У християн східного обряду починається Великий піст
Про це повідомляє Укрінформ.
Християни дотримуються чотирьох постів: Пилипового (40-денний піст перед Святом Різдва), Великого, Петрового (присвяченого святим рівноапостольним Петру і Павлу) та Успенського (двотижневий піст у серпні на честь Успіння Пресвятої Богородиці).
Найважливішим і найсуворішим у цій ієрархії є Великий піст, що передує найбільшому християнському Святу Великодня. Під час цього посту, а його ще називають святою Чотиридесятницею, забороняється не лише вживання м’яса і будь-яких м’ясних продуктів, але й молока, яєць, риби. Послаблення буває тільки на великі свята – Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня) та на Лазареву суботу (тоді дозволяється ікра). Послаблювати піст дозволяється також дітям, вагітним жінкам, хворим.
Великим він зветься не тільки через те, що триває аж 40 днів, а й через своє значення в житті кожного православного християнина. Початок Великого посту символізує початок духовної боротьби з гріхами та злими намірами через покаяння, молитви та добрі вчинки.
Вважалося, що на час посту все повинно мати скромний вигляд. Тому українські жінки ховали подалі у скрині яскравий одяг, прикраси, а чоловіки-курці (навіть найзатятіші) клали люльку і тютюн на полицю й не доторкалися до курива впродовж посту. Заборонені були під час святої Чотиридесятниці статеві взаємини, веселощі й забави.
Вельми популярним було в давнину під час посту давати якусь обітницю й суворо її дотримуватися. У цей час господиня мала готовати їжу пісну, але поживну: наприклад борщі, капусняки, горохові супи, заправлені олією, а також різні пиріжки, солодкі паляниці з маком і медом. Дехто взагалі відмовлявся вживати в окремі дні будь-яку їжу, навіть воду, а від Чистого четверга і до Великодня голодували три дні поспіль. Але ще важливішим був духовний піст, що мав очистити людину від грішних думок й підготувати до зустрічі Великодня – світлого Христового Воскресіння.
У цьому зв'язку Предстоятель ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній написав у Facebook, що час посту може спонукати людину до впорядкування свого звичного способу життя.
"Передусім піст спонукає нас до впорядкування способу життя. Ми змінюємо звичний для нас розпорядок саме для того, щоби вивільнити час і віднайти можливості для речей, які нам дуже потрібні, але у буденності постійно відкладаються «на потім». Під час посту ми обмежуємо споживання їжі для того, щоби змінити саме ставлення до неї – знаходити задоволення не у більшій кількості чи смаковій якості, а в простоті та достатності спожитого", - зазначив Епіфаній.
За його словами, під час посту увага людей зосереджується не на хаотичних проблемах цілого світу, які часом нагадують шалений калейдоскоп, а на тому, що важливе саме для них та їхніх близьких.
"Ми переносимо увагу із зовнішнього, тимчасового, на внутрішнє – те, що має значення для вічності, а не лише для сьогодення. Таким чином, піст допомагає нам позбутися зайвого, надмірного на користь належного, життєво необхідного, заради того, що є справді важливим", - наголосив Епіфаній.
Він додав, що час Великого посту потрібно використати з користю - приділити спілкуванню з Богом та ближніми хоча би стільки ж часу, скільки зазвичай приділяється медіа, соціальним мережам та діловим контактам. "І ви побачите, як докорінно зміниться все, до чого ви вже звикли, як втихомиряться пристрасті навколо вас, як зміняться настрої та пріоритети, віднайдуться варіанти рішень складних задач, - додав Предстоятель ПЦУ.
Він побажав усім скористатися цими можливостями під час Великого посту.
"Нехай Свята Чотиридесятниця допоможе кожному стати кращими, щоби не стрес і турботи, а добро і любов наповнювали наше життя, допомагаючи долати виклики сьогодення. Нехай Господь благословить усіх нас на цьому шляху!", - додав він.
