Імунітет і цитокіновий шторм при COVID-19. Що відомо, як запобігти?
Пандемія СOVID-19 набирає обертів і багато країн фіксують рекордну кількість нових випадків щодня, зокрема США – понад 80 тисяч, Франція – понад 50 тисяч...
За ці місяці у наш повсякденний лексикон увійшли дивні словосполучення, як от цитокіновий шторм, що наводить тривогу, як тільки ми його чуємо. Уже відомо й не медикам: цитокіновий шторм – це надмірно потужна реакція імунної системи людини, коли організм настільки сильно бореться з інфекцією, що починає знищувати сам себе. То «забагато» імунітету – це погано при СOVID-19? І чи можна якось запобігти цьому «шторму», знаючи про особливості імунної системи?
Про цитокіновий шторм відомо вже 100 років, або Чому здорова імунна система може іноді нашкодити?
Власне, цитокіновий шторм – явище не нове. Його вже фіксували під час пандемії свинячого грипу та й при «наступі» попередників SARS-CoV-2 – SARS і MERS (2002 та 2014 роки відповідно) і навіть у часи «іспанки» столітньої давності (в 1918-1920 роках). До речі, «іспанка» призводила до високої смертності саме серед молодих людей. І одним із пояснень, що приводять науковці, є те, що іспанський грип запускав цитокіновий шторм – його провокувала сильна імунна відповідь молодих людей. Тож і в нинішню пандемію напрошується питання про зв’язок між силою імунної системи людини і можливістю виникнення цитокінового шторму. І чи можна передбачити його виникнення, до того, як стан людини почав погіршуватися? З цими питаннями Укрінформ звернувся до кандидата біологічних наук, лікаря-імунолога Бориса Донського.
«Це дійсно як шторм. Ми його можемо бачити, лише коли він насувається. А передбачити його на перспективу і прогнозувати, яким він буде, практично неможливо. Це зумовлено своєрідною властивістю імунної системи – вона ніби «відчуває», що її, так би мовити, притискають до стіни, коли ситуація вже достатньо важка, і тоді – вмикає «турборежим», який, можливо, дозволить ситуацію переломити. Ці механізми такі потужні, що самому організму це важко витримати», – говорить Донськой. Лікар пояснює, що умовно цей стан можна порівняти із тим, коли організм отримує велике фізичне навантаження. «Ви вимагаєте від серця «обслужити» додаткове навантаження? Воно намагатиметься виконати вашу вимогу, запустивши «режим» високого пульсу в 200 ударів за хвилину і високого тиску. Але не кожне серце може це витримати і на певному етапі функціонування у такому режимі воно саме себе і вб’є. Приблизно те саме відбувається і при цитокіновому штормі», – пояснює імунолог.
Він підтверджує, що деякі люди з дуже сильною імунною системою дійсно можуть бути більш схильними до виникнення цитокінового шторму. Чому? Бо їхня імунна система настільки захищала організм, що він не звик хворіти, а імунна система своєю чергою не звикла правильно реагувати на хворобу. «Організм настільки звик, що він надійно захищений від збудників, що імунна система може просто не ідентифікувати межу, за яку не варто заходити, коли зараження вже відбулося. Люди, які мають власний досвід перенесення інфекційних хвороб, часто не впадають у цитокіновий шторм, бо їхня імунна система має багато стоп-сигналів. Таким чином ті, хто умовно був найздоровішим, стають найбільш податливими цій реакції. Вони не уміють «приструнювати» власну імунну систему», – резюмує Донськой.
Цитокіновий шторм зупиняють пригніченням імунітету. Так само, як алергію…
Отже, головним завданням лікарів залишається вчасно розпізнати цитокіновий шторм, який вже наближається. Як пояснювала екс-очільниця міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун, про загрозу пацієнту уже не з боку вірусу, а з боку власної імунної системи може вказати суттєве підвищення феритину (резерв заліза в організмі – Ред.) в крові. А загалом, у пацієнтів з цитокіновим штормом при COVID-19 підвищено цитокіни (це сигнальні молекули, які створюються імунними клітинами, одна з функцій яких – сигналізувати імунній системі про наявність та місце локалізації інфекції. – Ред).
