Військові стали гірше харчуватися. На восьмому році війни…
Днями у командуванні ЗСУ визнали, що останнім часом харчування у армії (яка воює. – Ред.) погіршилося, і схоже, що реформа системи харчування ЗСУ, якою так пишалися в Міноборони, може так і залишитися незавершеною. Про це заявив сам головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак в інтерв’ю виданню «Гордон», сказавши, що «сьогодні харчування в Збройних силах залишає бажати кращого», і згадав, що причиною цього є корупційні ризики. Кількома днями раніше у соцмережах прокотилася хвиля обурення, коли були опубліковані фото зіпсованих овочів і фруктів, які постачаються до військових частин. За словами волонтерів, проблеми з якістю харчування спостерігаються не лише в частинах, які не беруть безпосередню участь в ООС, а навіть на фронті, хоча з початку березня 2020 р. всі бойові частини перейшли на нову систему харчування за каталогом. А все тому, що постачанням продуктів у армію тепер займаються малоконтрольовані аутсорсери.
Тож Укрінформ вивчав ситуацію детальніше.
Як реформу харчування недореформували
Реформа системи харчування у Збройних силах України розпочалася з 2015 року, а повним ходом – в 2018 році і станом на липень 2019-го 50% особового складу харчувалися за новою системою, що наблизилася до стандартів НАТО.
Набір продуктів було збільшено з 40 одиниць до майже 400, у раціоні на постійній основі з’явилися фрукти, овочі, кава, кисломолочні продукти, кондитерські вироби, а норму м’яса було збільшено на 40%. Стара система була погана тим, що харчування у військових частинах ЗСУ забезпечували фірми-аутсорсери, які відповідали за весь процес – закупівлю продуктів, приготування, утилізацію. Маючи на руках застарілий норматив зі скудним переліком із максимум 40 найменувань продуктів, вони вибудовували харчування з найменшими для себе затратами, тож годували наших солдатів абияк. І це ще м’яко сказано… Тому від послуг аутсорсерів вирішили відмовитися, щоб в/ч закуповували продукти напряму у постачальників і самі наймали військових кухарів.
Фірми-аутсорсери, звісно, таким змінам всіляко опиралися, і одна із них навіть подала позов до печально знаменитого Окружного адмінсуду Києва, щоб оскаржити наказ МОУ №90, згідно з яким 284 військові частини мали перейти на нову систему харчування до кінця 2019 року. Тож процес на певний час завис у повітрі – до березня 2020-го, але врешті суд прийняв рішення на користь міністерства оборони. Але в жовтні того ж року Кабінет міністрів вніс зміни до нормативних документів (постановою №1042 від 21.10.2020), дозволивши знову закуповувати послугу з організації харчування повністю у аутсорсу – з ініціативи військового відомства. Тобто це рішення, по суті, дозволило повернутися на ринок недобросовісним фірмам. Навіть більше – під час проведення торгів на постачання продуктів в армію учасникам слід було надавати підтвердження про те, що вони ще й можуть надавати послуги з організації харчування на аутсорсі. А це унеможливило доступ великих постачальників-оптовиків, яких сотні. У результаті торги пройшли лише три фірми-аутсорсери – тепер вони або просто постачають продукти у військові частини, які самі готують, або надають свої послуги у повному обсязі.
Своєю чергою у Міноборони необхідність і далі співпрацювати з аутсорсом пояснювали тим, що при переході всіх частин на каталог потрібна певна кількість особового складу, який займатиметься винятково приготуванням їжі та організацією самої послуги харчування військовослужбовців. А це потребує додаткової кількості посад – близько 3800 осіб. І поки це питання не вирішено, потрібно залучати фірми, які готуватимуть їжу для військових.
Від себе хочеться додати: невже ці 3800 контрактників або призовників не варті того, щоби якість харчування людей, які захищають Україну було гарантовано? Але ж натомість ми маємо те що маємо – нові обґрунтовані скарги на погіршення харчування в армії.
Як Міноборони лишилося без впливу на постачальників
Про те, що харчування наших військовослужбовців схоже на знущання, написала Альона Шевцова, радниця командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, додавши відповідні фото. «Як тендер могла виграти компанія, що намагається годувати військових, як тварин, і вважає, що замерзлі овочі та фрукти, арабські кури і все-все-все, що можна закупити найгірше і найдешевше, можна згодувати ЗСУ? При цьому цькують зампотилів бригад, щоб це все приймали. Якщо не прийняти відразу, виникають незручності, бо заміна продуктів – це час, а годувати людей потрібно вже сьогодні, та й штрафи для цих покидьків не страшні», – обурюється Альона Шевцова.
Вона додала, що керівники військових структур ГШ та командири бригад, посадові особи , які відповідають за харчування, неодноразово порушували це питання. Нещодавно навіть була нарада за участю керівника компанії-постачальника, де він пообіцяв, що виправить ситуацію, але ці фото, зроблені наприкінці березня, засвідчили, що він не виконав свої зобов’язання.
