Денісова просить КСУ розібратися, чи можлива медреформа під час пандемії
Як передає Укрінформ, про це Денісова поінформувала у Фейсбуці.
«Сьогодні звернулася до Конституційного Суду України з конституційним поданням про визнання неконституційними окремих положень законів України що стосуються сфери охорони здоров'я, надання медичних послуг населенню, питань ліквідації та реорганізації закладів охорони здоров'я в умовах реалізації медичної реформи та подолання пандемії COVID-19», - повідомила вона.
За її словами, для нашої країни новим викликом стала боротьба з пандемією COVID-19, але більшість держорганів та служб виявилися неготовими до цього ані організаційно, ані юридично і навіть психологічно.
Український омбудсман уточнила, що складнощів у протидії цій хворобі завдали й певні законодавчі зміни, а також - започаткована у 2017 році медреформа, що відбувається одночасно з реформами децентралізації та адміністративно-територіального устрою.
Вона зазначила, що в цілому введені як парламентом, так і урядом держави обмежувальні заходи з подолання інфекційної хвороби мають виправдану мету - збереження життя та здоров’я людини.
«Зауважую, що чинне законодавство на час впровадження карантину, законодавче регулювання, а саме закон «Основи законодавства України про охорону здоров’я», закони «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» - також виявилися не адаптованими до загрози здоров’ю, що виникла. Про це свідчать як внесені до деяких з них протягом березня-травня 2020 року зміни та доповнення, так і ухвалення інших законів та правових актів», - уточнила Денісова.
Вона повідомила, що таким чином, виникла ситуація, за якої розпочата медреформа із наступним встановленням на законодавчому та підзаконному рівнях у деяких випадках неспівмірних меті засобів досягнення – протиепідемічних заходів, призвели до порушень та обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина.
За словами Денісової, свідченням цього є численні звернення громадян до неї як до Уповноваженого ВР з прав людини.
У цих зверненнях порушувалися питання щодо неконституційності впроваджуваної медреформи, не співмірності мети та заходів, які намагався встановити уряд для подолання пандемії COVID-19, про неконституційність окремих положень законів України, відповідних постанов Кабміну, а також були висловлені прохання звернутися з відповідним конституційним поданням до КСУ.
Денісова наголосила, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи також право на охорону здоров’я, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов’язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері охорони здоров’я, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин могли бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що їх право, його зміст і обсяг буде ними реалізовано.
Вона нагадала, що у статті 49 Конституції закріплено основоположні принципи щодо права кожного на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування, а охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм, і що держава повинна створювати умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування, а наявна мережа державних і комунальних закладів охорони здоров’я не може бути скорочена.
Також держава повинна сприяти розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності та забезпечувати санітарно-епідемічне благополуччя громадян, написала вона.
«Сподіваюся на відкриття Конституційним Судом України конституційного провадження за моїм поданням та розгляд його по суті, адже порушені права громадян у сфері охорони здоров’я мають бути відновлені та надалі забезпечуватися державою», - зазначила Денісова.
Як повідомляв Укрінформ, Уповноважений Верховної Ради із прав людини Людмила Денісова заявила, що в Офісі Уповноваженого підтримують контакт із громадянами, які були звільнені у результаті обміну у грудні 2019 року.
