Текст законопроєкту “слуг народу” про медіа з’явився на сайті Ради
На сайті парлементу опублікований текст законопроєкту № 2693.
“Проект спрямований на забезпечення реалізації права на свободу вираження поглядів, права на отримання різнобічної, достовірної та оперативної інформації, на забезпечення плюралізму думок і вільного поширення інформації, на захист національних інтересів України та прав користувачів медіа-сервісів, регулювання діяльності в сфері медіа відповідно до принципів прозорості, справедливості та неупередженості, стимулювання конкурентного середовища, рівноправності і незалежності медіа”, - зазначається у документі.
Як повідомляє інформаційне управління Апарату Верховної Ради, окрема стаття законопроекту присвячена визначенню термінів у сфері медіа. Визначено, зокрема, значення термінів: “аудіовізуальне медіа”, “друковане медіа”, “онлайн-медіа” та інші. При цьому, зазначено, що терміни та поняття “реальний конфлікт інтересів”, “потенційний конфлікт інтересів” у цьому документі застосовуються у значенні, визначеному законом України “Про запобігання корупції”. Інші терміни, що застосовуються в цьому проекті, вживаються у значеннях, встановлених законами “Про радіочастотний ресурс України”, “Про телекомунікації”, “Про авторське право і суміжні права”, “Про інформацію”. Терміни та поняття, визначення яких не надано законодавством України, застосовуються у значенні, визначеному галузевими стандартами, діловою практикою або міжнародними стандартами.
Законопроект покликаний врегулювати відносини, пов’язані з поширенням масової інформації та визначає правові засади діяльності в Україні суб’єктів у сфері медіа, а також засади державного управління, регулювання та нагляду (контролю) у цій сфері.
Законопроектом передбачено, що діяльність у сфері медіа ґрунтується на принципах свободи поширення та отримання інформації, свободи діяльності суб’єктів у сфері медіа, у тому числі вільного визначення змісту інформації, та свободи господарської діяльності. Відповідно до проекту Закону, цензура у сфері медіа забороняється. Проектом визначено основні завдання державної політики у сфері медіа. Передбачено, що Верховна Рада України визначає засади державної політики у сфері медіа та законодавчі основи її реалізації; Кабінет Міністрів України, центральні та інші органи виконавчої влади, органи державної влади, колегіальні конституційні органи в межах своєї компетенції забезпечують реалізацію засад державної політики у сфері медіа. Органом державного регулювання діяльності у сфері медіа, а також органом нагляду (контролю) у цій сфері є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
Один з авторів проекту Закону про медіа, голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко, коментуючи законодавчу ініціативу, наголосив: “Ліцензуванню за законопроектом підлягає виключно діяльність з використанням обмеженого радіочастотного ресурсу. Отже, твердження про те, що вся преса підлягає ліцензуванню, не відповідає дійсності. Оскільки дія закону поширюється на онлайн-медіа, відповідно, до них можуть бути застосовані заходи реагування та санкції, передбачені законом. В тому числі штрафи й заборона поширення медіа на території України, яка відбувається виключно за рішенням суду(!)”. Голова комітету також підкреслив, що “мовні питання в остаточній версії закону повністю відображають посилання на Закон про захист української мови та навіть розширюють його застосування для ОТТ-платформ і традиційного ТБ”.
Заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, яка також є одним з авторів проєкту закону про медіа, зауважила, що “це рамковий законопроєкт, який фактично кодифікує та осучаснить усе українське медійне законодавство, яке “застрягло”, в кращому випадку, у 2000-их роках”.
