Майже половина підлітків щодня "зависає" в соцмережах понад 4 години
Такі тенденції зафіксовані в дослідженні, проведеному за сприяння ЮНІСЕФ, розповіла на презентації роботи в Укрінформі міжнародний координатор проєкту ESPAD (Італія) Сабріна Молінаро.
“У дослідженні 2019 року глибше описані тенденції, пов'язані з ризикованою поведінкою, азартними іграми, інтернетом. Ми почали їх спостерігати у 2015 році та побачили, що зростання шкідливого впливу цих тенденцій становить таку ж велику загрозу, як і вживання психотропних речовин”, - сказала Молінаро.
Так, за даними дослідження, 44,7% підлітків у робочі (навчальні) дні проводить у соціальних мережах 4 години та більше (34,1% хлопців та 54,6% дівчат).
Більше половини (55,4%) опитаних визнають, що проводять забагато часу в соцмережах (46,8% хлопців та 63,3% дівчат).
Практично кожен четвертий (23,9%) повідомив, що в нього псується настрій, коли не можна вийти в соцмережі (19,6% хлопців та 27,9% дівчат), а ще 43,6% зазначили: їхні батьки кажуть, що вони проводять забагато часу в соціальних мережах (35,7% та 50,9% відповідно).
При цьому 6,7% підлітків перебувають у залежності від азартних ігор (10,8% хлопців та 2,9% дівчат).
Окрім цього, дослідники опитали підлітків щодо булінгу в їхніх навчальних закладах.
Кожен десятий опитаний (10,2%) повідомив, що був жертвою булінгу протягом останніх 2-3 місяців (9,7% хлопців та 10,6% дівчат).
5,7% підлітків визнали, що брали участь у булінгу проти інших, серед хлопців таких більше, ніж серед дівчат (відповідно 6,9% та 4,7%).
Кожен четвертий (25,8%) підліток зазначив, що спостерігав випадки булінгу, проте особисто в них участі не брав (24,4% хлопців та 27,2% дівчат).
Серед жертв булінгу більше третини (37,5%) респондентів ігнорували його, ще 28,9% намагалися чинити опір самостійно - як фізично, так і словесно. Майже кожен п’ятий (18,7%) опитаний з-поміж жертв булінгу шукав підтримки у батьків, а 13,5% - у друзів.
Основні причини, з яких жертви булінгу його ігнорували, такі: «це не було для мене проблемою» - 30,1%; невіра в результат в разі певної дії – 29,3%; острах нових випадків булінгу – 11,6%.
Серед тих, хто був свідком булінгу, 35,5% намагалися чинити опір самостійно, як фізично, так і словесно, а третина (29%) ігнорували його.
Утім, спостерігаються певні позитивні зрушення з минулого дослідження 2017 року. Так, збільшилася частка підлітків, які не стикалися з випадками булінгу протягом останніх 2-3 місяців (38% у 2017-му проти 57,2% - у 2019 р.), а також поменшало учнів, які визнали себе жертвами булінгу протягом останніх 2-3 місяців (з 24% у 2017-му до 10,2% - у 2019 р.).
