У Рябошапки пояснили необхідність слідчих експериментів на Інститутській
Про це під час брифінгу заявив прокурор Офісу генерального прокурора Олексій Донський, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Він наголосив, що первинні слідчі експерименти були проведені ще у 2014 році, частина з них — у 2015 році.
"Коли провадження передається до суду, і стороною захисту ставляться під сумнів певні докази, отримані у кримінальному провадженні, виникає необхідність перевірки цих доказів саме в аспекті тих доводів, які висуваються стороною захисту. Відповідно, з цією метою можуть проводитися повторні слідчі експерименти", - зазначив Донський.
Окрім того, уточнив Донський, можуть з'являтися нові відеодокази, яких не було у розпорядженні слідства на момент проведення первинних слідчих експериментів.
"Ми виходимо з того, що до моменту ухвалення судами кінцевих рішень у цих кримінальних провадженнях, так чи інакше можуть виникати обставини, за яких під сумнів будуть ставитися раніше отримані докази у провадженні. Тобто, якщо ми проведемо, наприклад, слідчий експеримент зараз, чи якщо говоримо щодо слідчого експерименту, який був проведений три-чотири року тому, немає ніде гарантії, що цей слідчий експеримент сторона захисту не спробує поставити під сумнів. Тому ми розуміємо неможливість будь-яких цих змін (на Інститутській — ред.), поки не буде остаточних судових рішень у цих провадженнях. Тому і було винесено постанову слідчого, і в подальшому ухвалою Київського апеляційного суду було накладено арешт на ці земельні ділянки", - наголосив Донський.
У свою чергу, слідчий ДБР Олександр Чорноблавський зазначив, що через те, що ці земельні ділянки на вулиці Інститутській є речовими доказами у межах матеріалів кримінальних проваджень щодо подій Майдану, то будь-які зміни, наприклад, бруківки або забудови, там заборонені і проводитися не будуть.
Як повідомляв Укрінформ, 19 травня 2019 року на алеї Героїв Небесної сотні представники родин загиблих, активісти та правозахисники виступили проти руйнування вулиці Інститутської заради будівництва меморіального комплексу.
Вони тоді загороджували вулицю обмежувальною стрічкою і встановили таблички, де вказувалося, що алея Героїв Небесної сотні є історичною пам'яткою і її руйнування тягне за собою кримінальну відповідальність.
20 червня 2019 Київський апеляційний суд наклав арешт на ділянку вулиці Інститутської, де розташована Алея Небесної Сотні.
30 січня 2020 року генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло нагадав, що на Алеї Героїв Небесної сотні поки що тривають слідчі дії, накладено арешт на територію, де заплановано будівництво музею.
Фото: maidanmuseum.org
