Виверти статистики: що не так із кількістю ковід-ліжок в Україні?
Черговий антирекорд добової захворюваності на COVID-19 у 5804 нових випадків нагадав нещодавні слова міністра охорони здоров’я Максима Степанова про те, що за такої динаміки незабаром можуть виникнути проблеми із завантаженістю лікарень. Проте у деяких регіонах уже повідомляють про напружену ситуацію з кількістю вільних ліжкомісць для пацієнтів з COVID-19. Переважно про це б'ють на сполох активісти і лікарі, водночас чиновники одразу поспішають спростувати таку інформацію. І лише зараз у міністерстві заговорили про розгортання тимчасових мобільних шпиталів. З цим треба поспішати, бо при існуючій тенденції, вже за 10 днів в медичних закладах столиці, зокрема, може настати повний колапс.
Загальна статистика ковід-ліжок: хто в ліс, хто по дрова
За даними Міністерства охорони здоров’я, станом за 7 жовтня, завантаженість ковідного ліжокофонду першої хвилі в середньому по Україні складає 66% (йдеться про підтверджені та підозрілі випадки). Міністр охорони здоров’я буквально кілька днів тому анонсував, якщо межа у 60% заповненості місць буде перейдена, то відомство пропонуватиме ввести суворіші карантинні обмеження. На сьогодні цього показника вже досягли у 11 областях та Києві. Причому у чотирьох регіонах країни ситуація близька до критичної – в Луганській – 76% ліжок заповнені хворими на COVID-19, в Одеській – 81%, в Донецькій – 97%, а у Івано-Франківській взагалі 177% (!).
Загалом на ранок 8 жовтня, за даними Максима Степанова, в лікарнях з COVID-19 перебуває більше як 20 тисяч пацієнтів.
Але, як виявилося, державні органи чомусь подають різні дані по заповненості ковідного ліжкофонду. Причому відрізняються ну дуже суттєво! Приміром, згідно з інформацією, розміщеною на сайті Кабміну, лідери антирейтингу, оприлюдненого МОЗом, мають таку заповненість ліжок: Івано-Франківська область 28%, Одеська – 49%, Донецька – 38%... Як таке може бути? Причому більше всього вражає кардинальна різниця в Івано-Франківській області – від 177% до 28%... А на сайті Івано-Франківської ОДА йдеться взагалі про показник у 38%.
Аби хоч трохи прояснити ситуацію, телефонуємо головному лікарю Центральної міської клінічної лікарні Івано-Франківська Тарасу Масляку, де у серпні було майже 100% заповнення ліжок. Він розповідає, що станом на 8 жовтня в лікарні перебуває 152 пацієнти, хоч іще у серпні було 240-250. «Ми практично вже згорнули відділення, яке було перепрофільоване під прийом хворих на коронавірусну інфекцію. Зараз у нашій лікарні достатньо місць і немає перевантаження, хворих поменшало». На запитання про те, з чим пов’язаний спад, лікар припускає, що на це вплинуло закінчення відпускного періоду, «осідання» потоків заробітчан і те, що значна частина людей вже перехворіла. Хоч каже – важко передбачити, як далі розвиватиметься ситуація. Отже, об’єктивність МОЗівського показника заповненості лікарень на 177% у області й досі важко зрозуміти.
Ліжко без кисню: воно що є, що його нема для хворого на коронавірус
Озвучені цифри з загальної кількості ліжкомісць по країні, передбачених для пацієнтів з ковідом теж не сходяться. Так, Максим Степанов повідомляв, що максимальна кількість ліжок для пацієнтів з коронавірусною інфекцією може сягати 50 тисяч. Водночас як на сайті НСЗУ вказано 86,3 тисячі.
