Із жінками жарти погані: як у ВР вирішили карати за прояви сексизму

До Верховної Ради України надійшли одразу два законопроекти щодо запобігання проявів сексизму у суспільстві, а саме: №4598 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони проявів сексизму та №4599 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за прояви сексизму у суспільстві.

Автори обох документів, які вирішили привчити співгромадян до ґендерної політкоректності, – переважно нардепи з монобільшості (крім виключеної зі «слуг» Анни Скороход та Лариси Білозір з групи «Довіра»). Першим вказано депутата Олександра Качуру. Серед 10 ініціаторів законопроекту, наче біла ворона, – глава партії «СН» Олександр Корнієнко, який уславився влітку минулого року своєю сумнозвісною тирадою про «корабельну сосну» на адресу однієї з соратниць по фракції. Українська Гельсінська спілка з прав людини назвала це сексистським висловлюванням року. До слова, сексистські скандали були і за попередньої влади, і за нинішньої, утім, про це трохи згодом – в нашій добірці «Що казали про жінок українські можновладці». А поки – з’ясовуємо, що конкретно передбачають зазначені законопроекти.

В УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО ВПЕРШЕ ВВОДИТЬСЯ ПОНЯТТЯ «СЕКСИЗМ»

Законопроект №4598 пропонує доповнити закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» терміном «сексизм». Під ним законодавці розуміють будь-які дії, жести, візуальні прояви, вимовлені або написані слова, практику або поведінку, в основі яких лежить ідея про те, що людина або група людей гірше внаслідок своєї статі, і проявляються в громадській або приватній сферах, в мережі Інтернет або поза нею, і спрямовані на (або викликають):

• порушення власної гідності або прав людини або групи людей;
• сексуальний, психологічний збиток або страждання особи або групи осіб;
• створення загрозливого, ворожого, принизливого чи образливого середовища;
• перешкоджання незалежності або повноцінному здійсненню прав людини з боку особи чи групи осіб;
• підтримку і посилення гендерних стереотипів.

Депутати також передбачили винятки – що не може вважатися сексизмом:

• спеціальний захист жінок під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини;
• обов'язкова строкова військова служба для чоловіків, передбачена законом;
• різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом;
• особливі вимоги з охорони праці жінок і чоловіків, пов'язані з охороною їх репродуктивного здоров'я;
• позитивні дії (що саме розуміється під фразою «позитивні дії» – не пояснюється – Ред.).

«Особа, яка вважає, що відносно нього був здійснений сексизм... має право звернутися зі скаргою в державні органи... до Національної поліції України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду в порядку, визначеному законом», – наголошується в законопроекті.

ЗА ВИРАЗ «ЖІНОЧА ЛОГІКА» ЧИ ЖАРТ ПРО БЛОНДИНОК МОЖУТЬ ПОСАДИТИ НА 15 ДІБ

У законопроекті №4599 пропонується розширити статтю 173-2 Кодексу про адмінправопорушення, додавши в неї словосполучення «вчинення сексизму». За сексизм пропонується ввести такі види покарань:

• штраф від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів (170-340 грн)/від 20 до 40 (340-680 грн) – за повторне порушення;
• громадські роботи на строк від 30 до 40 годин/від 40 до 60 годин – за повторне;
• адміністративний арешт до 7 діб/до 15 діб – за повторне.

Згідно із законопроектом, карати за сексизм можна буде протягом півроку з моменту виявлення порушення, але не пізніше ніж через два роки після самого акту сексизму. Заарештовувати за сексизм зможе поліція.

Автори законопроектів переконані, що встановлення відповідальності за прояви сексизму у суспільстві сприятиме захисту охоронюваного правопорядку і правовідносин, викоріненню сексизму, а також реалізації прав та можливостей людини і громадянина.

