Розстріли на Інститутській: свідок Кличко з поважної причини не з'явився до суду

Розстріли на Інститутській: свідок Кличко з поважної причини не з'явився до суду

Укрінформ
Святошинський районний суд Києва розпочав засідання у справі розстрілів учасників протестів на вулиці Інститутській у Києві 20 лютого 2014 року.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

У засіданні присутні обвинувачені зі своїми адвокатами, представники обвинувачення і журналісти, а також потерпілі.

Представниками ЗМІ заповнена зала судового засідання. У судовій залі присутні представники НГУ.

Справу розглядає колегія суддів на чолі із суддею Сергієм Дячуком.

На засіданні суд планував допитати свідка захисту мера столиці Віталія Кличка.

Однак, головуючий суддя повідомив, що на адресу суду надійшла заява Кличка щодо того, що він не може з’явитися на засідання.

“На адресу суду надійшла заява про те, що свідку стало відомо про проведення Президентом України засідання Ради розвитку громад та територій, про перенесення на 24 грудня 2019 року. На даному засіданні він як Київський міський голова та особа, яка виконує повноваження голови Київської міської державної адміністрації та голова ще громадських організацій, має бути присутній і зобов'язаний. Водночас, розумна тривалість допиту свідка у судовому засіданні займає не менше трьох годин, що об'єктивно унеможливлює допит свідка, який має вже о першій прибути на нараду”, - зазначив суддя.

Читайте також: Розстріли на Інститутській: суд допитав ексглаву МЗС Кожару

Дячук зацитував заяву Кличка. Зокрема, мер столиці вказує в ній, що “повага до суду є чинником належного функціонування правової держави”

“Свідок Кличко, навіть отримавши запізно інформацію про перенесення засідання Ради за участю Президента, де його участь є обов'язковою, засвідчує свою повагу до суду, повідомляючи про об'єктивну неможливість свого належного допиту як свідка. У цьому зв'язку просить визнати причину неявки на допит поважною та перенести допит на іншу, узгоджену із судом, дату і час”, - уточнив Дячук.

Головуючий зазначив, що на підтвердження цих слів мер Києва надав відповідні документи, які підтверджують, зокрема, факт проведення такого заходу.

У свою чергу ні захист, ні обвинувачення не заперечували щодо того, щоб у зв'язку із цим продовжити засідання, змінивши порядок дослідження доказів у справі.

“Суд, порадившись на місці, ухвалив визнати причину неявки свідка Кличка поважною. По-друге, суд ухвалив змінити порядок дослідження доказів, і розпочати дослідження висновку експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Бакаріуса”, - уточнив Дячук.

Головуючий суддя додав, що дату допиту мера столиці визначать згодом у технічному порядку.

Читайте також: Суд допитав Парубія як свідка у справі розстрілу Майдану

Потім суд перейшов до дослідження висновку експертів, про який заявляв раніше.

Дячук відмітив, що, зважаючи на особливість цієї експертизи, її вагу та обсяг, суд встановлює такий порядок дослідження: у середу розпочинається дослідження експертизи, і таким чином фактично вводиться у судовий процес цей доказ.

Після дослідження доказу суд визначить окрему дату щодо засідання, під час якого почергово суд вислухає всі зауваження з усіх сторін, коли всі будуть готові.

Як повідомлялося, Святошинський райсуд розглядає по суті справу проти п’яти ексберкутівців: Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури та Олега Янішевського. Їм інкримінують перевищення службових повноважень, незаконне поводження зі зброєю, умисне вбивство та заподіяння тілесних ушкоджень активістам Майдану.

Усього, за даними ГПУ, вдалось ідентифікувати 25 правоохоронців, які стріляли на Інститутській. 20 із них нині в розшуку.

Торік у лютому суд об’єднав кримінальні провадження щодо колишніх працівників спецпідрозділу "Беркут" Олександра Маринченка, Сергія Тамтури, Олега Янишевського, обвинувачуваних у розстрілі 49 активістів Євромайдану, з провадженням щодо Зінченка і Аброськіна, яких обвинувачували в убивстві 39 майданівців 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею.

За даними МВС, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-