Кремінь пояснив Разумкову, чим небезпечні «мовні» поправки
На думку Креміня, ці поправки можуть істотно звузити застосування державної мови. Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці уповноваженого у Фейсбуці.
“Як уповноважений із захисту державної мови звертаю Вашу увагу на те, що пропозиції та поправки №13, 14, 16 та 17 до законопроєкту № 5551-2, якими зокрема пропонується вивести сферу телебачення та радіомовлення з-під дії мовного закону, скасувати штрафи за порушення закону, скасувати іспити для державних службовців та повернути російську мову в освіту, за своїм змістом суперечать Конституції України та позиції Конституційного Суду, можуть поставити під загрозу використання державної мови у відповідних сферах суспільного життя та призвести до порушення прав громадян на отримання інформації державною мовою”, - заявив Кремінь.
Він наголосив, що внесення зазначених пропозицій та поправок до законопроєкту № 5551-2 не відповідає визначеній Регламентом Верховної Ради процедурі.
Також, за його словами, відповідні поправки не відповідають предмету правового регулювання самого законопроєкту № 5551-2.
“Отже, внесені таким чином пропозиції та поправки не можуть навіть бути розглянуті ні на засіданні комітету, ні, тим більше, у залі парламенту”, - підкреслив Кремінь.
Він презентував Разумкову річний звіт уповноваженого про стан дотримання Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” у 2020 році.
Як зауважив Кремінь, поправками № 13 та 14 пропонується внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо мови розповсюдження фільмів та передач, поправкою № 16 пропонується внесення змін до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у частині підтвердження рівня володіння державною мовою, поправкою № 17 пропонується внесення змін до закону та інших законодавчих актів України про освіту у частині мови освітнього процесу, а також скасування санкцій за порушення законодавства про державну мову у сфері обслуговування споживачів.
“16 липня розпочинається новий етап втілення саме тих норм мовного закону, що стосуються іспитів на рівень володіння державною мовою; сфери культури і розваг; туристичної сфери; книговидавництва та роботи книгарень; кіновиробництва, демонстрування фільмів в кінотеатрах і на телебаченні тощо”, - нагадав уповноважений.
Як повідомляв Укрінформ, окремі депутати від фракцій "Голос" і "Європейська солідарність" заявили, що до другого читання законопроєкту №5551-2 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини" начебто подані поправки, які нівелюють дію закону про державну мову.
Як повідомлялося, 16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.
Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності 16 липня 2019 року.
