Адаптивний карантин: чи справді до пом’якшень готова лиш половина країни?

В Україні запровадили адаптивну модель карантину – стартує другий із п’яти затверджених урядом етапів послаблення обмежень. Але порадіти полегшенням найближчим часом зможуть далеко не скрізь. Адже відповідно до затвердженої МОЗ методи оцінювання епідеміологічної ситуації та ризиків, лише половина областей готова до початку нового етапу виходу з карантину.

Водночас фахівці звертають увагу на «ґанджі» запропонованої моделі, які, на їхню думку, можуть підштовхнути до неправильних висновків. Бо результат оцінювання залежить не від кількості виявлених у тому чи іншому регіоні або населеному пункті нових хворих, а від числа зроблених тестів. Згідно ж із протоколом лікування Сovid-19, (якщо залишити “за дужками” тестування медиків і правоохоронців) тести роблять тільки контактним особам уже хворих людей. Тобто, у регіонах, де хворих найменше, масового тестування немає. Відповідно, ці області і міста “стандарту” пом’якшення карантину не відповідають. Як приклад наводять Полтавщину, де, за даними МОЗ, послаблювати карантин ще зарано. Хоча нових випадків зараження у регіоні за останній час майже не було. Проте “перестрахування”, коли дію карантинних обмежень продовжать у “епідеміологічно-чистих” місцевостях – то ще півбіди. Біда ж буде, якщо поспішити й завчасно вивести з-під карантину населені пункти і регіони з великою кількістю хворих – лише на тій підставі, що там відбувається активне тестування. Укрінформ вирішив детальніше розібратися у методології оцінювання епідризиків, поцікавитися резонами, якими керуються центральна й місцева влада, даючи “добро” на карантинні послаблення. А також узагальнити інформацію щодо регіонів, жителі яких найближчим часом ще не зможуть насолодитися перевагами другого етапу карантинних пом’якшень.

Як визначається готовність областей до послаблення карантину і що з нею не так?

У регіонах, яким буде дозволено послабити карантинні обмеження, відновлюється робота громадського транспорту (зокрема приміського та внутрішньообласного), будуть дозволені релігійні заходи (1 людина на 10 кв. м), робота готелів (без ресторанів). З 1 червня відкриються спортзали, фітнес-центри, басейни, відновиться міжобласне перевезення. З 10 червня можна буде перебувати в приміщеннях кафе і ресторанів. Про це розповів під час брифінгу глава МОЗ Максим Степанов.

Критеріїв готовності до послаблення карантину в областях України три. Перший – інцидентність, тобто середня кількість випадків коронавірусу за останні 7 днів на 100 тисяч осіб населення. Цей показник має становити менше ніж 12 осіб. Чому саме стільки? Під час брифінгу очільник МОЗ Максим Степанов пояснив, що коли визначали кількісну ознаку цього показника, то брали за основу дані станом на 11 травня – коли запроваджувався перший етап пом'якшення карантину. Потім визначили коефіцієнт міцності – здатність нашої системи охорони здоров'я надавати відповідну допомогу, завантаженість ліжок. “Таким чином вийшли на показник 12 – він достатньо адекватний, зрозумілий і відповідає тій стратегії стримування, яку обрала Україна”, – розповів міністр.

Другий – завантаженість ліжок у закладах охорони здоровʼя для госпіталізації хворих на коронавірус, що має складати менше 50%. Цей показник наразі перевищений лише у Чернівецькій області (55%). По суті він має корелювати із кількістю виявлених інфікованих. Що більше інфікованих на 100 тисяч населення, то більша завантаженість ліжок. Проте у деяких областях ситуація протилежна, приміром, у Житомирській, Миколаївській, Рівненській, Харківській – інцидентність нижча ніж завантаженість ліжок в лікарнях. Як таке може бути? Питання, на яке б хотілося почути відповідь. Можливо, річ у тім, що рішення про госпіталізацію пацієнта ухвалює лікар, тому цей показник може бути дещо суб’єктивним.

Третій – кількість ПЛР-тестів і тестів для імуноферментного аналізу, що має бути більше ніж 12 на 100 тисяч населення протягом 7 днів. Цей критерій зазнав найбільшої критики. Як зауважив екс-заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк, він вступає у взаємовиключний зв’язок з протоколом лікування Сovid-19, згідно з яким тести потрібно проводити контактам лише уже хворих людей. “Стає менше хворих – стає менше тестів. Стає менше тестів – ви не можете послабити карантин. Як Полтавська область, де хворих уже майже немає (інцидентність у області складає усього 0,65 на 100 тисяч населення, а заповненість ліжок – 1,49%. – Ред.). Помилка 404”, – написав Ковтонюк. Тож постає цілком логічне питання – чому Полтавська область, так само, як і Чернівецька, має продовжувати дотримуватися суворого карантину?