ЩО КАЗАЛИ ПРО ЖІНОК УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТИКИ ТА ЧИНОВНИКИ

Ну, по-перше треба визнати, що як би не нав’язували автори законопроектів, застосовуючи нейтральні формулювання, що «сексизм» – це те, що рівною мірою стосується обох статей – навряд чи це у них вийде. Принаймні в цьому питанні, ми не «відстаємо» від більшості людства. В Україні сексизм – це теж про приниження жінок. Наскільки актуальне це питання саме зараз – це окремо. Наскільки українська жінка здатна постояти за себе – теж.

Але – так. Українські політики, наприклад, часто дозволяють собі сексистські та дискримінаційні висловлювання на адресу жінок. Ось лише декілька із них.

1. Почнемо з висловлювання Віктора Януковича в Давосі у 2011 році: він запросив іноземців в Україну, особливо «коли почнуть квітнути каштани в Києві й у містах українських почнуть роздягатися жінки: побачити цю красу – це чудово».
2. Закиди за сексизм звучали й у бік Петра Порошенка. Під час прес-конференції 28 лютого 2018 року Порошенко запросив журналістку «Детектор Медіа» Марину Баранівську провести з ним день, щоб подивитись, як він живе, і при цьому заявив: «Ключова позиція, дорогенька моя, ми маємо змінити з вами країну». Так шостий президент отримав «свій» хештег #ятобінедорогенька і навіть тематичні футболки.
3. У 2019-му в Парижі Володимир Зеленський назвав жіночу красу одним з туристичних брендів нашої країни. «Завжди було уявлення у всіх в світі, що Україна – це, перш за все, сільське господарство, шахти, металурги, а туристи завжди говорили, що в Україні дуже красиво, дуже смачно і дуже красиві люди, особливо жінки. Так, це все є, і воно залишається нашим брендом…», – це слова Володимира Зеленського. І хоча президент не робив акценту саме на жінках, у соціальних мережах таких висловлювань йому не пробачили: одразу ж організували флешмоб #янетуристичнийбренд
4. Не відставали від перших осіб держави й політики дрібнішого калібру. Представник «Слуги народу» Олександр Дубінський втрапив у сексистський скандал іще до початку роботи у Верховній Раді. Тоді він оприлюднив у мережі фото із підписом: «Вибираємо помічниць. Прошу нижче ніж 175 сантиметрів не турбувати». Дубінського звинуватили у сексизмі, а він натомість сказав, що це був жарт і ті, хто його не зрозумів, не мають почуття гумору.
5. 17 жовтня 2018 року під час засідання парламентського Комітету екс-регіонал Володимир Мисик, реагуючи на виступ народної депутатки Вікторії Пташник, заявив, що жінки вносять «большую сумятицу в наш мужской коллектив», а також наголосив, що в комітеті він відповідає за те, щоб «феминизм не прошел». Мисик, до речі, став першим нардепом, сексизмом якого зацікавився регламентний комітет ВРУ. Тільки от виявилося, що вони не мають ніяких інструментів боротьби з цим, тож усе, що можуть, це «взяти до відома», «звернути увагу на неприпустимість дій», «провести виховну роботу».
6. Не можемо тут не згадати і про колишнього голову Київської облдержадміністрації Олександра Горгана, який у вересні 2018 року під час святкування Дня міста у Вишгороді зізнався, що хотів сексу зі своєю помічницею: «Ви знаєте, я півтора року працював у Вишгороді головою райдержадміністрації, і останні півроку у мене була молода і дуже красива заступник і, ви знаєте, якби мене не перевели у Київ – це б закінчилося інтимом і подружньою зрадою. Але, Слава Богу, мене підвищили, і я пішов працювати губернатором, а ця красива дівчина залишилася у Вишгороді у моїх нездійснених мріях».

Щось давно нічого не чути в політичних колах про цього Горгана… Чи не так?

Втім, хоч би як там було, хотілося би застерегти від перебільшень та перекосів тих, хто наважиться застосовувати таке законодавство, якщо воно буде прийняте парламентом. Адже те, як це робиться у світі – залишається одним з популярних інформаційних приводів уже не один рік. І нам добре відомо, що не одній людині цим «сексизмом» поламало не лише кар’єру, але, часом, й долю. Тож особливих приводів для сміху – тут нема.

Мирослав Ліскович. Київ