Аби зарадити летальності від цитокінового шторму, використовують імуносупресію, тобто препарати, які пригнічують імунітет. Це приблизно та ж терапія, яку отримують люди з пересадженими «чужими» органами. Тобто, це можуть були ліки, що блокують інтерлейкіни – білки-медіатори клітинних взаємодій, які регулюють розвиток та рух клітин під час імунної відповіді. Наприклад, Tocilizumab.
Або ж кортикостероїди – препарати, що борються із запаленням і призупиняють імунну відповідь, наприклад, дексаметазон, а також нестероїдні протизапальні препарати, приміром, німесулід. Те саме застосовується і для лікування алергії.
Та чи варто призначати такі препарати, той ж дексаметазон, усім пацієнтам з коронавірусною інфекцією? Як пише науково-популярне видання «Куншт», цього робити не варто, оскільки це може сповільнити поборення вірусу організмом. А це, відповідно, спричиняє ускладнення (ризик приєднання вторинної бактеріальної інфекції) та більші ризики передачі COVID-19 далі. Тобто, такі ліки рекомендують застосовувати лише коли пацієнт отримує кисень.
І головне – усі призначення має робити лише лікар. Пацієнту в жодному разі не можна «призначати» собі ліки самостійно, а тим паче, з метою «профілактики». Адже імунна система людини – це доволі тонка матерія.
«Імунну систему не можна і не варто вимикати. Це так само згубно, як і цитокіновий шторм. Імунна система приводить організм до одужання, а супресія має бути такою, щоб запобігати на певних етапах хвороби її негативному розвитку», – наголошує Борис Донськой.
Чому не можна пригнічувати імунітет до зараження
Варто розуміти, що імунна система в принципі покликана діяти на випередження – аби не відбулося, власне, інфікування людини. І послабити імунітет, аби не нашкодити організму, неможливо, говорить Донськой. «Імунна система людини не універсальна. Можливо, краще довго і важко хворіти, ніж швидко одужувати. Для кожного патогену якась одна реакція імунітету, буде кращою, ніж інша. Але ми ніколи не знаємо цього наперед. Недарма люди мають різні типи імунної системи – саме для того, щоб якомога більше представників людства могли вижити», – додає імунолог.
На те, що пригнічення імунної системи не спрацює для випередження цитокінового шторму, вказує і нещодавно опубліковане дослідження вчених з Університету Д'юка, які виростили у лабораторії модель легенів («24 канал»). Це дозволило дослідникам спостерігати, як розвивається коронавірусна інфекція в легенях. Також вчені спостерігали за інтерферонами (клас білків, що виділяються клітинами організму у відповідь на вторгнення збудника). Коли іще до інфікування SARS-CoV-2 вирощений орган обробили низькими дозами інтерферонів, це уповільнило вірусне копіювання. Натомість придушення активності інтерферону до зараження призвело до збільшення реплікації вірусів. Це значить, що стратегія послаблення імунної відповіді у запобіганні ускладнень не спрацювала.
Висновок. Гарантовано уникнути ускладнення коронавірусної інфекції, яке називається цитокіновим штормом, можна лише одним шляхом – зробити все для того, щоб не заразитися.
До речі, всесвітньо відомий американський реаніматолог Пол Марік у своїй доповіді про коронавірус, підсумувавши все, що відомо людству про цю хворобу на сьогодні, сказав, що інфікована людина найбільш заразна в інкубаційний період, ще до появи симптомів, тому найбільш ефективний спосіб боротися з СOVID-19 – всім носити маски.
Юлія Горбань, Київ
