Українські учні та студенти отримали 10 нагород міжнародної наукової олімпіади
Про це йдеться в пресрелізі Малої академії наук, який є в розпорядженні Укрінформу.
“10 нагород вибороли учні Малої академії наук на Міжнародній олімпіаді наукових проєктів International Science Project Olympiad (INSPO), що відбулася 1-2 травня в Туреччині. Цього року, у зв’язку зі всесвітньою пандемією, конкурс відбувався онлайн. Україну представили 10 розумників, які здобули 2 золоті, 2 срібні, 3 бронзові медалі, а також 3 спеціальні нагороди”, - йдеться у повідомленні.
Так, "золото" виборола студентка Харківського національного університету радіоелектроніки Софія Іванова, яка придумала систему швидкого підігріву газового редуктора автомобільного двигуна. Система називається «Швидкий старт» та допомагає зекономити паливо та зберегти навколишнє середовище.
Золоту медаль отримала також учениця київського політехнічного ліцею Олена Коваленко, яка винайшла спосіб добувати екологічну енергію від коливань дерев.
Срібну медаль отримала студентка Київської політехніки Єлизавета Столярчук за свій проєкт вітряного генератора на основі сегнерового колеса. Це нова конструкція вітряного генератора, що здатен працювати на територіях із сильними вітряними потоками та поганими погодними умовами.
Друге "срібло" виборов Іван Матюшенко, учень Харківського фізико-математичного ліцею, який створив багатошарове енергогенеруюче теплоізолююче покриття для зовнішніх огороджуючих конструкцій. Його робота присвячена зменшенню витрат на обігрів споруди шляхом використання парникового ефекту та сонячного світла. Покриття може поглинати всю сонячну енергію, не випускати її назовні та не викликати перегріву у приміщеннях.
"Бронзу" на конкурсі здобула школярка з Харкова Анна Плутахіна за апідиктор – пристрій для акустичного контролю стану бджолиної сім’ї.
Ще одна "бронза" – у школярки з Дніпра Вероніки Подлєснової, яка виявила залежність мікробіоти кишківника білих щурів від впливу гліфосату, сахарину та бензонату натрію. Як зазначила переможниця, залишки гліфосату в допустимих дозах присутні в кормах і продуктах та залишаються в незначній кількості в молоці, яйцях та внутрішніх органах тварин. Тому важливо вивчати його вплив на організм тварини та людини, особливо у поєднанні з консервантами та підсолоджувачами.
Третю "бронзу" отримала школярка з Києва Анастасія Кириченко за дослідження інгібіторних властивостей синтетичних альфа-, бета-, гама-пептидів та їх вплив на полімеризацію плазми крові людини. «Пептиди являють собою певні синтетично синтезовані ділянки молекули фібриногену. Ми додавали їх до плазми крові та порівнювали швидкість згортання крові, мутність фібринового згустка в присутності пептидів – спочатку почергово, а потім в різних комбінаціях. Пептиди мають велике майбутнє завдяки своїм унікальним властивостям та перспективу використання для виготовлення антитромботичних препаратів», - пояснює дослідниця.
Окрім медалей, українська команда здобула ще три спеціальні нагороди. Одна з них – у школярки з Полтави Єлизавети Яковенко за дослідження динаміки температурного режиму м. Лубни. Другий спецприз – у студента з Харкова Іллі Демиденко – за розробку нової технології моделювання, дослідження й оптимізації складних хімічних систем. Третю нагороду здобув Ігор Мічурін з Харківського національного університету радіоелектроніки за навчальну програму для пошуку коренів многочленів на комплексній площині.
Міжнародна олімпіада наукових проєктів International Science Project Olympiad (INSPO) є найбільшим у регіоні форумом молодих учених, який проводиться з 2007 року під патронатом Міністерства освіти Туреччини. З 2014 року INSPO набув міжнародного статусу. Конкурс об’єднує до 30 країн-учасниць, які представляють близько сотні проєктів. Змагання проводиться раз на два роки.
