Прощавай, “нерозбірливий” почерк лікаря: МОЗ запускає Електронний кабінет пацієнта
Під час прес-конференції на форумі "Україна 30. Здорова Україна" у Мінохорониздоров’я анонсували запуск електронного кабінету пацієнта, де можна буде переглядати медичну інформацію «про себе». За словами очільника міністерства Віктора Ляшка, це дозволить відстежувати роботу медиків і здоров’я пацієнтів. “Ми хочемо зробити кабінет пацієнта на порталі, який буде доступним кожному, у кого є смартфон. Зокрема, ми говоримо про “Дію”. Це нам дозволить проводити наші скринінгові програми і чітко бачити, хто проходив ці скринінгові програми, хто їх пропонує, тобто який – сімейний чи лікуючий лікар”, – сказав Ляшко.
Власне, необхідність запуску такого медичного інструменту обговорювався ще з моменту створення електронної системи охорони здоров’я у 2017 році, і от нарешті можна говорити про нього конкретніше. Відтак Укрінформ поспілкувався з Нацслужбою здоров’я, аби дізнатися більше деталей про те, як працюватиме «кабінет», і яка інформація стане доступною пацієнту.
Три версії електронного кабінету, а обирати можна будь-яку
Версій електронного кабінету буде декілька. Основна – це веб-версія, тобто окремий веб-сайт на домені gov.ua. Пацієнту потрібно буде перейти за посиланням сайту, щоб потрапити в кабінет пацієнта (як називатиметься сайт, наразі не розголошується до його запуску. – Ред.). Друга версія – в додатку “Дія”. Третя – із входом через одну з медичних інформаційних систем (МІС; усього їх 45, кожен заклад сам обирає, якою користуватися), приміром, через відому багатьом у столиці, Helsi (у ній вже є кабінет пацієнта, через який можна записатися на прийом до лікаря і відстежити дати попередніх візитів).
Як розповідає директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров'я НСЗУ Дмитро Черниш, перед входом у електронний кабінет, незалежно від його версії, відбуватиметься процедура ідентифікації користувача. Це можна буде зробити за допомогою або кваліфікованого електронного підпису (КЕП; він може міститися на захищеному носії, який виглядає як флешка або на незахищеному у вигляді файлу), або банківського ідентифікатора – BankID, або мобільного ідентифікатора – Mobile ID (персональна інформація про людину, закодована на мобільній SIM-карті: електронний цифровий підпис (ЕЦП), ідентифікаційний код, паспортні дані тощо). При цьому пацієнти зможуть використовувати будь-який ресурс. “Маючи засоби ідентифікації – КЕП, BankID або Mobile ID, можна буде з усіх трьох можливих джерел заходити в кабінет пацієнта. У ньому міститиметься інформація, що зберігається зараз в центральній базі даних системи eHealth.
Головне завдання – безпечність разом із доступністю
На запитання про те, як при розробці електронного кабінету враховувалася його доступність у використанні для користувачів з різним рівнем комп’ютерних навичок, Дмитро Черниш відповідає, що з огляду на безпечність і захищеність даних, довелося шукати баланс.
“Потрібно було знайти баланс: з одного боку зручність для будь-якої категорії користувачів, з іншого – ми не могли поступитися безпекою. З точки зору наповнення і використання кабінету пацієнта, то ми даємо можливість проявити себе тим, хто надаватиме кабінет. Тобто або Дії, або МІСу, або веб-сайту. Тут можна буде конкурувати, приміром, МІС дасть додаткові опції, збільшені шрифти тощо. Дія зробить це в мобільному телефоні, тому не треба буде прив’язуватися до комп’ютера. Але все, що стосуватиметься авторизації і входу в кабінет пацієнта, для всіх будуть однакові правила. Пацієнту у будь-якому випадку потрібно мати або КЕП, або BankID, або Mobile ID. Винятків не буде ні для кого, тому що це стосується безпеки. Ми не можемо надати доступ у кабінет пацієнта, де будуть зберігатися медичні дані, наприклад, за логіном і паролем. Це недостатній рівень захисту”, – пояснює директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров'я НСЗУ.
Єдина незручність для користувачів на початку буде у тому, що їм потрібно буде отримати ідентифікатор – або BankID, або Mobile ID, або КЕП, якщо досі не мають такого. Детальніше про це Укрінформ розповість у наступних публікаціях на цю тему.
