Чи повернеться в Україну колишній суддя Микола Чаус
П’ятий рік триває справа щодо колишнього судді Дніпровського районного суду міста Києва Миколи Чауса, якого у серпні 2016 року звинуватили в отриманні хабара у розмірі 150 тис. доларів.
Практично одразу він, скориставшись суддівським імунітетом, залишив територію України й нині проживає у Молдові, де йому 15 березня 2021 року вже остаточно відмовили у політичному притулку. Тож під час запланованого засідання суду 19 березня 2021 року Україна вимагатиме від Молдови екстрадиції судді.
Укрінформ вирішив нагадати, як просувалася справа колишнього судді Дніпровського районного суду міста Києва Миколи Чауса.
9 серпня 2016 року детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП викрили суддю Дніпровського районного суду міста Києва Миколу Чауса в отриманні хабара у розмірі 150 тис. доларів. Хабар він намагався закопати в землю у скляній банці біля свого приватного будинку.
Тоді керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький зазначив: «На місці передачі хабара вилучено речовий доказ – ось саме так деякі служителі Феміди зберігають корупційні статки».
Тодішній прем'єр-міністр України Володимир Гройсман прокоментував операцію з викриття судді: «Боротьба з корупціонерами триває. Ще одним свідченням цього стало повідомлення НАБУ про викриття на хабарі у 150 тис. дол. США судді Дніпровського районного суду міста Києва Миколи Чауса. Сядете, аж загуде! Корупціонери мають отримати по заслугах. Жодних «каст недоторканих» не повинно бути!».
Письмове повідомлення про підозру судді Чаусу у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 Кримінального кодексу України, було складене керівником САП 10 серпня 2016 року й направлено Миколі Чаусу 11 серпня 2016 року.
6 вересня 2016 року Верховна Рада надала згоду на затримання та арешт судді Миколи Чауса. Відповідні постанови підтримали відповідно 281 та 279 народних депутатів.
Як зазначив тодішній голова Верховної Ради Андрій Парубій: «Я невідкладно підписую прийняті постанови. Сподіваюся, що правоохоронні органи виконають свою роботу якомога швидше».
12 вересня 2016 року Солом'янський районний суд Києва надав дозвіл на затримання судді. Однак Чаус скористався суддівським імунітетом і залишив територію України.
Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник з цього приводу зазначив: «У нас був і є закордонний паспорт Чауса. У нього була можливість лише нелегально перетнути кордон. Але, на жаль, ми були позбавлені можливості його затримати... І я сподіваюся, що це останній суддя, який зміг скористатися імунітетом, оскільки 30 вересня імунітет судді в частині скоєння особливо тяжких і тяжких злочинів зникає. І вже питання зняття імунітету не стоїть. Буде використання можливості залучення Інтерполу, використання міжнародного розшуку. І тут вже буде дещо простіше».
З 16 серпня 2016 року суддю Чауса оголошено у національний, а з 11 листопада того ж року – у міжнародний розшук.
26 січня 2017 року Солом’янський районний суд Києва заочно застосував до судді Миколи Чауса запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і як альтернативу визначив заставу в сумі 3,7 млн грн, а 23 березня Апеляційний суд Києва скасував рішення суду першої інстанції про арешт судді-втікача Миколи Чауса з можливістю внесення застави й обрав йому новий запобіжний захід у вигляді арешту.
1 березня 2017 року суддю Чауса затримали співробітниками прокуратури Молдови за запитом Генпрокуратури України, ініційованим НАБУ.
2 березня 2017 року в Кишиневі суд заарештував українського суддю Миколу Чауса на 15 діб. НАБУ передало Генпрокуратурі документи на екстрадицію Чауса.
9 березня 2017 року суддя-втікач Чаус попросив політичного притулку в Молдові.
14 березня суд продовжив Чаусу арешт на 10 діб у зв'язку з незаконним перетином кордону.
2 серпня 2017 року Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу щодо судді Чауса.
4 жовтня 2017 року Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила Чауса з посади, а 28 листопада вирішила звільнити його з посади судді.
6 жовтня 2017 року Молдова відмовила Чаусу в політичному притулку.
11 червня 2018 року директор НАБУ Артем Ситник зазначає щодо затягування процедури екстрадиції: «Стосовно Чауса, то чесно кажучи, для мене особисто незрозуміло, чому так довго триває цей процес, тому що, погодьтеся, справа там явно не така масштабна. Хабар районного судді. Але чомусь ця справа, сама екстрадиція, чомусь затягнулася».
7 лютого 2020 року керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький зазначив, що справа готова до передачі в суд: «Справа готова до передачі в суд, з нашого боку затягувань не буде. Чаус вибрав тактику захисту – оскаржувати все, що можна оскаржити. Спочатку він звертався за політичним притулком в зв'язку з переслідуванням, потім, коли було майже готове рішення про екстрадицію, він оскаржив указ президента Молдови про відмову в політичному притулку. Зараз справа слухається в Молдові. Чекаємо, впливати ніяк не можемо, крім того, щоб направляти повідомлення, коли ж все-таки рішення про екстрадицію буде готове. Ми готові прийняти його в будь-який день».
15 березня 2021 року Колегія цивільних, комерційних й адміністративних спорів Верховного суду Молдови відмовила в наданні політичного притулку українському судді Миколі Чаусу.
Після відмови Верховного суду Молдови у наданні політичного притулку Чаусу суд першої інстанції цієї країни продовжить слухання справи про його екстрадицію.
В.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук повідомив, що «за оптимістичним прогнозом, розгляд справи Чауса у Молдові може тривати іще близько року, оскільки після рішення першої інстанції є можливість його оскарження в апеляційному і касаційному порядку».
Алла Роєнко, за матеріалами ЗМІ
Використані джерела: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10