Як свідчать репортажі Texty.org.ua з лікарень Тернополя та Укрінформу з лікарень Харкова, високі чиновники вдаються до дешевої маніпуляції. Ліжка з ковдрами й подушками є в тій кількості, про яку звітують, але кисень подавати до них можливості немає. У такому вигляді ці ліжка для лікування тяжких хворих на COVID-19, по суті, непридатні. Наприклад, у тому ж Тернополі, пишуть «Тексти», киснем чи апаратами ШВЛ забезпечені лише 15 % ліжок від тих, про які звітує уряд. А це головне, бо без штучної подачі кисню в легені хворі в критичному стані помирають.
Екс-заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк у коментарі Укрінформу пояснює, чому у оцінці ситуації взагалі не варто покладатися на заповненість ліжкофонду.
«Стандарт, що таке ліжкомісце, може дуже відрізнятися від лікарні до лікарні, від регіону до регіону. У вузькому значенні, це можуть бути лікарняні ліжка, в яких є постійний цілодобовий доступ до медичного кисню. Також можна говорити про реанімаційне ліжко – устатковане необхідною апаратурою і персоналом. Якщо дані збираються на запит із департаментів охорони здоров’я, то вони можуть варіюватися залежно від того, що там розуміють під наявністю кисню, устаткованістю відділення тощо. Тобто оцінка ситуації з ліжкофондом певною мірою залежить від ступеня сумлінності на місцях», – говорить Павло Ковтонюк.
Волонтери б’ють тривогу: місць немає!
А тим часом активісти у регіонах повідомляють про те, що в лікарнях відбувається насправді. Особливо показовою є ситуація в Одесі. Місцева активістка Катерина Ножевнікова регулярно пише про те, якими титанічними зусиллями вдається знайти одиничні місця для тяжкохворих пацієнтів.
Але місцева влада вперто заперечує наявність колапсу в області. Як і міністр охорони здоров’я Максим Степанов, який вже назвав інформацію про нестачу місць «зрадою».
У Дніпрі, як і в Одесі, теж пішли шляхом заперечення проблеми. Головний лікар обласної лікарні імені Мечникова Сергій Риженко (кандидат в мери Дніпра від партії «Слуга народу» – Ред.) заявив про те, що в медичному закладі закінчуються ліжка для хворих на коронавірус. Однак, заступник директора Департаменту охорони здоров'я міської ради Дніпра Юлія Вікленко спростувала його слова і запевнила, що ліжок у лікарні вистачає, повідомляє Zik.
Ситуацію в Харкові описує Володимир Рисенко з ГО «Харківський антикорупційний центр»: «За вчора – сьогодні рассказали вже три, майже однакові, історії. Як хворих в Харкові відмовляються приймати переповнені лікарні – одну хвору відмовлялись приймати з 70%-им ураженням легень. Як вже не вистачає кисню. Як вже не вистачає лікарів та медперсоналу, і по території обласної інфекційної лікарні бігають рідні пацієнтів з пробірками з аналізами – від лікарні в лабораторію і назад».
Щоправда у місті проблеми таки визнають. «Заповненість увесь час 100%. Але іде динамічна зміна людей: одного виписали, тут же на це ліжко поклали іншу людину. Ліжка не порожніють. Є навіть ситуації, коли людна може трошки почекати у прийомному відділенні, поки випишеться і поїде людина, яка лежить на ліжку», – сказала заступниця Харківського міського голови Світлана Горбунова-Рубан. За її словами, у міській лікарні №18, розрахованій на 50 ліжок, 7 жовтня перебуває 53 пацієнти. У розрахованій на 140 ліжок лікарні №13 на 7 жовтня 150 людей. Усього ж у лікарнях Харкова перебувають 811 людей із пневмонією, 667 з них мають підтверджений коронавірус, повідомляє Суспільне.