Спочатку доступ до декларацій, потім – до медичних записів
Спочатку кабінет пацієнта запустять з мінімальним навантаженням. Перше, що в ньому відображатиметься – декларація пацієнта, якщо вона є. Також можна буде подати декларацію, якщо її ще немає, або переукласти її з іншим лікарем за потреби. Згодом користувачам нададуть доступ до їхньої медичної інформації.
Чому не одразу? В НСЗУ пояснюють, що на цей момент у загальній базі даних по 20 мільйонах пацієнтів є як мінімум один медичний запис. Щоб не допустити витоку цієї інформації, розроблений функціонал кабінету пацієнта спочатку віддадуть на аудит технічної безпеки. “Перед кожним запуском нового електронного інструменту, ми віддаємо його технічним спеціалістам однієї із аудиторських компаній “Великої четвірки” (“Великою четвіркою” називають чотири найбільших у світі компанії, що надають аудиторські та консалтингові послуги – PricewaterhouseCoopers, Deloitte, Ernst & Young та KPMG) і лише потім запустимо його в широкий доступ. Вже проведений аудит на перший функціональний набір кабінету пацієнта по деклараціях, по якому ми отримали позитивний звіт. Аудитори підтвердили, що цей кабінет є безпечним і жодні дані не можуть бути втрачені чи передані. Також немає жодних критичних зауважень по тому, як побудований кабінет пацієнта, незалежно від того, яким інтерфейсом будуть користуватися пацієнти – через веб-портал, МІС чи “Дію”. Коли ми відкриватимемо доступ до медичних даних, то знову проведемо аудит. Повторюся: медичні дані будуть доступні винятково пацієнту і винятково при проходженні ним ідентифікації при вході”, – зазначає Дмитро Черниш.
Запустити кабінет пацієнта з доступом до декларацій планується на кінець серпня. А от коли пацієнтам відкриють доступ до медичних даних, наразі не уточнюється, бо це залежатиме від термінів проходження аудиту.
Що буде в медичній картці? Буквально кожен крок лікаря
Як тільки в електронному кабінеті пацієнта стане доступною медична картка, то це означає, що у ній можна буде побачити усі факти взаємодії пацієнта з медичною ланкою. А саме – результати візитів до лікаря (скарги, діагноз, виписані направлення, лікування), лабораторних досліджень, процедур. Якщо людина лежала в стаціонарі – то результати, наприклад, хірургічних втручань. А ще – проведені щеплення, які внесені в електронну картку вакцинації.
У НСЗУ сподіваються, що з доступом до таких даних пацієнтам буде простіше регулярно слідкувати за власним станом здоров’я. А щоб це було ефективніше, стимулюватимуть і лікарів. Приміром, у межах програми медичних гарантій для сімейних лікарів вводиться так званий підвищувальний коефіцієнт, який буде застосовуватися, якщо лікар слідкує за дотриманням календаря щеплень пацієнтами. Для лікаря це буде стимулом проводити профілактику серед пацієнтів, щоб вони вчасно вакцинувалися, а заклад, з врахуванням коефіцієнта, зможе отримувати більше коштів. Подібні доплати передбачаються і щодо ранньої діагностики онкологічних захворювань. А ще це дозволить лікарям отримати певну рейтингову оцінку з огляду на те, скільком пацієнтам вони запропонували пройти обстеження та скільки людей прислухалися до їхніх рекомендацій.
У цілому ж від запровадження кабінету пацієнта виграють і пацієнти, і лікарі. Пацієнтам, як бачимо, буде зручно мати під рукою медичну інформацію, зібрану в одному місці – без зайвих паперів і витрат часу на їхні пошуки. А ще не доведеться вгадувати, що написав лікар нерозбірливим почерком. Лікарі ж своєю чергою матимуть цілісну картину стану здоров’я пацієнта під час прийняття рішень і, залежно від ефективності профілактичної роботи, зможуть розраховувати на доплати. А ще виграє і держава, яка отримає важливу для неї статистику на основі звернень пацієнтів і, сподіваємося, зможе більш раціонально ухвалювати рішення для покращення системи охорони здоров’я.
Юлія Горбань, Київ
