Україні варто ініціювати конференцію з питань безпеки журналістів на рівні ООН — Сущенко

На цьому наголосив колишній в'язень Кремля журналіст Роман Сущенко на парламентських слуханнях “Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У демократичних країнах, до яких, поза будь-якими сумнівами, належить Україна, журналісти відіграють надзвичайно важливу роль, надаючи громаді об'єктивну інформацію. Саме з цих причин наявні та приховані ризики, загрози і насильство по відношенню до представників ЗМІ можуть позбавити суспільство його фундаментального цивілізованого права - отримувати і передавати інформацію”, - сказав Сущенко.

Він наголосив, що робота журналістів набуває особливого значення в умовах військових дій, гібридної війни, окупації територій та захисту територіальної цілісності держави, а також - боротьби з корупцією.

Водночас, у своїй роботі журналісти часто стикаються з намаганнями змусити їх замовкнути. “Серед найбільш поширених форм насильства щодо журналістів варто виокремити арешти і вироки за сфабрикованими звинуваченнями; психологічний тиск, включаючи погрози розправою стосовно журналістів і їх рідних; вбивства і фізичне насильство; заподіяння шкоди власності ЗМІ”, - наголосив Сущенко.

Натомість, на його думку, в Україні немає політичної волі розслідувати злочини, скоєні проти журналістів.

“Сьогодні незаперечним фактом залишається нездатність, відсутність політичної волі належним чином розслідувати і притягати до відповідальності осіб, які вчинили злочини проти журналістів. Сьогодні Україна в умовах конфлікту не має можливості ефективно розслідувати такі злочини та притягнути злочинців до відповідальності на неконтрольованих територіях”, - заявив Сущенко.

На його переконання, потребують оновлення положення Декларації №29 ЮНЕСКО “Засудження насильства, спрямованого проти журналістів” від 1997 р., Резолюції Ради Безпеки ООН № 1738 від 2006 р., Женевських конвенцій та Додаткових протоколів до них, що створюють основи міжнародного гуманітарного права, та Вільнюських рекомендацій з безпеки журналістів від 2011 року.

“У цьому контексті цілком доцільною може стати ініціатива з боку України щодо скликання міжнародної конференції з безпеки журналістів у масштабах ОБСЄ, РЄ, ООН з урахуванням українського контексту, під час якої доречним було би створення нових механізмів примушення, мотивування притягнення урядів, державних авторитарних режимів до відповідальності за злочини проти журналістів та свободи слова і ЗМІ шляхом запровадження санкцій”, - наголосив Сущенко.

У національному вимірі, на його переконання, потрібен ефективний моніторинг безпеки діяльності журналістів, надто у випадках, пов'язаних із фізичним насильством, позбавленням волі і переслідуванням.

“Одним із дієвих елементів механізму відстеження безпекової ситуації у цій професії є парламентський контроль за кожним випадком порушення прав журналістів та швидке реагування, у тому числі акцентування уваги як відповідних органів державної влади, так і інших зацікавлених сторін шляхом фахових рекомендацій, вимог та публічних заяв”, - зазначив журналіст.

Зокрема, Сущенко наголосив, що особливої уваги парламенту потребують справи журналістів Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета, Станіслава Асєєва, Миколи Семени, Євгена Гайворонського, Нарімана Мемедемінова, Сервера Мустафаєва, Османа Аріфмеметова, Ремзі Бекірова, Рустема Шейхалієва та інших колег по цеху.