Хоча заради справедливості слід зазначити, що в Італії під час переходу від першого до другого етапу послаблення карантину керувалися подібними критеріями. А саме: стабільності передачі вірусу, відсутності перевантаження лікарень, активної готовності (стосується системи профілактики цивільного захисту), можливості оперативного тестування всіх підозрілих випадків, можливості гарантувати належні ресурси для відстеження контактів, ізоляції та карантину, пише Главком.

Карантинні послаблення. Кому радіти, кому – почекати...

У вітчизняному МОЗ стверджують: в Україні майже половина областей не готові перейти до другого етапу зняття карантинних обмежень, впроваджених у зв’язку із коронавірусом. Зокрема, послаблення поки що неможливі у Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Київській, Луганській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Хмельницькій, Чернівецькій областях та у Києві.

Це пояснюють високою інцидентністю, великою завантаженістю ліжкомісць у медзакладах та низьким рівнем охопленням населення тестуванням на коронавірус. Приміром, незважаючи на те, що столиця активно готувалася до послаблення обмежень – зокрема, відновлення повноцінної роботи транспорту, – другий етап адаптивного карантину у місті доведеться відкласти. Річ у тім, що інцидентність у столиці нині становить 15,6 при нормі менше, аніж 12 людей. Хоча за іншими показниками Київ до чергового етапу скасування обмежень готовий: завантаженість ліжок – 36% (норма – менше 50%); охоплення ПЛР-тестуванням – 44 на 100 тис. населення (норма – понад 12 тестів). Не послаблюватиме протиепідемічні заходи і столична область. Адже тут інцидентність також перевищує встановлений показник. Щоправда, не набагато – 13,9 на 100 тис. населення. Тож є шанс, що уже найближчими днями ситуація тут поліпшиться і рішення про відтермінування другого етапу виходу з карантину у столичному регіоні переглянуть.

Тим часом київський міський голова Віталій Кличко просить уряд і МОЗ дозволити владі столиці послабити карантин. Адже епідеміологічна ситуація в місті, за його словами, під повним контролем. Кількість тестувань доволі висока. Вільних ліжок у спеціалізованих медзакладах вистачає. Перевищення ж показника інцидентності пояснюється впливом лише одного інциденту – спалахом захворювання у Дарницькому дитячому інтернаті для дівчат (понад 80 підтверджених випадків коронавірусу), що стався тиждень тому. Надалі цей показник знижуватиметься. Тому Кличко просить уряд підтримати “компромісний” варіант карантинних пом’якшень. “Дозволити Києву розпочати другий етап послаблень, але не всіх. А тих, що критично необхідні місту та бізнесу. Зокрема: відновити роботу наземного громадського транспорту (пасажирів має бути не більше, ніж посадкових місць у салонах) і торговельних закладів до 1 тисячі квадратних метрів – з 23 травня. І не відкривати поки що дитячі та спортивні майданчики. Метро відкрити, як і планували, 25 травня, бо місто потерпає від транспортного колапсу", – наголосив столичний міський голова на щоденному брифінгу.

А ось на Львівщині, де, за оцінками МОЗ, карантин можна послаблювати, навпаки – вирішили перестрахуватися. І перенесли початок другого етапу адаптивного карантину на 29 травня. Як пояснили в облдержадміністрації, обмеження зберігають на колишньому рівні через збільшення кількості хворих на коронавірус. "За попередню добу COVID-19 підтвердили у 65 людей, ще 53 госпіталізували з підозрою на коронавірусну інфекцію. Зарано говорити про суттєве послаблення карантину в області, адже нашим першочерговим завданням є збереження здоров’я і життя жителів регіону", – наголосив голова ОДА Максим Козицький. Особливо непокоїть, за його словами, що в області зросла кількість хворих із тяжким перебігом недуги. Зокрема, 30 людей нині перебувають в реанімації.

Варто нагадати, що відповідальність за ухвалення і виконання рішень про пом’якшення або посилення карантину на місцях відтепер ухвалюватимуть регіональні комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. За умови дотримання трьох цільових показників. І, звісно ж, зі збереженням обов'язкової регулярної дезінфекції, дотриманням соціальної дистанції, носінням масок, наявністю у людей на вулицях документів, що посвідчують особу.

Юлія Горбань, Владислав Обух, Київ