Офіс генпрокурора України направив до Міжнародного кримінального суду (МКС) чергову порцію доказів – щодо вбивства українських військових під час Іловайської трагедії та оборони Донецького аеропорту.

Як відомо, 11 грудня 2020 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі ухвалив рішення про завершення попереднього вивчення ситуації в Україні, а це означає, що на тимчасово окупованих територіях Криму і сходу України мали місце воєнні злочини і злочини проти людяності. Й вони можуть бути повноцінно розслідувані.

Отже, які саме нові докази було передано до Міжнародного кримінального суду? Коли суд візьметься за розгляд справи по суті? Про це Укрінформу в ексклюзивному інтерв’ю розповів заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов.

ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

- Вчора ви заявили про те, що передали до Міжнародного кримінального суду (МКС) повідомлення щодо вбивства українських військових під час Іловайської трагедії 29 серпня 2014 року та оборони Донецького аеропорту 19-21 січня 2015 року. Розкажіть – що саме передано в Гаагу?

- Перш за все, хочу акцентувати увагу на тому, що це вже 19-те інформаційне повідомлення, відправлене до Офісу прокурора МКС, і всі звернення є систематичними та масштабними. Вже цього року в Гаагу, як звикли у нас говорити, спрямовано 3 звернення: одне – щодо порушення прав журналістів у тимчасово окупованому Криму, два – по невибіркових обстрілах РФ та підконтрольними їй незаконними збройними формуваннями цивільної інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність міст на Донеччині й Луганщині.

Це велика аналітична робота, яку роблять прокурори профільного департаменту, управлінь в Донецькій та Луганській областях, прокуратури автономії разом із неурядовими організаціями. І, що важливо, глобальна робота триває, незважаючи на рішення МКС щодо завершення попереднього вивчення ситуації по Україні й визнання, що на тимчасово окупованих територіях дійсно вчиняються воєнні злочини та злочини проти людяності. Ми вважаємо, що Офіс прокурора МКС матиме змогу врахувати і ці серйозні порушення міжнародного гуманітарного права напередодні подання українського кейсу до Досудової палати. А там уже буде прийняте остаточне рішення про відкриття повноцінного розслідування.

Що стосується безпосередньо поточного звернення. Іловайська трагедія та оборона ДАПу, що тривала 242 дні, – дуже чутливі й болючі питання для українців. Ознаки віроломства, а тут мова йде про введення в оману супротивника для отримання військової переваги, мали місце під час багатьох збройних конфліктів. Але, на жаль, у нашому випадку була така суттєва кількість загиблих та поранених. Під Іловайськом загинули 366 українських військових, 429 – отримали поранення різного ступеня тяжкості, 300 – потрапили у полон, 24 – зникли безвісти. При обороні Донецького аеропорту Україна втратила 25 військовослужбовців, 22 – було захоплено у полон, одного полоненого було вбито. «Зелений коридор» у випадку Іловайського «котла» та «режим тиші» – у ДАП для евакуації вбитих і поранених – були віроломно використані збройними силами РФ та підконтрольними їй представниками НЗФ. Шквальний обстріл з мінометів, РПГ на тлі гуманітарних домовленостей… Один із перших пострілів з танка потрапив у колону, де рухався КАМАЗ із пораненими, відмічений символом «Червоного Хреста». Всі поранені військові у ньому загинули. Це все – воєнний злочин. Міжнародне право, а саме стаття 37 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій 1949 року, забороняє «вбивати, завдавати поранення або брати в полон противника, вдаючись до віроломства». В той же час дозволені воєнні хитрощі. Але, як свідчать матеріали кримінальних проваджень, ознак воєнних хитрощів у цих випадках не було. Агресор мав на меті саме заподіяння смерті або завдання шкоди здоров’ю військовослужбовцям урядових сил України, користуючись їх довірою.

- Чи вже отримав суд нові докази вбивства українських військових під час Іловайської трагедії?

- ОП МКС уже отримав і повідомлення, й нові факти.

ФОТО- ТА ВІДЕОДОКАЗИ

- Що зображено на цих фото- та відеодоказах? Вони не лише з відкритих джерел. Як вдалося їх отримати?

- Багато тут говорити не можу, але матеріали містять фото, відео, письмові свідчення та опис речових доказів. Деякі з них отримані з відкритих джерел і свідчать про присутність збройних сил РФ у районі Іловайська у 2014 році. Загальна картина подій складена зі свідчень очевидців. Вони показують не тільки те, що відбувалось, а й дозволяють скласти уявлення про роль РФ у цих подіях, зокрема – її відповідальність за вчинення віроломства по відношенню до українських військових.

- Що це інформаційне повідомлення означає для нашої справи в МКС? Як чергова порція доказів вплине на РФ?

- Це повідомлення варто розцінювати як доповнення, розширення, деталізацію інформації до тих загальних даних, що вже були передані до МКС. Це в тому числі є й підтвердженням того, що збройний конфлікт має характер міжнародного, а не внутрішнього. Офіс прокурора МКС уже відзначав події під Іловайськом як факт імовірного вчинення віроломного вбивства та поранення військовослужбовців. Зі своєї сторони, Офіс генерального прокурора хотів звернути увагу МКС на подробиці обставин та вказати на те, що саме на РФ покладається відповідальність за вчинене віроломство. Крім того, наприкінці грудня 2019 року, як окреме звернення, була передана інформація щодо позасудових страт українських військових у ході боїв за Іловайськ та Дебальцеве.

РАТИФІКАЦІЯ РИМСЬКОГО СТАТУТУ

- Коли суд може взятися за розгляд справи по суті?

- На даний час це важко спрогнозувати. Діючий прокурор МКС пані Фату Бенсуда у грудні 2020 року зазначила, що ситуація в Україні відповідає критеріям для відкриття повноцінного розслідування, але для цього потрібно відправити матеріали і дочекатися рішення Досудової палати МКС, і вже після цього ми матимемо безпосередній процес по справі. Цим уже буде займатись новообраний прокурор МКС пан Карім Кхан. Але й генеральний прокурор, і я неодноразово говорили: щоб прискорити прийняття рішення, Україні необхідно ратифікувати Римський статут. Це дасть змогу пропустити стадію погодження Досудової палати МКС та перейти прокурору безпосередньо до розслідування.

Ірина Драбок, Гаага

Фото: Офіс генерального прокурора України, Ірина Драбок, Софія Шовікова