Хвилювання, страх та інші емоції: що відчувають українці на карантині
Водночас, як свідчать результати опитування "Емоції і поведінка українців на карантині: спеціальний проєкт", проведеного Соціологічною групою "Рейтинг", старші українці сьогодні менше відчувають страх.
"Серед базових емоцій опитані найчастіше відчувають радість та зацікавленість/хвилювання. Менш виражені – здивування, гнів, сум та страх. Ще менш виражені – відраза, почуття провини, сором і байдужість", - йдеться у повідомленні.
При цьому, згідно з даними опитування, представники наймолодшої вікової групи (18-29 років) частіше за інших відчувають радість та байдужість. Молоді (30-39 років) – гнів. Опитані середнього віку частіше відчувають здивування. Цікаво, що найстарші рідше за інших відчувають байдужість, неприязнь та здивування. Водночас у старшому віці частіше спостерігається сум/печаль. Цікавим є також те, що старша група менше відчуває страх, незважаючи на те, що саме вони – група ризику сьогодні.
Як наголошується, жінки частіше за чоловіків відчувають радість, здивування, зацікавленість/хвилювання, почуття провини та сум. Чоловіки – байдужість, неприязнь/відразу та гнів.
"Спостерігаються цікаві залежності між зміною у частоті виконання справ під час карантину та емоційним станом. Отже, наша діяльність здатна керувати емоційними станами, так само, як і емоційні стани викликають зміни у діяльності та поведінці. Окрім цього, емоційний фон залежить також від фізичного стану людини та фізичних параметрів середовища (комфортна температура у приміщенні або вулиці, сонце, свіже повітря, достатня дистанція з іншими людьми, власна територія - все це дозволяє зберігати психологічні межі особистості, почуватися краще, бути у гарному гуморі)", - йдеться у повідомленні.
Так, ті, хто частіше почав дивитися новини останнім часом, частіше за інших зазначали, що відчувають страх та здивування – це не дивно, бо новини подають інформацію та факти так, щоб "продати" нам емоції і "прив’язати" до перегляду. При цьому "прив’язати" до негативних емоцій завжди легше, ніж до позитивних.
Ті, хто більше вживає алкоголю, частіше відчувають страх, неприязнь, гнів, здивування та сум, отже, алкоголь не допомагає покращити емоційний стан, а навпаки, занурює людину в деструктивні переживання.
Згідно з опитуванням, ті, хто став рідше спілкуватися з друзями та близькими, частіше відчувають сум та гнів. Натомість, хто частіше спілкується з друзями, частіше інших відчувають радість.
Натомість ті, хто став частіше займатися сексом та робити онлайн-покупки, більше за інших відчувають здивування та радість і значно менше – сум. Також спостерігається тенденція, що серед тих, хто став рідше займатися спортом, власним хобі чи просто слухати музику, частіше інших мають негативні емоції: сум, гнів та страх.
Ті, хто став більше спати, більше відчувають байдужість, відразу і гнів: свідомість людини намагається вберегти її від стресу, отже, сон "виключає" на певний проміжок часу переживання, але не допомагає подолати їх тільки одним сном.
Ті, хто став більше бувати на свіжому повітрі, частіше відчувають радість (тут спрацьовують фізичні параметри середовища, які здатні покращити емоційний фон), але водночас в них підвищене почуття провини (що пов’язане з карантинними обмеженнями).
"Ми можемо змінювати власний емоційний фон за допомогою простих речей, наприклад, менше дивитися новин, щоб менше тривожитися і відчувати страх; більше спілкуватися з рідними та друзями, щоб відчувати радість та не сумувати. Займатися конструктивною діяльністю задля покращення емоційного фону: секс, хобі, спорт, свіже повітря, улюблена музика. Та уникати деструктивної поведінки, щоб не занурювати себе в негативні переживання: занадто багато алкоголю, сну, новин, самотності (відсутності спілкування)", - підсумовують автори проєкту.
Опитування проводилося 1-2 квітня 2020 року. Вибіркова сукупність: 1300 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%. Інтернет-опитування методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI) здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.
Проєкт виконаний у співпраці з Національною дослідницькою мережею Pollaris.
Як повідомляв Укрінформ, 11 березня уряд схвалив постанову про встановлення з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантину, заборонивши відвідування закладів освіти, проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Згодом карантин було подовжено до 24 квітня, а з 6 квітня в Україні посилюються вимоги до обмежувальних заходів у зв'язку з карантином.
В Україні станом на 9:00 підтверджено 1319 випадків COVID-19, з них 38 людей померли, 28 одужали.
