Розстріли на Інститутській: Кличко розповів у суді про події на Майдані і «ляльководів» Януковича

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Кличко, серед іншого, говорячи про події 18 лютого 2014 року, зазначив, що у той день він особисто знаходився разом із всією фракцією «Удару» у будівлі Верховної Ради і що під час перебування у стінах парламенту вони чули вибухи.

«Після обіду ми вийшли з ВР, де я особисто з депутатами ВР отримали шокуюче враження від того, коли навіть біля стін ВР, біля готелю «Київ», бачили людей, жорстко побитих, яких забирала швидка», - повідомив Кличко.

Відповідаючи на запитання, чи бачив він під час подій Майдану особисто факти нападів на працівників тогочасної міліції, Кличко уточнив, що на його очах таких випадків не було.

Кличко також зазначив, що йому невідомо про те, що з боку протестувальників взагалі тоді вівся вогонь.

Він уточнив, говорячи про текст Угоди з урегулювання кризи в Україні, яка була підписана 21 лютого 2014 року, Віктором Януковичем та лідерами опозиції, що це питання до моменту підписання обговорювалося приблизно тиждень.

Відповідаючи на запитання, чи намагався Янукович якось зв’язатися і вимагати дотримання пунктів цієї угоди після її підписання у подальшому, Кличко сказав, що після підписання такого документу він з Януковичем жодного разу не бачився і не спілкувався.

«Янукович ніколи не виправдовувався. Взагалі я пам’ятаю, що (він – ред.) агресивно нападав із звинуваченнями… За його словами, відповідальність за все що відбулося, несла лінія Майдану. І погрози були», - відповів Кличко на запитання, чи висловлювався Янукович щодо пострілів, багатьох загиблих і поранених на Інститутській 20 лютого 2014 року.

Також, за словами Кличка, Янукович сам не давав чітких відповідей на вимоги Майдану, якщо такі відповіді й були, то лише після його нарад з оточенням. На думку мера, це може свідчити про наявність не лише впливу найближчого кола Януковича, а й про зовнішній вплив.

«На всіх зустрічах з паном Януковичем були присутні Клюєв, Лукаш, Портнов. На цих зустрічах із Захарченком не бачилися. А остання зустріч з Януковичем відбулася 21 лютого на підписанні Угоди, після цього я Януковича я не бачив», - сказав Кличко.

Він уточнив, що тоді «ситуація вийшла з-під контролю, і Янукович, з одного боку, хотів задовольнити протестувальників, намагаючись знайти вихід з цієї ситуації, з іншого боку – не хотів сваритися зі своїми ляльководами, які йому щось гарантували».

Кличко поінформував, що проводив майже весь свій час тоді на Майдані.

«Я неодноразово переходив барикади на фінальній стадії (подій Майдану – ред.), звертався до правоохоронців з вимогою припинити силове протистояння. Це було і на Грушевського, це було і на Інститутській, і на інших барикадах, - завжди тоді використовував будь-яку можливість обговорення і переконання представників МВС. І (правоохоронці – ред.) особисто до мене тоді агресії не проявляли. Але вони тоді виконували злочинний наказ», - зазначив мер столиці.

Окремо він повідомив щодо наметів «Антимайдану» біля ВР, що ці люди, на його думку, були керовані, «ніякого політичного підґрунтя у людей не було, більшість цих осіб були найманцями».

Він уточнив, що у період подій Майдану особисто бачив на столичних вулицях так званих «тітушок» - на вулицях Хмельницького, Івана Франка, на Золотих Воротах, водночас зазначивши, що не бачив у «тітушок» вогнепальної зброї.

Кличко підкреслив, що Майдан не був явищем, керованим зверху: «Це було об’єднання людей, які виходили туди з особистими вимогами до влади і особистим світоглядом».

«Підписання асоціації з ЄС – це єдина політична вимога, якої дотримувалася наша політсила і представники інших політсил на Майдані», - поінформував Кличко.

Після закінчення допиту свідка головуючий суддя Сергій Дячук оголосив, що наступна дата засідання у цій справі визначена на 10 березня 2021 року на 11:00.

Як повідомляв Укрінформ, справа про розстріли на Інститутській надійшла до суду у 2015 році спочатку щодо двох обвинувачених - Павла Аброськіна і Сергія Зінченка. Згодом, у 2016-му році, цю справу об’єднали з обвинуваченням Олександра Маринченка, Сергія Тамтури і Олега Янішевського і почали слухати спочатку.

29 грудня 2019 року відбувся обмін полоненими. В Україну повернули 76 осіб, яких тримали в полоні на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей. Україна видала 127 утримуваних осіб, зокрема п’ятьох ексберкутівців, обвинувачених у розстрілах на Майдані.

При цьому Київський апеляційний суд перед обміном звільнив з-під варти 3 ексберкутівців, обвинувачених у вбивстві 48 і пораненні 80 осіб на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року. З-під варти відпустили Янішевського, Зінченка та Аброськіна.

Суд також скасував домашній арешт двом іншим колишнім беркутівцям, обвинувачуваним у цій справі, - Тамтурі й Маринченку. Їх усіх звільнили під особисте зобов’язання.

Згодом адвокат Олександр Горошинський поінформував, що до Києва повернулися двоє ексберкутівців - Маринченко і Тамтура, яких передали до ОРДЛО в межах обміну утримуваних осіб.

Маринченко і Тамтура заявили, що будуть і надалі брати участь у судових засіданнях у справі розстрілів на Майдані.

20 жовтня Святошинський районний суд Києва оголосив у міжнародний розшук трьох ексберкутівців, обвинувачених у рамках справи щодо розстрілів на Інститутській у Києві в лютому 2014 року - Янішевського, Зінченка та Аброськіна.

25 листопада суд виділив матеріали щодо трьох ексберкутівців - Янішевського, Зінченка та Аброськіна, - до розгляду в окремому провадженні та зупинив його до розшуку цих 3 осіб.

У подальшому суд розглядатиме справу саме щодо двох ексберкутівців – Маринченка і Тамтури.

Фото: klichko.org