За роки декомунізації в Україні демонтували більш як 1300 пам’ятників Леніну
Про це розповів голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович під час презентації в Укрінформі загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Цьогоріч у квітні виповнилося 5 років, як в Україні розпочалася декомунізація. Ми опублікували невеликий звіт, що сталося, які якісні, кількісні зміни відбулися. Якщо говорити про кількісні зміни, то понад 51 тисячу об’єктів топоніміки було змінено, під тисячу населених пунктів, 26 районів, 75 закладів освіти, понад 30 залізничних об’єктів та морських портів. Щодо монументів, пам’ятних знаків, то близько 2,5 тисячі були демонтовані або прибрані з публічного простору. З них понад 1300 – це монументи Леніну", - сказав Дробович.
Він наголосив, це було зроблено відповідно до закону, але фактично це і данина пам’яті, історична справедливість щодо тих людей, які були замучені, вбиті комуністичним режимом.
"За сучасними дослідженнями, йдеться про близько 20 мільйонів людей, які були замучені, вбиті тоталітарним комуністичним режимом. Відповідно всякі публічні символи, пам’ятники, пов’язані з якимись борцями за комунізм, – як Кірову, Петровському, які обидва причетні до встановлення комуністичної влади, до командування загонами, що вбивали місцевих людей, які були проти радянської влади, і відповідно причетні до поширення цієї влади, її наслідків – як ГУЛАГ, Голодомор, приховування наслідків Голокосту, депортація – це все на совісті тих людей, як були в партійній верхівці, КДБ…", - зазначив голова УІНП.
Дробович акцентував, що так звані "здобутки" тоталітарного радянського режиму можна перераховувати з жахом, відповідно їх символи мають бути прибрані з публічного простору, і цим мають займатися органи місцевого самоврядування.
"Комунікація, освітній процес, діалоги з суспільством – це те, що приведе до докорінних, глибоких змін у декомунізації", - підкреслив історик.
Щодо результатів опитування він зазначив, що вони засвідчують зміни в суспільній думці.
"Але те, що третина – за, третина – проти і ще третина не визначилась стосовно перейменування, означає, що треба боротися за ту третину, яка чомусь з певних причин, думаю, через непоінформованість про злочини тоталітаризму, не визначилася. І далі поступово, правдою їх переконувати", - сказав Дробович.
Загальнонаціональне дослідження проведене Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Дослідження проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитано 2000 осіб,вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.
