Бабин Яр: Будь-які комп'ютерні моделі дуже легко та довільно редагуються "за відповідними замовленнями"

Вже тривалий час в цьому "парку" бігають підтюпцем та ходять "скандинавською ходою", гуляють з малюками, дівчатами та собачками, грають у фрісбі та бадмінтон, катаються на всьому, що їздить, п'ють пиво з рибкою та лускають насіння...

Мабуть, зовсім недовго залишається до розміщення гойдалок, каруселей, "чортова колеса" та смаження шашликів... Об'єктивний висновок простий: київський градоначальник кінця 1950-х - початку 1950-х Олексій Йосипович Давидов та його справа остаточно перемогли - сучасні "кияни" у своїй абсолютній більшості не відчувають особливості цієї сакральної місцини, на якій "щось сталося на початку війни з німцями в першій половині минулого століття..."

Десятиріччями головною тезою активних противників створення меморіалу трагедії Бабиного Яру, як трагедії євреїв міста Києва, є можливе й, на перший поверхневий погляд, слушне твердження: "...а чому знову саме євреї - в Бабиному Ярі було розстріляно не тільки євреїв, а й багато кого іншого..." Тому все те, що викладене нижче, викликано виключно наміром "відділити зерна від полови...", вимагає оперувати виключно беззаперечними категоріями.

Є історичний факт подій в Києві в Бабиному Ярі від 29.06.1941р. по 30.10.1943р., який активно піддається сумнівам окремими конспірологами, досить популярними в специфічних громадських колах. В тому числі, вони стверджують, що всіх київських євреїв 29 вересня 1941 року посадили в потяги та вивезли "кудись", а "тотальне знищення вигадали ті ж самі євреї, для підняття власного значення..." І ніякі свідчення ще недавно живих свідків їх не цікавлять....

Є документальні підтвердження, що метою цієї "акції" було здійснення та випробовування нової "бюджетної" форми "остаточного вирішення єврейського питання" без створення гетто та витратного вивезення євреїв в табори смерті (спомини співробітника служби інформації гітлерівського МІС й радянського агента Кегеля), які більшості невідомі, а рештою відверто ігноруються.

Остаточно відома радянська статистика кількості євреїв-мешканців Києва на початок 1941-го - 225 тисяч.

Є статистика гітлерівської окупаційної адміністрації від 2 квітня 1942 р. - 20 євреїв (7 чоловіків та 13 жінок).

Принципову відмінність долі євреїв - мешканців міста Києва на період з 29.06.1941р. по 30.10.1943р - їх в Бабиному Ярі та на території ТЕЦ-3 на вул, Жилянській,85 гітлерівськими та мадярськими спецпідрозділами було вбито практично всіх київських євреїв, виключно за національною ознакою.

Громадян різних національностей та приналежності, характеру та рівню спротиву окупантам, бранців гестапо, людей затриманих поліцією та фельджандармерією, всіх інших жертв розстрілів, на території Бабиного Яру, яких хапали в облавах та звозили з відусюди - кияни серед них вже були в абсолютній меншості...

Щодо саме євреїв, яких було вбито в Бабиному Яру - це найбільша трагедія саме киян. Бо це їх родичі та сусіди, друзі, однокласники та однокурсники, співробітники та просто добрі знайомі, поодинці та цілими сім'ями були вбиті в Бабиному Яру в проміжок часу 29.06.1941р. по 30.10.1943р.

Ніхто не заперечує факт всіх інших регулярних розстрілів в Бабиному Яру. Безперечно, їх були тисячі й увічнення їх пам'яті конче необхідно. Але це вже дещо інша історія - просто економні раціональні окупанти не вважали за необхідне витрачати додаткові зусилля на влаштуванні нових міст розстрілів, коли вже існували Дарницький та Сирецький концтабори, а головне - Бабин Яр, первинно "використаний" саме для вбивства в с і х  к и ї в с ь к и х  є в р е ї в. "Тут було вбито всіх євреїв, які перебували в місті Києві з 29.09.1941 по 30.10.1943 рр." - саме про це необхідно нагадувати всім, хто проходить - проїздить повз вхідну браму, проходить під цією брамою на територію Бабиного Яру, або покидає її... Усвідомлення цього безперечного факту трагедії нашого міста, яка не має терміну давності, може поступово підготувати свідомість сучасних киян до сприйняття створення будь-яких архітектурних меморіалів...

А тепер, хай хтось відповість мені, єврею-киянину, який все своє свідоме життя прожив із відчуттям цієї події - навіщо нам, в розпалі брудної гібридної інформаційної війни під час реальної війни на якій постійно вбивають наших вояків, в стані окупації та анексії значної частини території України Росією, силоміць нав'язують "російську концепцію меморіалу Бабин Яр" :

До чого тут "холокост східної Європи" ?

Для чого вибудовувати комп'ютерну модель міста подій за наявності самого міста подій "геніус лоці" ?

Яким чином "наочна" інформація про "кожного, хто стріляв" може посилити відчуття співстраждання тим, кого було вбито "там та тоді"?

Будь-які комп'ютерні моделі дуже легко та довільно редагуються "за відповідними замовленнями" - хто платить гроші, то й замовляє відповідний кінцевий продукт. Я впевнений, що це чергова спроба створення "хибної реальності" образу подій та їх учасників на експорт за гроші країни-агресора під час війни, на якій майже кожного дня гинуть наші люди, а ви?

Процес та форму втілення повинні регулювати та визначати саме к и я н и, а не будь-які "співчуваючі сторонні авторитети" - черговий раз ставити нас перед фактом остаточно неприйнятно.

Георгій Духовичний, архітектор