Журналісти просять Раду відхилити законопроєкт "Про медіа"

На цьому наголошується у колективному зверненні журналістів до керівництва держави та народних депутатів, оприлюдненому на сайті Національної спілки журналістів України.

"Ми не підтримуємо законопроєкт №2693 “Про медіа”, запропонований низкою народних депутатів, оскільки він порушує право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Ми погоджуємося з негативною оцінкою законопроєкту, яку йому дали Організація з безпеки і співробітництва в Європі й Головне науково-експертне управління Верховної Ради", - ідеться у зверненні, де також зазначається, зокрема, що експертної оцінки Ради Європи щодо законопроєкту на офіційний запит Комітету з гуманітарної й інформаційної політики чомусь так і не оприлюднили.

Як йдеться у зверненні, відповідно до міжнародних норм та Конституції України, право на свободу вираження поглядів має обмеження, але вони допустимі тільки якщо є необхідними в демократичному суспільстві. Закони, які стосуються фундаментальних прав людини, повинні бути точними, створювати безпечне та сприятливе середовище для комунікацій та публічних дебатів і відповідати міжнародним стандартам.

"Нечітко сформульовані в законопроєкті вимоги до медіа, за висновками експертів, надають органам державної влади повноваження щодо “встановлення правди”. Немає сумнівів, що такі повноваження буде використано для контролю за висловленням політичних думок, критики політичних сил, політиків, посадових осіб. Але за міжнародними угодами висловлення суперечливих думок, за умови відсутності закликів до насильства або дискримінації, не має підлягати обмеженню", - підкреслюють автори звернення.

Вони вважають, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, "повноваження якої пропонують розширити аж так, що вони, очевидно, виходитимуть за межі, визначені Конституцією України, залишиться політичним органом, добір кандидатур до якого стане ще більш довільним".

Медійники зауважують, що законопроєкт передбачає можливість блокування будь-кого в інтернеті, навіть якщо це не засіб масової інформації і тому фактично не підпадає під компетенцію Нацради, а також можливість скасування реєстрації медіа на підставі дуже широко сформульованих причин, що може призвести до заборони всього змісту ЗМІ протягом невизначеного часу. Це є непропорційним заходом обмеження права на свободу вираження, який можуть використовувати як інструмент цензури.

На думку авторів звернення, ефективні заходи держави з інформаційної безпеки мають базуватися на Конституції і міжнародних угодах України, а не виправдовувати розширення повноважень держави у контролі над контентом усередині країни.

"Ми підтримуємо рекомендації експертів щодо впровадження більш розумного й менш нав’язливого державного втручання в регулювання роботи засобів масової інформації. Ми проти закріплення позицій комунальних ЗМІ, які вже працюють, і заснування нових подібних медіа. Повернення до газет, телебачення і радіо за кошти місцевих бюджетів — це крок назад, а не осучаснення законодавства. Зміни, яких дійсно потребує медіазаконодавство, — це спрощення реєстраційних процедур, збільшення можливостей для саморегуляції, збільшення можливостей для журналістів якісно, без зовнішнього втручання (особливо — з боку держави) виконувати свою роботу", - наголошується у документі.

Автори звернення переконані, що "ініціатива регулювання такої чутливої сфери, як свобода слова, не може йти винятково від політиків, які завжди керуються швидкоплинними інтересами". І зазначають, що ані журналісти, ані галузь не закликали народних депутатів запровадити додаткове регулювання медіа і журналістів, а обговорення вже зареєстрованого законопроєкту вважають суто формальним. За його наслідками не було враховано навіть рекомендації експертів міжнародних організацій, стверджують вони.

"Ми вважаємо, що Верховна Рада має відхилити законопроєкт. Ми наполягаємо на опрацюванні досвіду країн ЄС із впровадження директиви № 2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги, оцінці її впливу на різні сфери в Україні та загального аналізу впливу, рівноправному діалозі журналістів, засобів масової інформації та органів державної влади для гармонізації законодавства на користь розвитку України та її подальшого демократичного поступу", - підкреслюють у зверненні представники журналістських, медійних та громадських організацій, засобів масової інформації.

Як повідомляв Укрінформ, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики переніс на 1 липня розгляд нової редакції законопроєкту №2693-д "Про медіа".

Раніше, 19 травня, Верховна Рада відправила до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики на повторне перше читання законопроєкт №2693 "Про медіа".

30 квітня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні законопроєкт направити Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики для підготовки на повторне перше читання.

Комітет рекомендував на базі основного та альтернативного законопроєктів підготувати нову редакцію проєкту закону про медіа з урахуванням зауважень та пропозицій експертів Ради Європи, провідних асоціацій медійної індустрії та громадських організацій медійної сфери.

Законопроєкт №2693 "Про медіа" зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року. Він пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання і галузевого саморегулювання.