженням Майдану задля втілення його цінностей", - зазначив він.
В'ятрович наголосив, що більшості амбітних цілей, які ставив перед собою, він досягнув. "Україна вільна від тоталітарної символіки; архіви КДБ відкриті; справедливість щодо учасників визвольного руху відновлено: їх визнано борцями за незалежність; реабілітація жертв репресій за оновленим законом розпочалася; проведено масштабну працю з популяризації української історії та розвінчування міфів про наше минуле", - додав він.
При цьому В'ятрович висловив упевненість, що робота Інституту нацпам'яті має тривати. "Мають втілитися започатковані інституційні проєкти: створення Музею Революції гідності та Архіву національної пам'яті. Слід продовжувати роботу з популяризації історії - це знання, які роблять нас не лише розумнішими, але й сильнішими", - зазначив він.
В'ятрович додав, що отримав запевнення від Прем'єр-міністра Олексія Гончарука що, попри зміну керівника, Інститут збереже статус органу влади та інструменту політики національної пам'яті, будуть продовжені формат та напрямки роботи.
Володимир В’ятрович, кандидат історичних наук, очолював Український інститут національної пам’яті упродовж 5 років (2014-2019). У 2008-2010 роках очолював Архів СБУ та розсекретив колишні архіви КДБ. У 2010-2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. Автор та співавтор чотирнадцяти книг з історії визвольного руху та Другої світової війни. Викладав в Українському католицькому університеті та Києво-Могилянській академії, очолював вчену раду Центру досліджень визвольного руху, член наглядової ради Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького". Ініціатор декомунізаційного пакета законів.