Не стримують емоцій в оцінках ситуації і в Полтаві. Начальник відділу екстреної медицини та медицини катастроф Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА і члена обласного штабу по боротьбі з COVID-19 Володимир Мохначов був налаштованим песимістично у нещодавньому інтерв’ю. «Маємо просту арифметику: 171 людина захворіла, в інфекційній лікарні 153 ліжка. Із загального числа 20% мають двосторонню пневмонію. Такі хворі мають отримувати кисень не менше 2 тижнів. При великому напливі під час другої хвилі – кисню не буде вистачати і люди будуть помирати. Тому що буде, наприклад, по 200 таких пацієнтів лежати», – сказав Мохначов.
А ось що пише піар-менеджерка і журналістка Ксенія Аннюк із Кривого Рогу: «Якщо ви не вірите в існування коронавірусу, організуйте собі як-небудь променад повз інфекційку, а зараз вже практично повз будь-яке відділення будь-якої міськлікарні. Там ви зможете споглядати швидкі, що постійно під’їжджають, медпрацівників в «скафандрах» і 200 битком набитих палат, з яких з доноситься надривний кашель».
Але вся складність ситуації у тому, що навіть за наявності місць, Україна може опинитися в ситуації, коли пацієнтів не буде кому лікувати, наголосив епідеміолог і голова ГО “Інфекційний контроль в Україні” Андрій Александрін.
«Уже в деяких великих містах заповненість ліжок, як відведені під ковід-19, сягає 70%. Медичні працівники почали стикатися з проблемою, коли вони довго чекають результатів тестування на COVID-19. Система не витримує такого напливу і даватиме збої. Медичні працівники, які надають допомогу пацієнтам з COVID-19 на грані вигорання. Ми бачимо, що медикам не доплачують обіцяні надбавки. У соцмережах була хвиля негативу, коли медики отримали заробітні плати і їх вчерговий раз обманули. Крім того, медики дійсно втомилися. Вони лікували пацієнтів упродовж літа, а зараз коли відбувається наплив хворих, ніхто на чистому ентузіазмі довго працювати не буде. Тому просто нікому буде надавати медичну допомогу, навіть при наявності місць в лікарнях», – підсумовує пан Александрін.
Тож, як правильно зазначили “Тексти”, схоже, що рапортувати про вільні ліжка немає жодного сенсу, якщо в лікарнях вже бракує медичного персоналу. Або лікарів, або місць з інтенсивною терапією, або робочих апаратів ШВЛ, або кисню в балонах. За нестачі будь-якої з цих ланок лікарня припиняє приймати пацієнтів або втрачає можливість рятувати важких хворих.
Коронавірусні маніпуляції зі статистикою: політика і сюди пролізла
Екс-заступник міністра Павло Ковтонюк припускає, що критерії входження у ту чи іншу карантинну зону стимулюють чиновників до того, аби прикрашати статистику по заповнюваності ліжок. А інколи навіть використовувати це як елемент передвиборчої агітації, знаючи категоричні настрої населення у посиленні карантинних заходів.
На цей фактор вказує народна депутатка від партії «Голос» Ольга Стефанішина: «Україні дуже не пощастило. Перша хвиля (а це все ще вона), яка загальмувалася суворим карантином весною, накрила нас перед виборами зараз. Саме тоді, коли всім дуже незручно показувати правду, робити непопулярні кроки та коли всі зайняті бігбордами, а не боротьбою з ковідом. Залишки радянської школи чудово вміють працювати в таких умовах: приховувати дані, брехати й маніпулювати цифрами».
То про яке об’єктивне відстеження рівня захворюваності в країні і про яке стратегічне планування боротьби з епідемією взагалі можна говорити, якщо немає елементарної узгодженості у найважливіших даних та відповідальності за відверту брехню?
Багато експертів припускають, що до виборів чиновники намагатимуться закривати очі на проблему ліжко-місць в лікарнях, переконуючи усіх у тому, що контролюють ситуацію. (Аякже, електорат не можна дратувати у такий важливий момент! – Ред.). І не виключено, що одразу після виборів в Україні знову буде оголошено суворий карантин. А поки з українських чиновників ніяк не вдається вибити відповідь на питання: «Що ви думаєте робити далі?»
Юлія Горбань