Волонтерка і колишня керівниця реформи системи продовольчого забезпечення та харчування ЗСУ Діана Петреня в розмові з Укрінформом підтверджує факт погіршення якості харчування у збройних силах.
За новою системою харчується близько 56% усього особового складу (за даними Міноборони – це 70%). Тобто це ті військові частини, що замовляють продукти, а приготуванням займаються самі. Решта – отримують як і раніше повну організацію харчування від аутсорсерів. І тут – проблема, бо коли аутсорсери виступають просто постачальниками продуктів, то військові не завжди отримують те збалансоване харчування, як було задумано реформою – все обмежується тим, що є на складі. І ті продукти бувають не найкращі.
«Погіршення якості в цілому може бути не таким очевидним, як здається на перший погляд, приміром, коли привозять гнилу картоплю. Якщо частина, у якої аутсорер є лише постачальником, відмовляється прийняти цю картоплю, то аутсорсер використає її в тій частині, де сам займається організацією харчування. Або ж якщо раніше привозили сосиски вищого сорту, то зараз – другого сорту. І ця тенденція помітна у більшості частин і постійно погіршується», – каже волонтерка. І додає: військових, які воюють на фронті, це теж стосується. І це – прикро.
Та найобурливіше у цій ситуації те, що, схоже, недобросовісним аутсорсерам тепер безперспективно пред’являти претензії. «З поверненням аутсорсерів усі зародки контролю за якістю продуктів були прибрані з договорів, а органи, які відповідали за контроль якості, розформовані. При цьому у договорах, укладених з аутсорсом, навіть немає адекватного механізму повернення продуктів. Лише складається акт, який мають підписати дві сторони – представник з боку Міноборони і представник з боку постачальника. Останні ці акти не підписують, папери просто накопичуються. А коли справа дійде до суду, як це було раніше, то фірма оголосить себе банкротом і не зможе погасити борги. Тобто повернулася стара модель у повному обсязі», – каже Діана Петреня.
На запитання про те, чи не можна просто розірвати договір з постачальником неякісних продуктів, пані Петреня відповідає, що повернення до укрупнених договорів фактично унеможливило це. Умовно кажучи, якщо фірма має договори на обслуговування 100 військових частин, то всі вони мають поскаржитися на фірму, і не один раз, щоб можна було розірвати контракт.
«Єдиний вихід – примусовий розрив контрактів зі сторони замовника з оголошенням про те, що більше не потребують послуг з організації харчування. Під час роботи над реформою харчування ми закладали такий запобіжник, але не впевнена, чи він був збережений до сьогодні. Інших варіантів наразі немає», – пояснює волонтерка.
Про харчування в реальності як НАТО тільки помріяти можна
В контексті проблеми обговорюється ще й те, що на добу на одного військовослужбовця виділяється трохи більше 80 гривень. Про це зокрема говорив і Руслан Хомчак, зазначивши, що у школах-інтернатах вартість одного комплекту продуктів на добу складає 136 гривень, а що й говорити про те, щоб на таку суму нагодувати дорослу людину, яка регулярно отримує високі фізичні навантаження.
Хоча Діана Петреня зазначає, що цю суму у 81 гривню було визначено під час конкурентних торгів, а окремо визначеної норми не існує. «Міноборони не встановлює цю межу – її диктує ринок», – каже волонтерка. Водночас вона стверджує, що у разі допуску крупних постачальників продуктів до торгів нашим військовим можна було б надати пакет продуктів нормальної якості і на суму у 80 гривень на день. Можливо, при дуже вмілому обліку і вигідних оптових цінах це і вдасться… Але якщо поглянути на суму, яка ще в 2017 році виділялася на харчування військових у НАТО, а це було 425 гривень, то різниця. звісно, колосальна…
Журналісти «Радіо Свобода» після того, як побували на спільних навчаннях українських військових з представниками НАТО на Яворівському полігоні Львівщини, розповідали, що було меню на таку суму: суп-пюре з броколі, чебурек із сиром, лосось на пару, м’ясний стейк, рис із овочами, печена картопля, три види салатів, нарізка овочів, соуси, випічка, фрукти, соки, вода, кава, чай, вершки, морозиво… Про таке харчування нашим військовослужбовцям, звісно, годі й мріяти, а тим паче, коли неякісні постачальники не несуть належної відповідальності. А фінансова складова – це взагалі окрема тема для розмови…
Та все ж на восьмому році війни якось у голові не вкладається, що поки наша армія воює, хтось у тилу може цинічно наживатися на солдатському обіді. Тим паче, що всім відома приказка, про те, що голодний солдат – це як автомат без набоїв…
Юлія Горбань, Київ
