У Нацкомісії з питань мови пояснили, хто може анулювати сертифікат на володіння українською
Як передає Укрінформ, про це повідомила голова Національної комісії України зі стандартів державної мови Орися Демська в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
"Я прихильник концепції презумпції невинуватості: винним стає той, кого винним визнав суд. Підставою для звернення до суду можуть бути виявлені правопорушення, зокрема, якщо було зафіксовано, що під час складання іспиту людина списує, що замість неї прийшов хтось інший, або були вчинені якісь інші протиправні дії. Відповідно, якщо ми, переглядаючи якесь відео, а всі наші локації будуть з відеоспостереженням, будемо бачити, що вони протиправні, то очевидно, що Комісія подаватиме до суду. Це мусить бути правовий процес, а не каральний", - повідомила вона.
Вона повідомила, що процес складання іспитів буде повністю автоматизований.
"Ми на сьогодні маємо приблизно 1 800 завдань, вони всі в банку завдань. На іспиті система рандомно вибирає те чи інше завдання. Тобто, яке конкретно завдання буде в людини, не знає ніхто. Усна частина відбувається таким чином: ви отримуєте запитання від системи, відповідаєте, записуючи відео, і відправляєте його на перевірку. Далі екзаменатор, який перевіряє такі роботи, отримує роботу на перевірку у порядку черги відповідно до часу подання без вказівки, чия це робота. Така система створює рівні умови для усіх претендентів", - розповіла вона.
Як повідомляв Укрінформ, з 16 липня 2021 року для вступу на державну службу необхідно подавати сертифікат про рівень володіння державною мовою. Отримати його можна за результатами спеціального іспиту. Відповідальною за процес іспитів є Національна комісія зі стандартів державної мови, що визначено Законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Іспитова робота складатиметься з чотирьох частин: «Культура мови» (24 тестові задання), «Читання» (20 тестових завдань), «Письмо» (1 завдання відкритого типу), «Говоріння» (2 завдання відкритого типу).
